Музична культура Київської Русі надзвичайно багата й різноманітна. Її розвиток зумовлений кількома чинниками: продовженням традицій місцевої східнослов’янської культури, запозиченням європейських придворно-світських традицій та наслідуванням візантійської релігійної культури. Отже, за часів Київської Русі в музичному мистецтві одночасно існували три напрями: народна музика, придворно-світська та церковна. Окрім того, у давньоруському суспільстві протиставлялись два поняття: інструментальна музика та спів. І якщо у світському житті музичні інструменти були невід’ємною частиною творчості (княжі застілля, народні свята, військові походи), то в релігійній культурі музичне мистецтво було представлене виключно вокальними творами. Більш того, церква суворо засуджувала гру на музичних інструментах, називаючи її «бісівською», оскільки вона була тісно пов’язана з язичницькою дохристиянською культурою.
Такі інструменти існували як: роги і дерев'яні труби (духові ратні і мисливські); дзвіночки і дзвіночки, глиняні свистульки (обрядові); Калюка і кугікли (духовий обрядовий); гуслі (струнний).
Я из поколения "оттепельных", и мне запомнились на всю жизнь сцены из "Кармн-сюиты" в исполнении Майи . Конечно, видела я эту легендарную балерину по телевизору (еще черно-белому), потом читала о ней, и её воспоминания. Поэтому выбор "Кармен" был не случаен. Наверное, хотелось "в живую" увидеть легендарную постановку. После прогулки по парку "Новая Голландия", мы вошли в здание нового Мариинского театра, так называемой Мариинки-2. Спустились в гардероб. Полагаю, выбор золотисто-желтого (я бы определила, как Климтовского колорита) не случаен - для пасмурного Петербурга - это как световой оазис. Ощущение праздника возникло уже в гардеробе. Затертую по банальности фразу Чехова не буду цитировать))
Відповідь:
Пояснення:
Музична культура Київської Русі надзвичайно багата й різноманітна. Її розвиток зумовлений кількома чинниками: продовженням традицій місцевої східнослов’янської культури, запозиченням європейських придворно-світських традицій та наслідуванням візантійської релігійної культури. Отже, за часів Київської Русі в музичному мистецтві одночасно існували три напрями: народна музика, придворно-світська та церковна. Окрім того, у давньоруському суспільстві протиставлялись два поняття: інструментальна музика та спів. І якщо у світському житті музичні інструменти були невід’ємною частиною творчості (княжі застілля, народні свята, військові походи), то в релігійній культурі музичне мистецтво було представлене виключно вокальними творами. Більш того, церква суворо засуджувала гру на музичних інструментах, називаючи її «бісівською», оскільки вона була тісно пов’язана з язичницькою дохристиянською культурою.
Такі інструменти існували як: роги і дерев'яні труби (духові ратні і мисливські); дзвіночки і дзвіночки, глиняні свистульки (обрядові); Калюка і кугікли (духовий обрядовий); гуслі (струнний).
Поэтому выбор "Кармен" был не случаен. Наверное, хотелось "в живую" увидеть легендарную постановку.
После прогулки по парку "Новая Голландия", мы вошли в здание нового Мариинского театра, так называемой Мариинки-2. Спустились в гардероб. Полагаю, выбор золотисто-желтого (я бы определила, как Климтовского колорита) не случаен - для пасмурного Петербурга - это как световой оазис. Ощущение праздника возникло уже в гардеробе. Затертую по банальности фразу Чехова не буду цитировать))