Гурткова робота – важливий вид позакласної роботи у навчально-виховному процесі. Сухомлинський був глибоко переконаний, що можливість для всебічного розвитку школярів у позакласні години дуже широкі, а здібності й нахили дітей - багатогранні. Характерною особливістю позакласної роботи є те, що вона здійснюється на принципі добровільності. В роботі кожного гуртка є гурткові дні, коли діти весело та цікаво проводять свята, урочисті заходи. Гурткові дні ще більш здружують, згуртовують дітей, сприяють розкриттю їх творчих здібностей. Розглядаючи діяльність спортивно-туристичного гуртка, можна сказати, що туризм взагалі, і спортивний туризм зокрема – надзвичайно захоплива справа. Спортивний туризм – це більше ніж спорт. Це можливість познайомитися з культурою проживаючих у районі подорожі народів, насолодитися спогляданням дивовижних ландшафтів, випробувати трепет дослідника - першопрохідника. Нарешті, спортивний туризм - це школа мудрості. Це точний розрахунок сил, вміння передбачати події і прогнозувати перебіг породжуваних ними процесів, це розвиток високих моральних і духовних якостей. Унікальним і важливим моментом в спортивному туризмі є те, що він, як і любий інший спорт, розвиває не тільки тіло, але й дух. Безсумнівно, що гуртківці, які займаються спортивним туризмом, опановують велику кількість практичних, корисних навичок, що неодноразово знадобляться у житті. Але окремо слід сказати про позитивні особистісні зміни юних спортсменів-туристів. Зміни, що формуються, коли допомагаєш другу в скрутну хвилину, коли переживаєш фізичні та побутові незручності, коли душа переймається красою оточуючого….І тому правильно організовані гурткові дні в гуртку спортивного туризму до дітям ще більше розкритися, закріпити пройдений на заняттях матеріал, розвинути творчі здібності, подарувати прекрасні моменти спілкування одне з одним, залишити в душі незабутні спогади…
Мета даної теми полягає в наступному: провести цікаві гурткові дні для змістовного дозвілля учнів, під час яких сприяти створенню позитивних емоційних переживань дітей, розвивати їх творчі навички, комунікативність, спонукати до активності.
Матеріал розрахований для учнів 5-11 класів.
Дана тема розрахована на 8 годин. Заняття можна проводити на протязі навчального року. Доцільно провести свято „День Туризму” – 27 вересня, свято „Посвята в туристи” – 15 листопада (через два місяці після того, як новачки прийшли в гурток), свято „Вечір бардівської пісні” - 20 грудня (неофіційне свято), свято „Міс туризму” – до 8 березня.
Категория теории казах. лит-ры. Об особенностях К. с. первым написал Ш. Уалиханов. Понятие К. с. как категорию теории лит-ры первым исследовал и обосновал А. Байтурсынов в кн. «Әдебиет танытқыш» (1926). Он научно подтвердил теорию казах. стиха, выделяя виды строф, размеры стихотворных строк, стихотворные течения и рифмы, чередование строк. Чтобы отличить ритмику слога от ритмики стиха, он предложил назвать ритмику слога «жорнақ», отмечая, что она создается в зависимости от природы яз. тремя путями: 1) яз., в к-рых гласные звуки имеют краткость; 2) яз., в к-рых ударные слоги одинаковые; 3) яз., в к-рых слоги неодинаковые. Термины, введенные А. Байтурсыновым в К. с.: 1) рис. стиха — «айшық», имеет четыре разновидности; 2) промежуток между голосовыми волнами, ощущаемый при чтении стиха, — «бунақ»; 3) слог внутри строки — «буын»; 4) граница между голосовыми волнами внутри строки — «кезең»; 5) порядок стихотворного рис. — «тармақ» и «шумақ» (строка и строфа). Ученый доказал, что К. с. относится к силлабич. стихотворной системе. Кроме того, он впервые показал, что Абай был реформатором в развитии стихотворного рис., используя ритмико-интонац. богатство казах. поэзии. Абай проявил исключит. мастерство при введении новых размеров, строф, разновидностей рифм, он по-новому использовал ранее известные размеры. После Абая эту традицию продолжили С. Сейфуллин, М. Жумабаев, С. Торайгыров, И. Жансугуров. По мнению акад. З. Ахметова, в казах. стихах (жыр) издавна чередовались семисложные и восьмисложные строки (4 слога — 3 слога; 3 слога — 2 сло- га — 3 слога). В нар. поэзии одним из др. стихотворных рисунков явл-ся использование семи-восьмисложных строк. Обычно эпич. дастаны (поэмы) и толгау (размышления) исполнялись в ритме желдирме (речитативное пение), имели семи-восьмисложные строки. Произв. в виде больших стихотворных частей назывались «жыр». Эта стихотворная форма характерна для эпич. поэзии. Наряду с этим, в нар. поэзии широко использовался одиннадцатисложный стих (4 слога — 3 слога — 4 слога, или 3 слога — 4 слога — 4 слога). Этот размер использовался в нар. песнях, стихах, дастанах (поэмах), во время айтысов. Наиболее часто в казах. поэзии используются стихотворные размеры: семисложный, семи-восьмисложный, одиннадцатисложный. Шестисложные, четырехсложные встречаются редко. В стихах, где кол-во слогов превышает одиннадцать слогов, напр., четырнадцатисложный, пятнадцатисложный, получается составная строка, т. е. две семисложные строки, две восьмисложные строки. Наиболее др. стихотворным размером у тюркояз. нар. был семисложный стих.
Отличается өлең это рассказ о которым сочинил өлең
3 Вопрос
_
4 Вопрос
Он выиграл схватки у многих силачей,несмотря на то,что у него не было пальцев на правой руке. За это и получил второе свое имя-Балуан Шолак,что в переводе означает "Беспалый борец"
5 вопрос
О жизни автора, о трудностях и счастьях его судьбы.
Гурткова робота – важливий вид позакласної роботи у навчально-виховному процесі. Сухомлинський був глибоко переконаний, що можливість для всебічного розвитку школярів у позакласні години дуже широкі, а здібності й нахили дітей - багатогранні. Характерною особливістю позакласної роботи є те, що вона здійснюється на принципі добровільності. В роботі кожного гуртка є гурткові дні, коли діти весело та цікаво проводять свята, урочисті заходи. Гурткові дні ще більш здружують, згуртовують дітей, сприяють розкриттю їх творчих здібностей. Розглядаючи діяльність спортивно-туристичного гуртка, можна сказати, що туризм взагалі, і спортивний туризм зокрема – надзвичайно захоплива справа. Спортивний туризм – це більше ніж спорт. Це можливість познайомитися з культурою проживаючих у районі подорожі народів, насолодитися спогляданням дивовижних ландшафтів, випробувати трепет дослідника - першопрохідника. Нарешті, спортивний туризм - це школа мудрості. Це точний розрахунок сил, вміння передбачати події і прогнозувати перебіг породжуваних ними процесів, це розвиток високих моральних і духовних якостей. Унікальним і важливим моментом в спортивному туризмі є те, що він, як і любий інший спорт, розвиває не тільки тіло, але й дух. Безсумнівно, що гуртківці, які займаються спортивним туризмом, опановують велику кількість практичних, корисних навичок, що неодноразово знадобляться у житті. Але окремо слід сказати про позитивні особистісні зміни юних спортсменів-туристів. Зміни, що формуються, коли допомагаєш другу в скрутну хвилину, коли переживаєш фізичні та побутові незручності, коли душа переймається красою оточуючого….І тому правильно організовані гурткові дні в гуртку спортивного туризму до дітям ще більше розкритися, закріпити пройдений на заняттях матеріал, розвинути творчі здібності, подарувати прекрасні моменти спілкування одне з одним, залишити в душі незабутні спогади…
Мета даної теми полягає в наступному: провести цікаві гурткові дні для змістовного дозвілля учнів, під час яких сприяти створенню позитивних емоційних переживань дітей, розвивати їх творчі навички, комунікативність, спонукати до активності.
Матеріал розрахований для учнів 5-11 класів.
Дана тема розрахована на 8 годин. Заняття можна проводити на протязі навчального року. Доцільно провести свято „День Туризму” – 27 вересня, свято „Посвята в туристи” – 15 листопада (через два місяці після того, як новачки прийшли в гурток), свято „Вечір бардівської пісні” - 20 грудня (неофіційне свято), свято „Міс туризму” – до 8 березня.
1 Вопрос
Категория теории казах. лит-ры. Об особенностях К. с. первым написал Ш. Уалиханов. Понятие К. с. как категорию теории лит-ры первым исследовал и обосновал А. Байтурсынов в кн. «Әдебиет танытқыш» (1926). Он научно подтвердил теорию казах. стиха, выделяя виды строф, размеры стихотворных строк, стихотворные течения и рифмы, чередование строк. Чтобы отличить ритмику слога от ритмики стиха, он предложил назвать ритмику слога «жорнақ», отмечая, что она создается в зависимости от природы яз. тремя путями: 1) яз., в к-рых гласные звуки имеют краткость; 2) яз., в к-рых ударные слоги одинаковые; 3) яз., в к-рых слоги неодинаковые. Термины, введенные А. Байтурсыновым в К. с.: 1) рис. стиха — «айшық», имеет четыре разновидности; 2) промежуток между голосовыми волнами, ощущаемый при чтении стиха, — «бунақ»; 3) слог внутри строки — «буын»; 4) граница между голосовыми волнами внутри строки — «кезең»; 5) порядок стихотворного рис. — «тармақ» и «шумақ» (строка и строфа). Ученый доказал, что К. с. относится к силлабич. стихотворной системе. Кроме того, он впервые показал, что Абай был реформатором в развитии стихотворного рис., используя ритмико-интонац. богатство казах. поэзии. Абай проявил исключит. мастерство при введении новых размеров, строф, разновидностей рифм, он по-новому использовал ранее известные размеры. После Абая эту традицию продолжили С. Сейфуллин, М. Жумабаев, С. Торайгыров, И. Жансугуров. По мнению акад. З. Ахметова, в казах. стихах (жыр) издавна чередовались семисложные и восьмисложные строки (4 слога — 3 слога; 3 слога — 2 сло- га — 3 слога). В нар. поэзии одним из др. стихотворных рисунков явл-ся использование семи-восьмисложных строк. Обычно эпич. дастаны (поэмы) и толгау (размышления) исполнялись в ритме желдирме (речитативное пение), имели семи-восьмисложные строки. Произв. в виде больших стихотворных частей назывались «жыр». Эта стихотворная форма характерна для эпич. поэзии. Наряду с этим, в нар. поэзии широко использовался одиннадцатисложный стих (4 слога — 3 слога — 4 слога, или 3 слога — 4 слога — 4 слога). Этот размер использовался в нар. песнях, стихах, дастанах (поэмах), во время айтысов. Наиболее часто в казах. поэзии используются стихотворные размеры: семисложный, семи-восьмисложный, одиннадцатисложный. Шестисложные, четырехсложные встречаются редко. В стихах, где кол-во слогов превышает одиннадцать слогов, напр., четырнадцатисложный, пятнадцатисложный, получается составная строка, т. е. две семисложные строки, две восьмисложные строки. Наиболее др. стихотворным размером у тюркояз. нар. был семисложный стих.
Источник: https://e-history.kz/ru/contents/view/3549
2 Вопрос
Отличается өлең это рассказ о которым сочинил өлең
3 Вопрос
_
4 Вопрос
Он выиграл схватки у многих силачей,несмотря на то,что у него не было пальцев на правой руке. За это и получил второе свое имя-Балуан Шолак,что в переводе означает "Беспалый борец"
5 вопрос
О жизни автора, о трудностях и счастьях его судьбы.
Объяснение: