Широкий Дніпро був для поета уособленням рідної України, долі українського народу, тому в його поезії він постає то могутньою водною стихією, то спокійною неперевершеною красою.
Вірш Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий» став піснею з народною мелодією, яку поклав на ноти композитор Данило Крижанівський.
Моя жизнь. Смотрите! Я вам кое что расскажу, О своей жизни! Моя жизнь Перевернулась вверх дном Я могу сказать одним словом Моя мечта сбылась Я теперь рэпер Читаю и сочиняю Свои песни словно ветер Гоняющий тучи по полю. Я не курю и не пью И не продаю крек, Я всего рэп читаю, И этот мой первый трек. Детство у меня было тяжелое Я тогда лишился слуха Да я признаюсь в этом тебе, Но я просто плохо слышу, А остальное у меня все на месте. Чуть позже я понял смысл жизни Я нашел свою цель, Я стал писать свои песни, Я стал кем хотел быть. Когда я был маленький В этом мне Моя подруга Полина! Она была мне как сестра. Вместе мы гуляли Рисовали и песни пели Я помню эти детские песни, Но я вырос я осуществил свою мечту. Я стал совсем другим И вы не знаете через что я Я иду по своей цели Не обращая внимания на других. Я белый и у меня нет дома С мамой квартиру снимаю Ну что скажете, а У меня жизнь просто такая Какая мне дала судьба!
Тема: оспівування річки Дніпро, як символу історичної долі українського народу.
Головна думка: замилування Дніпром – річкою, що уособлює Україну.
Художні засоби.
Епітети: Дніпр широкий, верби високі, блідний місяць.
Постійні епітети: синім морі.
Уособлення: реве та стогне Дніпр, місяць із хмари виглядав, сердитий вітер завива, гне верби.
Метафора: «горами хвилю підійма», «сичі в гаю перекликались».
Порівняння: «місяць ..., неначе човен в синім морі, то …».
Повтор (тавтологія): «то виринав, то потопав», «раз у раз», «де-де».
Звукопис (передача слухових вражень): «Дніпр реве та стогне», «вітер завива», «сичі перекликались», «ясен скрипів».
Алітерація (звук [р] - твердість та рішучість): «Реве та стогне Дніпр широкий».
Антитеза (протиставлення): «то виринав, то потопав».
Інверсія (зміна порядку слів): «Реве та стогне Дніпр широкий».
Кількість строф: три.
Вид строфи: катрен (чотиривірш).
Рими: завива – підійма, широкий – високі, пору – морі, виглядав – потопав, співали – перекликались, гомонів – скрипів.
Широкий Дніпро був для поета уособленням рідної України, долі українського народу, тому в його поезії він постає то могутньою водною стихією, то спокійною неперевершеною красою.
Вірш Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий» став піснею з народною мелодією, яку поклав на ноти композитор Данило Крижанівський.
Объяснение: