Україна має різноманітні масові заходи, що спрямовані на популяризацію сучасної музики. Ось декілька прикладів таких заходів:
Фестивалі сучасної музики: Україна є господарем багатьох фестивалів, присвячених сучасній музиці. Наприклад, "ZaxidFest", "UPark Festival", "Atlas Weekend", "RespublicaFest" та багато інших. Ці фестивалі збирають велику кількість відомих виконавців та пропонують різноманітні жанри музики.
Концерти великих зірок: Україна часто стає місцем проведення концертів відомих виконавців з усього світу. Ці заходи дозволяють українській аудиторії ознайомитися з новими тенденціями в сучасній музиці та виступами відомих артистів.
Музичні телевізійні шоу: Такі шоу, як "Голос країни" та "Х-фактор", допомагають молодим талантам пройти шлях від відкриття до визнання. Ці програми привертають увагу глядачів до сучасної музики та виконавців, які розвиваються у цьому напрямку.
Музичні конференції та виставки: Україна також проводить різні конференції та виставки, спрямовані на популяризацію сучасної музики. Наприклад, "Music Showcase Ukraine" - це подія, де виступають музичні групи, менеджери та представники музичної індустрії збираються для спілкування та обміну досвідом.
На рубеже XVII—XVIII веков был внешне перестроен в стиле украинского барокко. Внутри собора сохранился самый полный в мире ансамбль подлинных мозаик (260 м²[1]) и фресок (3000 м²)[2] первой половины XI века и значительные фрагменты стенописи XVII—XVIII веков.
В советское время был действующим храмом до 1929 года, в 1934 году стал музеем — Софийским заповедником. Ныне является сердцевиной Национального заповедника «София Киевская»[3], одного из крупнейших музейных центров Украины, который включает также Золотые ворота ХІ века, Кирилловскую церковь ХІІ века и Андреевскую церковь XVIII века в Киеве.
В 1990 году Софийский собор, как и Киево-Печерская лавра, стал первым внесённым в список Всемирного наследия ЮНЕСКО памятником архитектуры на территории Украины.
Поскольку здание собора — часть Национального заповедника «София Киевская», и внесено в список Всемирного наследия ЮНЕСКО, его запрещено передавать какой-либо религиозной организации и совершать в нём богослужения. Исключение составляет день 24 августа — День независимости Украины, когда представители религиозных организаций совершают молитву об Украине (была введена с 2005 года); 22 ноября 2006 года Священный Синод Украинской православной церкви (Московский патриархат) заявил о невозможности для себя участвовать в такого рода мероприятиях[4].
К ансамблю Софийского собора относятся включённые вместе с ним в список ЮНЕСКО монастырские сооружения XVIII века: колокольня, южная въездная башня, трапезная, хлебня, бурса, дом митрополита и ворота Заборовского.
Україна має різноманітні масові заходи, що спрямовані на популяризацію сучасної музики. Ось декілька прикладів таких заходів:
Фестивалі сучасної музики: Україна є господарем багатьох фестивалів, присвячених сучасній музиці. Наприклад, "ZaxidFest", "UPark Festival", "Atlas Weekend", "RespublicaFest" та багато інших. Ці фестивалі збирають велику кількість відомих виконавців та пропонують різноманітні жанри музики.
Концерти великих зірок: Україна часто стає місцем проведення концертів відомих виконавців з усього світу. Ці заходи дозволяють українській аудиторії ознайомитися з новими тенденціями в сучасній музиці та виступами відомих артистів.
Музичні телевізійні шоу: Такі шоу, як "Голос країни" та "Х-фактор", допомагають молодим талантам пройти шлях від відкриття до визнання. Ці програми привертають увагу глядачів до сучасної музики та виконавців, які розвиваються у цьому напрямку.
Музичні конференції та виставки: Україна також проводить різні конференції та виставки, спрямовані на популяризацію сучасної музики. Наприклад, "Music Showcase Ukraine" - це подія, де виступають музичні групи, менеджери та представники музичної індустрії збираються для спілкування та обміну досвідом.
На рубеже XVII—XVIII веков был внешне перестроен в стиле украинского барокко. Внутри собора сохранился самый полный в мире ансамбль подлинных мозаик (260 м²[1]) и фресок (3000 м²)[2] первой половины XI века и значительные фрагменты стенописи XVII—XVIII веков.
В советское время был действующим храмом до 1929 года, в 1934 году стал музеем — Софийским заповедником. Ныне является сердцевиной Национального заповедника «София Киевская»[3], одного из крупнейших музейных центров Украины, который включает также Золотые ворота ХІ века, Кирилловскую церковь ХІІ века и Андреевскую церковь XVIII века в Киеве.
В 1990 году Софийский собор, как и Киево-Печерская лавра, стал первым внесённым в список Всемирного наследия ЮНЕСКО памятником архитектуры на территории Украины.
Поскольку здание собора — часть Национального заповедника «София Киевская», и внесено в список Всемирного наследия ЮНЕСКО, его запрещено передавать какой-либо религиозной организации и совершать в нём богослужения. Исключение составляет день 24 августа — День независимости Украины, когда представители религиозных организаций совершают молитву об Украине (была введена с 2005 года); 22 ноября 2006 года Священный Синод Украинской православной церкви (Московский патриархат) заявил о невозможности для себя участвовать в такого рода мероприятиях[4].
К ансамблю Софийского собора относятся включённые вместе с ним в список ЮНЕСКО монастырские сооружения XVIII века: колокольня, южная въездная башня, трапезная, хлебня, бурса, дом митрополита и ворота Заборовского.