Трезвон — это звон во все колокола, затем маленький перерыв, и второй звон во все колокола, снова маленький перерыв, и третий раз звон во все колокола, т. е. звон во все колокола трижды или звон в три приема.
Трезвон выражает собою христианскую радость, торжество.
В наше время трезвоном стали называть не только звон во все колокола трижды, но, вообще, звон во все колокола.
2. Двузвон- это звон во все колокола дважды в два приема.
3. Перезвон — это звон поочередно в каждый колокол, начиная с большого и до самого малого, и так повторяют много раз.
4. Перебор -это медленный звон поочередно в каждый колокол по одному разу, начиная с самого малого, и заканчивая самым большим, а после удара в большой колокол, ударяют во все колокола вместе сразу, и так повторяют много раз
Объяснение: Дзвін є одним з основних елементів православного богослужіння. Не даремно його здавна називали "Голосом Божим". Він покликаний скликати на службу віруючих, висловлювати урочистість Церкви та її богослужіння, а також сповіщати відсутнім у храмі про час особливих частин служіння, за їх до молитви.
Інструментознавство визначає дзвін як ударний музичний інструмент із самозвучним тілом. Однак звук церковного дзвона має настільки насичене тембральне забарвлення, що виділити основний тон буває дуже складно. Крім того, висота звуку дзвона може змінюватися у процесі звучання. Два однакові за розміром і вагою дзвони звучатимуть схоже, проте відтінки їх тембрів все одно відрізнятимуться.
Це робить православну традицію дзвону більш виправданою порівняно із західноєвропейською. Якщо остання спирається на мелодичну та гармонійну основи музики, то в центрі православного дзвону лежить темп та ритм. Його благозвучність визначається злагодженим поєднанням тембральних складових кожного дзвона, що бере участь у дзвоні. Цей дзвін насичений імпровізацією та обумовлений почуттям ритму, знанням звукоряду та виконавською технікою дзвонаря. Православний дзвін передає спокій і радість, глибоку скорботу та торжество духовного утримання служби у храмі.
Дзвони дзвіниці православної церкви з деякою часткою умовності можна розділити на 3 групи: великі, середні та малі.
Великі дзвони ще називають благовісниками, оскільки основний дзвін називається благовістом. Якщо їх у підборі кілька, вони мають свої назви і виконують такі функції. У Святковий дзвін дзвонять на Великдень та двонадесяті свята, а також в інших особливо урочистих випадках. Це найбільший за вагою дзвін. Другим за величиною є Недільний. Його використовують у недільних богослужіннях та у великі свята. У Полієлейний дзвонять у дні середніх свят, коли відбувається полієлей. У звичайні, не святкові дні, використовують у дзвоні Буденний (простоденний) дзвін. У Пісний дзвін дзвонять у період Великого посту. А в Часовій перед читанням великопостного годинника.
blagovestnik Крім благовістя великі дзвони використовуються і у виконанні інших мелодій. Це фундамент традиційного православного дзвону, вони задають ритм і своїм басовим звучанням надають йому сили та величності. Зазвичай у дзвіниці благовісників буває від одного до двох, але може бути й більша кількість.
Середні дзвони називають також дзвони. Вони не мають специфічної функції та служать виключно для прикраси дзвону. Тон їхнього звучання вищий, ніж у благовісників. Їх може бути будь-яка кількість, але не менше двох. Добре підібрані дзвони дозволяють створювати милозвучні ритмічні підспівки до основного музичного малюнка. Чим більше дзвонів, тим більше можливостей варіювати мелодії і відповідно різноманітніше дзвін.
zazvonnieМалі, або інакше задзвонені, дзвони мають найвищий тон звучання у підборі дзвіниці. Їхня кількість традиційно становить від двох до чотирьох штук. Задзвонні дзвони грають найменші тривалості. Вони зосереджена вся яскравість і енергійність святкового дзвону. Грамований ними ритмічний малюнок різноманітний, з безліччю ефектних акцентів. Часто він утворює так звані трелі, які насичують дзвін барвистими відтінками.
Залежно від ситуації та необхідності здійснення тих чи інших елементів дзвону, дзвони з однієї групи можуть примикати до сусідньої. Особливо легко це реалізується у разі використання системи автоматизації дзвону Електронний дзвонар. Оскільки в цьому випадку немає обмежень у вигляді незручного розміщення мотузки від мови дзвона в стовпчику дзвоника або, наприклад, знаходження її у зв'язці задзвонних дзвонів.
Виділяють такі види православного дзвону: благовіст, передзвін, трезвон та перебір. Благовіст є мірними ударами в басовий дзвін і сповіщає благу звістку про богослужіння, що починається. Для правильного вибору благовісника при здійсненні цього дзвону необхідно врахувати статус служби, час її скоєння та час служіння.
Трезвоном прийнято називати практично будь-який святковий дзвін. Він покликаний висловити християнську радість і виробляється у найбільш урочисті моменти служби у храмі. Під час виконання використовуються всі групи дзвонового підбору. Трезвон може бути виконаний в один, два або три прийоми відповідно до того, якій службі добового кола він передує. В один прийом дзвонять перед вечірньою, у два – перед утренею, і в три – перед літургією.
Почерговий дзвін у кожен дзвін від найбільшого до найменшого називається передзвоном. Причому поспіль у кожний дзвін можна робити по одному або кілька ударів. Передзвони виконуються перед особливими дійствами і можуть символізувати зішестя на воду Божої Благодати при чині водоосвячення.
Трезвон — это звон во все колокола, затем маленький перерыв, и второй звон во все колокола, снова маленький перерыв, и третий раз звон во все колокола, т. е. звон во все колокола трижды или звон в три приема.
Трезвон выражает собою христианскую радость, торжество.
В наше время трезвоном стали называть не только звон во все колокола трижды, но, вообще, звон во все колокола.
2. Двузвон- это звон во все колокола дважды в два приема.
3. Перезвон — это звон поочередно в каждый колокол, начиная с большого и до самого малого, и так повторяют много раз.
4. Перебор -это медленный звон поочередно в каждый колокол по одному разу, начиная с самого малого, и заканчивая самым большим, а после удара в большой колокол, ударяют во все колокола вместе сразу, и так повторяют много раз
ответ: ЯКОСЬ ТАК
Объяснение: Дзвін є одним з основних елементів православного богослужіння. Не даремно його здавна називали "Голосом Божим". Він покликаний скликати на службу віруючих, висловлювати урочистість Церкви та її богослужіння, а також сповіщати відсутнім у храмі про час особливих частин служіння, за їх до молитви.
Інструментознавство визначає дзвін як ударний музичний інструмент із самозвучним тілом. Однак звук церковного дзвона має настільки насичене тембральне забарвлення, що виділити основний тон буває дуже складно. Крім того, висота звуку дзвона може змінюватися у процесі звучання. Два однакові за розміром і вагою дзвони звучатимуть схоже, проте відтінки їх тембрів все одно відрізнятимуться.
Це робить православну традицію дзвону більш виправданою порівняно із західноєвропейською. Якщо остання спирається на мелодичну та гармонійну основи музики, то в центрі православного дзвону лежить темп та ритм. Його благозвучність визначається злагодженим поєднанням тембральних складових кожного дзвона, що бере участь у дзвоні. Цей дзвін насичений імпровізацією та обумовлений почуттям ритму, знанням звукоряду та виконавською технікою дзвонаря. Православний дзвін передає спокій і радість, глибоку скорботу та торжество духовного утримання служби у храмі.
Дзвони дзвіниці православної церкви з деякою часткою умовності можна розділити на 3 групи: великі, середні та малі.
Великі дзвони ще називають благовісниками, оскільки основний дзвін називається благовістом. Якщо їх у підборі кілька, вони мають свої назви і виконують такі функції. У Святковий дзвін дзвонять на Великдень та двонадесяті свята, а також в інших особливо урочистих випадках. Це найбільший за вагою дзвін. Другим за величиною є Недільний. Його використовують у недільних богослужіннях та у великі свята. У Полієлейний дзвонять у дні середніх свят, коли відбувається полієлей. У звичайні, не святкові дні, використовують у дзвоні Буденний (простоденний) дзвін. У Пісний дзвін дзвонять у період Великого посту. А в Часовій перед читанням великопостного годинника.
blagovestnik Крім благовістя великі дзвони використовуються і у виконанні інших мелодій. Це фундамент традиційного православного дзвону, вони задають ритм і своїм басовим звучанням надають йому сили та величності. Зазвичай у дзвіниці благовісників буває від одного до двох, але може бути й більша кількість.
Середні дзвони називають також дзвони. Вони не мають специфічної функції та служать виключно для прикраси дзвону. Тон їхнього звучання вищий, ніж у благовісників. Їх може бути будь-яка кількість, але не менше двох. Добре підібрані дзвони дозволяють створювати милозвучні ритмічні підспівки до основного музичного малюнка. Чим більше дзвонів, тим більше можливостей варіювати мелодії і відповідно різноманітніше дзвін.
zazvonnieМалі, або інакше задзвонені, дзвони мають найвищий тон звучання у підборі дзвіниці. Їхня кількість традиційно становить від двох до чотирьох штук. Задзвонні дзвони грають найменші тривалості. Вони зосереджена вся яскравість і енергійність святкового дзвону. Грамований ними ритмічний малюнок різноманітний, з безліччю ефектних акцентів. Часто він утворює так звані трелі, які насичують дзвін барвистими відтінками.
Залежно від ситуації та необхідності здійснення тих чи інших елементів дзвону, дзвони з однієї групи можуть примикати до сусідньої. Особливо легко це реалізується у разі використання системи автоматизації дзвону Електронний дзвонар. Оскільки в цьому випадку немає обмежень у вигляді незручного розміщення мотузки від мови дзвона в стовпчику дзвоника або, наприклад, знаходження її у зв'язці задзвонних дзвонів.
Виділяють такі види православного дзвону: благовіст, передзвін, трезвон та перебір. Благовіст є мірними ударами в басовий дзвін і сповіщає благу звістку про богослужіння, що починається. Для правильного вибору благовісника при здійсненні цього дзвону необхідно врахувати статус служби, час її скоєння та час служіння.
Трезвоном прийнято називати практично будь-який святковий дзвін. Він покликаний висловити християнську радість і виробляється у найбільш урочисті моменти служби у храмі. Під час виконання використовуються всі групи дзвонового підбору. Трезвон може бути виконаний в один, два або три прийоми відповідно до того, якій службі добового кола він передує. В один прийом дзвонять перед вечірньою, у два – перед утренею, і в три – перед літургією.
Почерговий дзвін у кожен дзвін від найбільшого до найменшого називається передзвоном. Причому поспіль у кожний дзвін можна робити по одному або кілька ударів. Передзвони виконуються перед особливими дійствами і можуть символізувати зішестя на воду Божої Благодати при чині водоосвячення.