Сравнить Арию Снегурочки из Пролога и сцену из Финала (средства муз. выразительности) и на этом основании сделать вывод — как развивается муз. образ Снегурочки в опере очень нужно , прям на сегодня
Трезвучия построенные на главных ступенях лада – I, IV, V – называются трезвучиями главных ступеней лада. Своё название трезвучия берут от той ступени, на которой строятся.
Трезвучие построенное от I ступени называется – тоническим, т.к. I ступень называется – тоника; от IV ступени лада, называется – субдоминантовым, т.к. IV ступень – субдоминанта; от V ступени лада, называется – доминантовым, т.к. V ступень – доминанта.
В натуральном мажоре трезвучия главных ступеней лада – мажорные: Т53, S53, D53. В гармоническом мажоре субдоминантовое трезвучие минорное, т.к. в его состав входит 6 пониженная ступень: S53
В натуральном миноре трезвучия главных ступеней лада – минорные: t53, S53, d53. В гармоническом миноре доминантовое трезвучие мажорное, т.к. в его состав входит повышенная 7 ступень: D53
Тоническое трезвучие устойчиво, т.к. состоит из три устойчивых ступеней лада.
Субдоминантовое трезвучие – неустойчиво, т.к. в его составе две неустойчивые ступени – IV и VI.
Доминантовое трезвучие ещё более неустойчиво, т.к. в его составе вводные ступени, самые неустойчивые в ладу – II и VII.
ОбъяснениМистецтво існує й розвивається як система взаємопов’язаних між собою видів, багатоманітність яких обумовлена багатогранністю реальності, що відображається в художній творчості; саме в ній людина осмислює світ та себе в ньому. Причому це осмислення виражається через специфічне оформлення матерії та естетичну організацію особливих знаків, що сприймаються чуттєво (знаки співзвуч та звуків, ліній, фарб, рухів, жестів, ритмів, слів).
Поділ мистецтва на види пов’язано з особливостями людського сприйняття світу, оскільки людські вухо й око по-різному сприймають досконалість і красу. Так, одна й та ж дійсність по-різному відображається художником, музикантом, письменником, скульптором чи архітектором. Порівняно з іншими, кожен вид мистецтва має як переваги, так і недоліки, тому виділяти серед них головні й другорядні некоректно. Проблема видової специфіки мистецтва, беручи свій початок від Античності, пройшла крізь усю історію естетичної думки. Людство з давніх-давен намагається виділити окремі види мистецтва і з’ясувати специфіку кожного з них. І хоча за вирішення цієї задачі бралося багато визначних філософів і митців, вона і на сучасному етапі залишається остаточно невирішеною.
Види мистецтва – його структурні й класифікаційні одиниці, які історично обумовлені й різняться за опанування дійсності та втіленням художнього образу.
Наступний рівень систематизації – роди мистецтва, що об’єднують певні жанрові групи за їх схожістю. Так, в літературі «розповідні» жанри складають рід епосу, «суб’єктивно-емоційні» – лірики, «діалогічно-монологічні» – драми.е:
Объяснение:
Трезвучия построенные на главных ступенях лада – I, IV, V – называются трезвучиями главных ступеней лада. Своё название трезвучия берут от той ступени, на которой строятся.
Трезвучие построенное от I ступени называется – тоническим, т.к. I ступень называется – тоника; от IV ступени лада, называется – субдоминантовым, т.к. IV ступень – субдоминанта; от V ступени лада, называется – доминантовым, т.к. V ступень – доминанта.
В натуральном мажоре трезвучия главных ступеней лада – мажорные: Т53, S53, D53. В гармоническом мажоре субдоминантовое трезвучие минорное, т.к. в его состав входит 6 пониженная ступень: S53
В натуральном миноре трезвучия главных ступеней лада – минорные: t53, S53, d53. В гармоническом миноре доминантовое трезвучие мажорное, т.к. в его состав входит повышенная 7 ступень: D53
Тоническое трезвучие устойчиво, т.к. состоит из три устойчивых ступеней лада.
Субдоминантовое трезвучие – неустойчиво, т.к. в его составе две неустойчивые ступени – IV и VI.
Доминантовое трезвучие ещё более неустойчиво, т.к. в его составе вводные ступени, самые неустойчивые в ладу – II и VII.
ОбъяснениМистецтво існує й розвивається як система взаємопов’язаних між собою видів, багатоманітність яких обумовлена багатогранністю реальності, що відображається в художній творчості; саме в ній людина осмислює світ та себе в ньому. Причому це осмислення виражається через специфічне оформлення матерії та естетичну організацію особливих знаків, що сприймаються чуттєво (знаки співзвуч та звуків, ліній, фарб, рухів, жестів, ритмів, слів).
Поділ мистецтва на види пов’язано з особливостями людського сприйняття світу, оскільки людські вухо й око по-різному сприймають досконалість і красу. Так, одна й та ж дійсність по-різному відображається художником, музикантом, письменником, скульптором чи архітектором. Порівняно з іншими, кожен вид мистецтва має як переваги, так і недоліки, тому виділяти серед них головні й другорядні некоректно. Проблема видової специфіки мистецтва, беручи свій початок від Античності, пройшла крізь усю історію естетичної думки. Людство з давніх-давен намагається виділити окремі види мистецтва і з’ясувати специфіку кожного з них. І хоча за вирішення цієї задачі бралося багато визначних філософів і митців, вона і на сучасному етапі залишається остаточно невирішеною.
Види мистецтва – його структурні й класифікаційні одиниці, які історично обумовлені й різняться за опанування дійсності та втіленням художнього образу.
Наступний рівень систематизації – роди мистецтва, що об’єднують певні жанрові групи за їх схожістю. Так, в літературі «розповідні» жанри складають рід епосу, «суб’єктивно-емоційні» – лірики, «діалогічно-монологічні» – драми.е: