ЗАПОЛНИТЕ ПРОПУСКИ Ноктюрны» Клода Дебюсси - яркий пример музыки.Укаждой оркестровой пьесы есть не только образное , но и небольшие литературные но и небольшие литературные автора.
Большую роль в опере играет хор, который эмоционально сопереживает событиям – страдает, радуется, плачет и тоскует. Хоры звучат в важные моменты оперы – на пикнике, в картине бури, в финале. Хоровые реплики вплетаются в сольные номера – в колыбельную Клары, в куплеты Спортинг Лайфа. Опера начинается коротким, ярким оркестровым вступлением, полный синкопирующих, острых ритмов. Вслед за ним звучит фрагмент, исполняемый на фортепиано, напоминающий блюз. Хор подхватывает основной мотив вступления и из него словно вырастает Колыбельная Клары (Summertime» – летнее время). Особенности, колыбельной здесь присутствуют - мягкая льющаяся мелодия, мерный укачивающий аккомпанемент.
Певцы: Луи Армстронг и Элла Фицджеральд. Каждый фрагмент представлен в трёх вариантах: первый – классический, сыгранный в строгом соответствии с авторской партитурой (включая оригинальный вариант из первой грамзаписи оперы 1936 года). Второй – вокальная интерпретация уже из мира джазовой музыки в редакции великих чернокожих исполнителей, многие из которых, как и герои оперы, вышли из низов общества. Третий вариант – инструментальная джазовая версия от не менее великих музыкантов
У часи Античності, коли краса стала вищим мірилом цінності твору художника, скульптура досягла незвичайного розквіту. Уже з VІІ ст. до н.е. тут з’являється монументальна скульптура. Статуї виливали з бронзи та вирізали з каменю. Виразність скульптур посилювали розписом та інкрустацією – вставками з іншого кольору. Очі робили, наприклад, з кольорових камінчиків. Грецькі скульптори оспівували прекрасне тіло людини. Тому грецьке мистецтво називають гуманістичним. Тут і богів зображували у вигляді красивих людей. Це прагнення ідеального образу пояснює велику кількість оголених зображень. Ними підкреслюється гармонія людського тіла, якого нічого соромитися.
Найдавніші скульптори зображували людину на повний зріст, з опущеними руками і однією трохи попереду іншої. Протягом наступних століть майстри намагатимуться передати у нерухомій скульптурі гнучкість та рухливість тіла.Найвищого розквіту грецька скульптура сягнула, як і мистецтво загалом, у V ст. до н.е. У ній втілено образ ідеального громадянина – захисника батьківщини, спортсмена. Є також скульптурні портрети знаменитих людей. Грецькі скульптори були великими майстрами в зображенні тіла людини в русі, спокої, відтворювали емоції – біль, радість, страх,тугу, тривогу тощо.Найбільше мене вразила Афіна Парфенос та Дискобол.Вона створена у хрисоелефантинній техніці, тобто із золота та слонової кістки. Близько однієї тони листкового карбованого золота вартістю 40 (або 44) аттичних талантів і слонова кістка вкривали дерев'яний остов статуї заввишки 13 метрів.
Дискобол - одна з найбільш прославлених статуй античності роботи скульптора Мирона. Він є першою класичною скульптурою, що зображує людину у русі. Переможець змагань із метання диска зображений у момент розмаху перед киданням. Тіло атлета представлено у повороті (стиль Figura serpentinata), що було надзвичайно складним та водночас сміливим прийомом.
Певцы: Луи Армстронг и Элла Фицджеральд. Каждый фрагмент представлен в трёх вариантах: первый – классический, сыгранный в строгом соответствии с авторской партитурой (включая оригинальный вариант из первой грамзаписи оперы 1936 года). Второй – вокальная интерпретация уже из мира джазовой музыки в редакции великих чернокожих исполнителей, многие из которых, как и герои оперы, вышли из низов общества. Третий вариант – инструментальная джазовая версия от не менее великих музыкантов
У часи Античності, коли краса стала вищим мірилом цінності твору художника, скульптура досягла незвичайного розквіту. Уже з VІІ ст. до н.е. тут з’являється монументальна скульптура. Статуї виливали з бронзи та вирізали з каменю. Виразність скульптур посилювали розписом та інкрустацією – вставками з іншого кольору. Очі робили, наприклад, з кольорових камінчиків. Грецькі скульптори оспівували прекрасне тіло людини. Тому грецьке мистецтво називають гуманістичним. Тут і богів зображували у вигляді красивих людей. Це прагнення ідеального образу пояснює велику кількість оголених зображень. Ними підкреслюється гармонія людського тіла, якого нічого соромитися.
Найдавніші скульптори зображували людину на повний зріст, з опущеними руками і однією трохи попереду іншої. Протягом наступних століть майстри намагатимуться передати у нерухомій скульптурі гнучкість та рухливість тіла.Найвищого розквіту грецька скульптура сягнула, як і мистецтво загалом, у V ст. до н.е. У ній втілено образ ідеального громадянина – захисника батьківщини, спортсмена. Є також скульптурні портрети знаменитих людей. Грецькі скульптори були великими майстрами в зображенні тіла людини в русі, спокої, відтворювали емоції – біль, радість, страх,тугу, тривогу тощо.Найбільше мене вразила Афіна Парфенос та Дискобол.Вона створена у хрисоелефантинній техніці, тобто із золота та слонової кістки. Близько однієї тони листкового карбованого золота вартістю 40 (або 44) аттичних талантів і слонова кістка вкривали дерев'яний остов статуї заввишки 13 метрів.
Дискобол - одна з найбільш прославлених статуй античності роботи скульптора Мирона. Він є першою класичною скульптурою, що зображує людину у русі. Переможець змагань із метання диска зображений у момент розмаху перед киданням. Тіло атлета представлено у повороті (стиль Figura serpentinata), що було надзвичайно складним та водночас сміливим прийомом.