Завдання 2: зробити опис скіфської срібної вази стор 26 у підручнику, або опис грецької вази ритона, запропонованого мною. Оцінювання : ів
Опис потрібно зробити з до таблиці:
1. Вказати вид образотворчого мистецтва – декоративно ужитковий, а саме його різновид -
ювелірний чи гончарство
2. За призначенням і матеріалами: посуд з глини, металу, фаянсу чи порцеляну.
3. За технікою виконання: гравіювання, інкрустація камінням, карбування, художнє литво, чи
розпис.
4. Форма вази: кратер, амфора, пеліка, лекіф, дінос, ритон (фігурний золотий кубок)
5. Симетрична чи асиметрична форма вази. Наприклад, симетрична композиція, розділена на 3
Основні яруси.
6. Який сюжет: наприклад, використано низький рельєф із зображенням
стилізованого
рослинного орнаменту, побутових сцен фів та міфологічних істот грифонів. Зображено воєнні
епізоди, хліборобська та пастуша праця, приручення коней, доїння овець, чи мотиви з грецької
міфології.
7. Вказати символізм, наприклад золото у скіфів мало магічні властивості від
Сонця, а срібло —
силу Місяця.
Наприклад, фантастичні грифони з левиними чи орлиними головами, що роздирають коней чи
оленів – є уособленням злих сил. Можлива мета магічне замовляння.
- дуэты - для 2-х исполнителей;
- трио или терцеты - для 3-х исполнителей;
- квартеты - для 4-х исполнителей;
- квинтеты и секстеты - для 5- и 6-ти исполнителей соответственно;
- септеты и октеты - для 7- и 8-ми исполнителей соответственно;
- нонеты и дециметы - для 9- и 10-ти исполнителей соответственно.
Либреттист Н. Волков (1894—1965) начал работу над «Спартаком» еще в 1933 году. Он пользовался консультациями художника Ф. Федоровского (1883—1955) и балетмейстера И. Моисеева (1906—2007), давно уже мечтавшего поставить этот спектакль. В работе над либретто Волков обращался к свидетельствам античных историков, в особенности к «Жизнеописаниям» Плутарха (50—120), были им использованы и сатиры Ювенала (ок. 60—140). Кроме того, либреттист опирался на статью Л. Фридлендера «Картины из бытовой жизни Рима» и книгу советского историка А. Мишулина «Спартаковское восстание», кое-что было почерпнуто из популярного романа Джованьоли «Спартак» (описание ристалищ) и исторической хроники М. Оливье «Спартак». «Архитектоника балета слагалась как трагедия о Спартаке, — писал Волков, — как рассказ о возвышении и гибели вождя, как история героя, чей ум, воля и высокие идеалы преодолели ограниченность своего времени и <...> стали бессмертными символами борьбы угнетенных классов и народов против угнетателей». Не удивительно, что предложенный сюжет получил одобрение властей. Однако работа над балетом была отложена на многие годы.
В 1950 году Хачатурян побывал в Италии, видел Колизей, Аппиеву дорогу. Возможно, именно с этими впечатлениями было связано возвращение к задуманному балету. Работа над музыкой продолжалась три с половиной года — последняя точка в партитуре была поставлена в начале февраля 1954-го.