Кем разработана 1)формационная модель всемирной ? дайте определение общественно- информации?
2)почему формационный подход к анализу общества сегодня воспринимается многими критически?
3)что представляет собой теория трёх стадий
4)для традиционного общества характерно: а)ценность человеческой личности
б)динамическое развитие
в)высокая роль религии
г)индустриальное общество
5)в чем состоят основные различия между теорией формации и теорией цивилизованных вол развития общества
6)что такое цивилизация
7)для современного индустриального общества характерна ведущая роль:
а)добывающей промышленностью
б)обрабатывающей промышленностью
в)сельского хоз
г)информации и информационных технологий
8)для традиционного общества характерно:
а)ценность человеческой личности
б)динамичное развитие
в)высокая роль религии
г)индустриальное производство
Объяснение:
1. Є зовнішні й внутрішні мотиви вибору професії. Головні з-поміж них: престиж, високий рівень зарплати, кар'єрне зростання, інтерес до професії, умови роботи, можливості подальшої освіти.
На вибір професії впливають ваші здібності, схильності, бажання здобути суспільне визнання.
2. Кожна людина хоча б раз в житті обирала собі професію. Для цього існує так звана “формула вибору професії”, яка в загальному вигляді показує первинний алгоритм прийняття оптимального рішення в поєднанні наступних компонентів: “хочу” – “можу” – “треба”.
I. "Хочу"
Намагання особистості, тобто, інтереси, нахили, мотиви, плани, професійні наміри, це те заняття, яке ти робиш з інтересом, з бажанням, за власною ініціативою (як у школі, так і в позаурочний час). Якщо вибрана справа подобається, то ти охоче будеш працювати, підвищувати свою кваліфікацію, користуватися авторитетом - і в результаті, більше зароблятимеш.
IІ. "Можу"
Можливості особистості, тобто, стан здоров’я, наявний досвід (знання, вміння, навички), психофізіологічні якості, здібності до різних видів діяльності. Наприклад, в якихось справах ти більш успішний, довго можеш займатися цією справою не втомлюючись, а в інших, навпаки, швидко починаєш нервувати, сердитись, у тебе нічого не виходить.
IІІ. "Треба"
Потреби суспільства, тобто, уявлення про обов’язок, моральні установки, ціннісні орієнтації, знання світу професій і про перспективні спеціальності, які користуються попитом на ринку праці, і вірогідність працевлаштування за обраною професією. Слід врахувати, що отримання статусу безробітного – невиграшний початок трудової кар’єри. Тому, вибираючи професію, потрібно узгодити свій вибір з потребами суспільства в кадрах, кон’юнктурою ринку праці.
3. Вибір професії — це важливий крок у доросле життя. В першу чергу – це відповідальність перед батьками, перед суспільством,а найголовніше перед собою! Ця відповідальність полягає в тому, щоб обрати саме свій шлях і ним йти. Робота і все, що з нею пов'язане, займає більшу половину життя людини. Знайти себе в світі професії – означає дістати можливість гідно заробляти, відчувати себе потрібним людям, максимально повно розкрити свої здібності. І тут найважливіше — не схибити.
1) Какие проблемы (вопросы) называют глобальными?
2) С чем могут быть связаны глобальные проблемы?
3) Скрытность актуальности, злободневности глобальных проблем на примере Чернобыльской АЭС.
2. Интерсоциальная проблема предотвращения мировой войны и экологическая проблема.
3. Проблему можно отнести к глобальной, если 1) от её решения требуется приступать безотлагательно, 2) от решения которой зависит судьба человечества.
4. Автор понимает, что любые глобальные проблемы, даже скрытые на первый взгляд, нужно решать совместными усилиями безотлагательно, ибо потом будет уже поздно. Общество в условиях обострения глобальных проблем должно принять особые меры для предотвращения глобальных проблем, уничтожить условия развития проблем, ибо бездействие приведет к катастрофе.
5. Минерально-сырьевой кризис не кажется глобальной проблемой для тех стран, которые имеют доступ к оставшимся на планете ресурсам и могут их использовать как для себя, так и для продажи и собственного обогащения, им это выгодно.
Демографический взрыв в странах Юга, развивающихся странах, обеспечивает наличие дешёвой рабочей силы, что позволяет удешевить производство и опять-таки обогатиться странам, которые покупают эту силу дёшево.
Материальный и культурный разрыв между развитыми и развивающимся странами выгоден развитым с точки зрения материальной, так как они могут дёшево размещать не экономически чистое производство в развивающихся странах, использовать дешёвую рабочую силу, и безразличен с точки зрения культурной, так как в развитых странах высокий уровень образования, вследствии они могут пользоваться низким уровнем образования других стран, нанимать их дёшево на работу.
6. Региональные и мировые конфликты уже начинаются. Страны будут бороться друг с другом за оставшиеся ресурсы банально для того, чтобы выжить. Если государства не перейдут на новый качественный уровень глобализации для решения глобальных проблем, то третей мировой войны, которая будет из-за ресурсов, не избежать.