Міхаель Андреас Гельмут Енде (1929-1995). «Джим Ґудзик і машиніст Лукас». Моральні цінності, що стверджуються у творі (дружба, кохання, сім’я, повага до інших, любов до батьківщини
Моле́кула-найменша частинка простої речовини або сполуки, яка може існувати окремо, зберігаючи хімічні властивості простої речовини або сполуки. Молекули бувають гомонуклеарні, тобто такі, що складаються з атомів одного виду, наприклад, кисень (O2); або гетеронуклеарні, тобто такі, що складаються з різних атомів, наприклад, вода (H2O).
Молекули є типовою складовою біологічних об'єктів, рідин і газів і молекулярних кристалів, проте багато твердих речовин не мають молекулярної структури, хоча і мають міжатомні зв'язки. У металах, солях, та мінералах, структурними елементами кристалічної ґратки яких є атоми або іони, виділити окремі молекули неможливо, бо вся речовина, фактично, є однією великою молекулою. Те ж саме можна сказати про пласкі кристали, на кшталт графену. Такі об'єкти називаються макротілами.
При великих температурах молекули розпадаються на атоми — цей процес називається термолізом. Найміцніші молекули, такі як вода, азот або чадний газ, можуть витримувати температури в кілька тисяч кельвінів, тому можуть існувати навіть на поверхні Сонця[1].
ответ: Слова «Душа обязана трудиться и день и ночь, и день и ночь» я слышал еще до того, как познакомился со стихотворением Н. Заболоцкого. «Не позволяй душе лениться...» Меня всегда удивляло, как это душа может «трудиться». Я понимал: трудится врач, учитель, инженер, строитель. Но душа?! Прочитав стихотворение Н. Заболоцкого, я понял, в чем состоит труд души: в вечной неуспокоенности в постоянных поисках и размышлениях. Не давай душе «засидеться» в уюте и тепле: Гони ее от дома к дому, Тащи с этапа на этап. Она обязана любить, страдать, жалеть, чувствовать чужую боль. Не давай душе расслабляться, «держи лентяйку в черном теле и не снимай с нее узды». Не предлагай ей «сытость и покой» взамен утренней звезды, непокоренных горных вершин и беспредельных морских далей. Пусть она рвется ввысь, покоряет моря и горы, борется за свое счастье. Если хоть на минуту ты ее, «освобождая от работ, она последнюю рубашку с тебя без жалости сорвет». Не обрекай свою душу «на смерть», «хватай ее за плечи, учи и мучай», чтобы только она жила, трудилась. Человек с «мертвой» душой вызывает жалость.
Моле́кула-найменша частинка простої речовини або сполуки, яка може існувати окремо, зберігаючи хімічні властивості простої речовини або сполуки. Молекули бувають гомонуклеарні, тобто такі, що складаються з атомів одного виду, наприклад, кисень (O2); або гетеронуклеарні, тобто такі, що складаються з різних атомів, наприклад, вода (H2O).
Молекули є типовою складовою біологічних об'єктів, рідин і газів і молекулярних кристалів, проте багато твердих речовин не мають молекулярної структури, хоча і мають міжатомні зв'язки. У металах, солях, та мінералах, структурними елементами кристалічної ґратки яких є атоми або іони, виділити окремі молекули неможливо, бо вся речовина, фактично, є однією великою молекулою. Те ж саме можна сказати про пласкі кристали, на кшталт графену. Такі об'єкти називаються макротілами.
При великих температурах молекули розпадаються на атоми — цей процес називається термолізом. Найміцніші молекули, такі як вода, азот або чадний газ, можуть витримувати температури в кілька тисяч кельвінів, тому можуть існувати навіть на поверхні Сонця[1].
ответ: Слова «Душа обязана трудиться и день и ночь, и день и ночь» я слышал еще до того, как познакомился со стихотворением Н. Заболоцкого. «Не позволяй душе лениться...» Меня всегда удивляло, как это душа может «трудиться». Я понимал: трудится врач, учитель, инженер, строитель. Но душа?! Прочитав стихотворение Н. Заболоцкого, я понял, в чем состоит труд души: в вечной неуспокоенности в постоянных поисках и размышлениях. Не давай душе «засидеться» в уюте и тепле: Гони ее от дома к дому, Тащи с этапа на этап. Она обязана любить, страдать, жалеть, чувствовать чужую боль. Не давай душе расслабляться, «держи лентяйку в черном теле и не снимай с нее узды». Не предлагай ей «сытость и покой» взамен утренней звезды, непокоренных горных вершин и беспредельных морских далей. Пусть она рвется ввысь, покоряет моря и горы, борется за свое счастье. Если хоть на минуту ты ее, «освобождая от работ, она последнюю рубашку с тебя без жалости сорвет». Не обрекай свою душу «на смерть», «хватай ее за плечи, учи и мучай», чтобы только она жила, трудилась. Человек с «мертвой» душой вызывает жалость.
Объяснение: по моему так:)