У золотий літопис української культури увійшли архітектори Степан Ковнір (1695—1786) — творець дзвіниць Києво-Печерської лаври та Кловського палацу в Києві; Іван Григорович-Барський (1713—1791) — автор церкви та дзвіниці Кирилівського монастиря, Покровської церкви в Києві, собору Різдва Богородиці в Козельці.
Значний внесок в архітектуру України німця Йоганна Шеделя (1680—1752), який створив дзвіницю Софійського собору, браму Заборовського; італійця Бартоломео Растреллі (1700—1771), за проектами якого збудовано Андріївську церкву та Маріїнський палац у Києві (нині — резиденція Президента України).
Чимало пам’яток барокової архітектури західноєвропейського зразка збереглося у Галичині: Домініканський собор у Львові за проектом архітекторів Яна де Вітте (1709—1785) і Мартина Урбаніка (невід. — 1764), собор Святого Юра у Львові та ратуша в Бучачі за проектами архітектора Бернарда Меретина (невід. — 1759) тощо.
У золотий літопис української культури увійшли архітектори Степан Ковнір (1695—1786) — творець дзвіниць Києво-Печерської лаври та Кловського палацу в Києві; Іван Григорович-Барський (1713—1791) — автор церкви та дзвіниці Кирилівського монастиря, Покровської церкви в Києві, собору Різдва Богородиці в Козельці.
Значний внесок в архітектуру України німця Йоганна Шеделя (1680—1752), який створив дзвіницю Софійського собору, браму Заборовського; італійця Бартоломео Растреллі (1700—1771), за проектами якого збудовано Андріївську церкву та Маріїнський палац у Києві (нині — резиденція Президента України).
Чимало пам’яток барокової архітектури західноєвропейського зразка збереглося у Галичині: Домініканський собор у Львові за проектом архітекторів Яна де Вітте (1709—1785) і Мартина Урбаніка (невід. — 1764), собор Святого Юра у Львові та ратуша в Бучачі за проектами архітектора Бернарда Меретина (невід. — 1759) тощо.
Объяснение: