Задоволення потреби у спілкуванні. Всі люди – соціальні істоти. Ми маємо потребу в інших людях так само, як у їжі, воді, даху над головою. Двоє людей можуть годинами обговорювати різні дрібниці, про які з часом навіть не згадають. Вони просто задовольняли базову потребу в людському спілкуванні.
Уточнення уявлення про себе. За до комунікації ми дізнаємося, якими ми є та як люди реагують на нашу поведінку.
Демонстрування поваги до іншого. Зустрівши знайому людину, ми говоримо: «Як справи?», «Що нового?», «Привіт!» тощо. В такий іб ми показуємо, що вирізняємо цю людину з-поміж інших, тобто демонструємо повагу. Якщо нічого не говорити – ризикуємо заслужити репутацію зверхньої і нетактовної людини.
Розбудова стосунків. Через спілкування ми не тільки знайомимося з іншими людьми, а і, що найважливіше, встановлюємо стосунки, які можуть розвиватись і поглиблюватись, або псуватись і заморожуватись.
Обмін інформацією. Частину інформації ми отримуємо через , читання, перегляд телевізора. Іншу частину – через пряме спілкування з людьми. Коли ми вирішуємо, що вдягнути або за кого голосувати на виборах, ми радимося з навколишніми. У таких випадках відбувається обмін повідомленнями, що включає передачу й отримання інформації.
Вплив на інших. Навряд чи знайдеться хоча б один день, коли б ми не спробували вплинути на чиюсь поведінку – переконати друзів сходити в конкретний ресторан, змусити чоловіка кинути палити або умовити викладача поставити вам кращу оцінку.
1) основной принцип правового или конституционного государства состоит том, что государственная власть ограничена в нём.
государственная власть в правовом или конституционном государстве не только ограничена, но и строго подзаконна.
право свобод и прав личности.
самое важное учреждение правового государства - народное представительство.
2) объектом власти является тот, на кого власть направлена. То есть когда мы называем народ объектом власти, то мы говорим о том, что на народ направлена власть соответствующих государственных органов, политика и так далее. И наоборот, когда субъектом власти является народ, то в данном случае мы говорим о том, что народ сам обладает властью, имеет ее в руках и таким образом имеет все основания реализовать свою политическую волю.
3) Народ имеет власть над государством, так как является ее субъектом.
уровень жизни в народе показатель успешности государства.
Задоволення потреби у спілкуванні. Всі люди – соціальні істоти. Ми маємо потребу в інших людях так само, як у їжі, воді, даху над головою. Двоє людей можуть годинами обговорювати різні дрібниці, про які з часом навіть не згадають. Вони просто задовольняли базову потребу в людському спілкуванні.
Уточнення уявлення про себе. За до комунікації ми дізнаємося, якими ми є та як люди реагують на нашу поведінку.
Демонстрування поваги до іншого. Зустрівши знайому людину, ми говоримо: «Як справи?», «Що нового?», «Привіт!» тощо. В такий іб ми показуємо, що вирізняємо цю людину з-поміж інших, тобто демонструємо повагу. Якщо нічого не говорити – ризикуємо заслужити репутацію зверхньої і нетактовної людини.
Розбудова стосунків. Через спілкування ми не тільки знайомимося з іншими людьми, а і, що найважливіше, встановлюємо стосунки, які можуть розвиватись і поглиблюватись, або псуватись і заморожуватись.
Обмін інформацією. Частину інформації ми отримуємо через , читання, перегляд телевізора. Іншу частину – через пряме спілкування з людьми. Коли ми вирішуємо, що вдягнути або за кого голосувати на виборах, ми радимося з навколишніми. У таких випадках відбувається обмін повідомленнями, що включає передачу й отримання інформації.
Вплив на інших. Навряд чи знайдеться хоча б один день, коли б ми не спробували вплинути на чиюсь поведінку – переконати друзів сходити в конкретний ресторан, змусити чоловіка кинути палити або умовити викладача поставити вам кращу оцінку.
Объяснение:
государственная власть в правовом или конституционном государстве не только ограничена, но и строго подзаконна.
право свобод и прав личности.
самое важное учреждение правового государства - народное представительство.
2) объектом власти является тот, на кого власть направлена. То есть когда мы называем народ объектом власти, то мы говорим о том, что на народ направлена власть соответствующих государственных органов, политика и так далее. И наоборот, когда субъектом власти является народ, то в данном случае мы говорим о том, что народ сам обладает властью, имеет ее в руках и таким образом имеет все основания реализовать свою политическую волю.
3) Народ имеет власть над государством, так как является ее субъектом.
уровень жизни в народе показатель успешности государства.