Соціальні норми в житті людей охарактеризуйте кожен із наведених уривків за планом: 1. який вид соціальних норм викладено? 2. хто є учасниками суспільних відносин, які вони врегульовують? 3. у який б забезпечується їх виконання? i. стаття 53. кожен має право на освіту. повна загальна середня освіта є обов'язковою. держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і (із конституції україни) ii. паче всього — гордості не майте в серці і в умі старих шануйте, як отця, а молодих — як братів. у домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться. лжі бережися, і п'янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло. недужого одвідайте, за мерцем ідіте, тому що всі ми смертні єсмо. і чоловіка не миніть, не привітавши, добре слово йому подайте. (із «повчання володимира мономаха») iii. якщо член товариства потрапить до рук ворогів і залишить у злиднях сімейство, товариство є йому. кожен член товариства може прийняти нового члена товариства без необхідності повідомляти його про імена інших членів. цілковита рівність має панувати між членами. (зі статуту кирило-мефодіївського братства) iv. 33. ще ви чули, що було стародавнім наказане: не клянись неправдиво, але виконуй клятви свої перед господом. 34. а я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол божий; 35. ні землею, бо підніжок для ніг його це; ані єрусалимом, бо він місто царя великого; 36. не клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною. 37. ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. а що більше над це, то те від лукавого. (євангеліє від матвія, 5: 33—37)
Народовластие в России выражается в форме представительства. Иными словами, граждане выбирают представителя (президента, в данном случае), который будет представлять их волю, быть лицом их власти.
Кроме того, народ не только является источником власти, но также легитимирует (считает результаты выборов законными и честными), а также контролирует власть.
К слову, именно это и означает народовластие, о котором говорится в Конституции. Но надо понимать, что это в теории.
Этим словом (термином) обозначаются в обыденной жизни искусство, музеи, библиотеки, кино, театры, религия и множество других самых разных вещей. Мы определяем как «культурное» или «некультурное» поведение людей; применяем такие выражения, как «культура труда», «культура торговли», «культура производства» и т.д.
Явления культуры по определению возникают только как результаты (следы) человеческой деятельности; они не могут появиться в природе, «естественным» путём. Это, в частности, те же знания, верования, искусство, нравы, право, обычаи и все прочие характерные черты и привычки, усвоенные человеком как членом общества; это язык, символы и коды, идеи, табу, ритуалы, церемонии, социальные институты, орудия, технологии и все связанные с указанными феноменами компоненты...
Поэтому любые проявления человеческой деятельности, имеющие место в конкретном социуме, так или иначе представляют культуру этого социума. Если, пусть даже из самых лучших и благородных соображений, произвольно изъять (не включить в состав культуры) некоторые из них, то картина исторически конкретной (локальной) действительной культуры будет неполной, а система взаимодействий между элементами или составными частями, сторонами данной культуры окажется искажённой. Иначе говоря, культура конкретно-исторического общества является даже в преступности, наркомании и прочих вполне одиозных событиях и процессах. Вполне заслуживая ярлыка «антикультура», такие феномены общественной жизни тем не менее остаются явлениями соответствующей культуры как целого.