Совесть — лучшая нравоучительная книга из всех, которыми мы обладаем, в нее следует чаще всего заглядывать. Как вы понимаете смысл этого высказывания.(Если можете, то приведите 2 примера к этому высказывания)
Оскільки робоча сила є товаром, то її ціна регулюється також співвідношенням між попитом і пропозицією. На заробітну плату впливають ті самі фактори, що й на вартість робочої сили.
Важливим фактором є підвищення загальноосвітнього та кваліфікаційного рівнів працівників. Так, у США особи без середньої освіти у середині 80-х років одержували 19 тис. дол. на рік, а з вищою освітою — 32 тис. дол. У 2000 р. високоосвічені працівники отримували майже на 90 % вищу заробітну плату, ніж інші категорії. Це засвідчує визнання значення і престижності праці інженерів, керівників, осіб творчої праці. Проте така залежність ще не означає обґрунтованості концепції людського капіталу, згідно з якою знання, навички та інші здібності людини, які впливають на зростання виробництва і доходів, є капіталом, а формують цей капітал витрати на освіту, підготовку робочої сили на виробництві, медичне обслуговування тощо. Мета такої концепції — довести можливість перетворення найманих працівників, які володіють знаннями, на капіталістів. Виокремилися дві основні точки зору на цю проблему. Прихильники теорії трьох факторів виробництва (Дж. Міль, Ж.-Б. Сей та ін.) стверджували, що капіталом є лише набуті здібності, які реалізуються у процесі праці, спираючись на положення А. Сміта про належність знань, майстерності і досвіду людей до основного капіталу суспільства поряд з машинами, землею, спорудами тощо. За другою точкою зору (В. Сеніор, І. Фішер, Л. Вальрас та ін.) капіталом є сама людина з набутими здібностями до праці. Виходячи з цього, А. Маршалл стверджував, що оскільки сама людина не є товаром, то і теорія людського капіталу науково необгрунтована. Т. Шульц людські ресурси без набутих знань ототожнював з природними. Але з набуттям освіти, кваліфікації, майстерності праця людини перетворюється на капітал, що означає ототожнення її з речовим капіталом (засобами праці, землею). Обом точкам зору властиві:
1) ототожнення витрат на здобуття освіти, кваліфікації працівника з капіталом. При цьому капітал розглядається лише з погляду речового змісту, не береться до уваги його суспільно-економічний аспект, тобто відносини економічної власності між найманими працівниками і власниками капіталу;
2) ігнорування того факту, що затрати на розвиток освіти, набуття кваліфікації формують лише здатність до праці, робочу силу відповідної якості, яка набуває форми змінного капіталу за перетворення робочої сили на товар і продажу його капіталістові. Якщо людина працює на власному підприємстві, її здатність до праці перестає бути змінним капіталом.
Ця концепція не знаходить підтвердження у разі втрати працівниками роботи, оскільки набуті знання і кваліфікація не можуть забезпечити виживання безробітного.
Наявність тісного взаємозв'язку між рівнем освіти кваліфікації і величиною заробітної плати засвідчує існування таких закономірностей:
— величина заробітної плати та її диференціація залежать від складності робочої сили та її якості;
— величина витрат на формування робочої сили відповідної якості і суми зарплати, отриманої у процесі трудової діяльності, повинна становити співвідношення один до трьох-чотирьох. За цих умов відбуватиметься розширене відтворення робочої сили відповідної якості, а сім'я найманого робітника може в повному обсязі виконувати покладені на неї функції.
Давайте для начала разберемся, что значит быть личностью, чтобы избежать путаницы в этом вопросе. В классическом значении личность – это совокупность свойств и характеристик человека, которые приобретаются им в процессе жизни в обществе и активном деятельном взаимодействии с другими людьми.
Ключевое слово в этом понятии – “общество”. Для того чтобы стать человеком, нам достаточно просто родиться, а вот чтобы стать личностью, маленькому человеку нужно интегрироваться в социальную среду.
В связи с этим возникает вопрос: каждый ли человек становится личностью? Отвечаем – нет, не каждый. Если человек первые годы своей жизни провел в изоляции от людей, он уже не сможет стать полноценным членом общества.
Структуры мозга, ответственные за высшие психические функции, такие как речь, мышление, память, внимание, формируются в первые пять лет жизни. Происходит это путем преобразования внешних процессов во внутренние. Ребенок слышит речь взрослых, начинает копировать ее, потом переносит речь вовнутрь – так формируется мышление.
Оскільки робоча сила є товаром, то її ціна регулюється також співвідношенням між попитом і пропозицією. На заробітну плату впливають ті самі фактори, що й на вартість робочої сили.
Важливим фактором є підвищення загальноосвітнього та кваліфікаційного рівнів працівників. Так, у США особи без середньої освіти у середині 80-х років одержували 19 тис. дол. на рік, а з вищою освітою — 32 тис. дол. У 2000 р. високоосвічені працівники отримували майже на 90 % вищу заробітну плату, ніж інші категорії. Це засвідчує визнання значення і престижності праці інженерів, керівників, осіб творчої праці. Проте така залежність ще не означає обґрунтованості концепції людського капіталу, згідно з якою знання, навички та інші здібності людини, які впливають на зростання виробництва і доходів, є капіталом, а формують цей капітал витрати на освіту, підготовку робочої сили на виробництві, медичне обслуговування тощо. Мета такої концепції — довести можливість перетворення найманих працівників, які володіють знаннями, на капіталістів. Виокремилися дві основні точки зору на цю проблему. Прихильники теорії трьох факторів виробництва (Дж. Міль, Ж.-Б. Сей та ін.) стверджували, що капіталом є лише набуті здібності, які реалізуються у процесі праці, спираючись на положення А. Сміта про належність знань, майстерності і досвіду людей до основного капіталу суспільства поряд з машинами, землею, спорудами тощо. За другою точкою зору (В. Сеніор, І. Фішер, Л. Вальрас та ін.) капіталом є сама людина з набутими здібностями до праці. Виходячи з цього, А. Маршалл стверджував, що оскільки сама людина не є товаром, то і теорія людського капіталу науково необгрунтована. Т. Шульц людські ресурси без набутих знань ототожнював з природними. Але з набуттям освіти, кваліфікації, майстерності праця людини перетворюється на капітал, що означає ототожнення її з речовим капіталом (засобами праці, землею). Обом точкам зору властиві:
1) ототожнення витрат на здобуття освіти, кваліфікації працівника з капіталом. При цьому капітал розглядається лише з погляду речового змісту, не береться до уваги його суспільно-економічний аспект, тобто відносини економічної власності між найманими працівниками і власниками капіталу;
2) ігнорування того факту, що затрати на розвиток освіти, набуття кваліфікації формують лише здатність до праці, робочу силу відповідної якості, яка набуває форми змінного капіталу за перетворення робочої сили на товар і продажу його капіталістові. Якщо людина працює на власному підприємстві, її здатність до праці перестає бути змінним капіталом.
Ця концепція не знаходить підтвердження у разі втрати працівниками роботи, оскільки набуті знання і кваліфікація не можуть забезпечити виживання безробітного.
Наявність тісного взаємозв'язку між рівнем освіти кваліфікації і величиною заробітної плати засвідчує існування таких закономірностей:
— величина заробітної плати та її диференціація залежать від складності робочої сили та її якості;
— величина витрат на формування робочої сили відповідної якості і суми зарплати, отриманої у процесі трудової діяльності, повинна становити співвідношення один до трьох-чотирьох. За цих умов відбуватиметься розширене відтворення робочої сили відповідної якості, а сім'я найманого робітника може в повному обсязі виконувати покладені на неї функції.
Давайте для начала разберемся, что значит быть личностью, чтобы избежать путаницы в этом вопросе. В классическом значении личность – это совокупность свойств и характеристик человека, которые приобретаются им в процессе жизни в обществе и активном деятельном взаимодействии с другими людьми.
Ключевое слово в этом понятии – “общество”. Для того чтобы стать человеком, нам достаточно просто родиться, а вот чтобы стать личностью, маленькому человеку нужно интегрироваться в социальную среду.
В связи с этим возникает вопрос: каждый ли человек становится личностью? Отвечаем – нет, не каждый. Если человек первые годы своей жизни провел в изоляции от людей, он уже не сможет стать полноценным членом общества.
Структуры мозга, ответственные за высшие психические функции, такие как речь, мышление, память, внимание, формируются в первые пять лет жизни. Происходит это путем преобразования внешних процессов во внутренние. Ребенок слышит речь взрослых, начинает копировать ее, потом переносит речь вовнутрь – так формируется мышление.