Язык - это орудие мышления. Обращаться с языком кое-как - значит и мыслить кое-как: неточно, приблизительно, неверно.
С этой мыслью невозможно не согласиться, потому что язык является прямым выражением наших мыслей. Если мы выражаемся неладно, неточно и неверно, то это является прямым отражением наших неточных и неверных мыслей.
Без языка выразить свои мысли можно, посредством художественных образов, музыки и прочего. Но дело в том, что это другой язык. Так что если рассматривать язык в разных смыслах, то иначе выразить собственные мысли невозможно.
Язык – не только в выражении мыслей для других людей и в общении. Есть также внутренний язык. Эта внутренняя речь обслуживает мышление и служит целью общения.
Но с другой стороны, язык не часто вводит нас в заблуждение. Язык также формировать мышление, если мы говорим о детях.
Первый пример, который приходит на ум – сленг. Сленг бывает не только молодежным, но именно любовь молодежи к использованию сленга, нелепых сокращений и «заменителей» нормальных слов все портит. Эта «любовь» к подобному языку является прямым отражением скудного мышления. Чем больше молодежь использует сленг, тем сложнее для нее выразить свои мысли обычным языком для других людей.
Поэтому проблемы с языком означают проблемы в мышлении.
По всьому світу існували й досі існують багато дивних та незвичайних податків. Пропонуємо Вашій увазі переклад статті про них. Англомовний оригінал був опублікований на сайті efile.com під назвою «Strange & Unusual Taxes throughout History from Around the World». Переклад: Інна Волинець, стажер Ціни держави.
Протягом усієї історії було чимало дивних, незвичайних та незрозумілих податків. Багато з них упроваджувалися для того, щоб підвищити додаткові надходження, в той час як метою інших було сприяння соціальним змінам. Розглянемо найдивніші з них:
У стародавньому Єгипті оподатковувалась олія, і більш того люди повинні були купувати її у монополії фараона. Також було заборонено повторно використовувати попередньо придбану олію.
Pecunia non olet, або Гроші не пахнуть! – латинський вислів. Протягом І ст. н.е. римський імператор запровадив податок на сечу, який платили покупці. Сеча з громадських туалетів продавалася як основний компонент декількох хімічних процесів, наприклад, використовувалася для дублення (не зрозуміло точно як) та для прання як джерело аміаку, щоб чистити та відбілювати вовняні тоги тощо. Таким чином, із тих, хто отримав цінну сечу від збирачів, стягувався податок.
С этой мыслью невозможно не согласиться, потому что язык является прямым выражением наших мыслей. Если мы выражаемся неладно, неточно и неверно, то это является прямым отражением наших неточных и неверных мыслей.
Без языка выразить свои мысли можно, посредством художественных образов, музыки и прочего. Но дело в том, что это другой язык. Так что если рассматривать язык в разных смыслах, то иначе выразить собственные мысли невозможно.
Язык – не только в выражении мыслей для других людей и в общении. Есть также внутренний язык. Эта внутренняя речь обслуживает мышление и служит целью общения.
Но с другой стороны, язык не часто вводит нас в заблуждение. Язык также формировать мышление, если мы говорим о детях.
Первый пример, который приходит на ум – сленг. Сленг бывает не только молодежным, но именно любовь молодежи к использованию сленга, нелепых сокращений и «заменителей» нормальных слов все портит. Эта «любовь» к подобному языку является прямым отражением скудного мышления. Чем больше молодежь использует сленг, тем сложнее для нее выразить свои мысли обычным языком для других людей.
Поэтому проблемы с языком означают проблемы в мышлении.
По всьому світу існували й досі існують багато дивних та незвичайних податків. Пропонуємо Вашій увазі переклад статті про них. Англомовний оригінал був опублікований на сайті efile.com під назвою «Strange & Unusual Taxes throughout History from Around the World». Переклад: Інна Волинець, стажер Ціни держави.
Протягом усієї історії було чимало дивних, незвичайних та незрозумілих податків. Багато з них упроваджувалися для того, щоб підвищити додаткові надходження, в той час як метою інших було сприяння соціальним змінам. Розглянемо найдивніші з них:
У стародавньому Єгипті оподатковувалась олія, і більш того люди повинні були купувати її у монополії фараона. Також було заборонено повторно використовувати попередньо придбану олію.
Pecunia non olet, або Гроші не пахнуть! – латинський вислів. Протягом І ст. н.е. римський імператор запровадив податок на сечу, який платили покупці. Сеча з громадських туалетів продавалася як основний компонент декількох хімічних процесів, наприклад, використовувалася для дублення (не зрозуміло точно як) та для прання як джерело аміаку, щоб чистити та відбілювати вовняні тоги тощо. Таким чином, із тих, хто отримав цінну сечу від збирачів, стягувався податок.