Використання особою наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з
метою одержання неправомірної вигоди - це
А адвокація
Б лобіювання
В корупція
Г хабарництво
2 Пріоритетним напрямом антикорупційної держави є
А покарання правопорушників
Б запобігання корупції
В зменшення корупції
Г ліквідація наслідків корупційних дій
3 В Україні за вчинення корущійного злочину передбачена юридична
відповідальність відповідно до
A Кримінального кодексу України
Б Кодексу України про адміністративні правопорушення
B Закону України «Про запобігання корупції»
Г Кодексу законів про працю України
4 Правильне твердження подано в рядку
А лобіювання інтересів є протизаконною діяльністю
Б формування громадської думки є різновидом нелегального лобізму
В лобізм і корупція є негативними явищами в суспільстві
I нелегальний лобізм фактично є різновидом корупції
5 Приклад корупційної дії подано в рядку
А громадянин І. оплатив через банк послуги з виготовлення закордонного
паспорта
Б громадянка М. передала службовцю фіскального органу обумовлену суму за
відтермінування податкової перевірки
В громадянин Польщі К. сплатив судовий збір та передав квитанцію секретареві судового
засідання
Г громадянка П. через знайомого приватного нотаріуса передала громадянину Б. грошові
кошти за придбану в нього квартиру
6 Особа, що дає хабар
А взагалі не підлягає юридичній відповідальності
Б може бути притягнута до дисциплінарної відповідальності
В може бути притягнута до кримінальної відповідальності
звільняється від відповідальності
Во всяком процессе познания в самом начале не существует никаких убеждений, а лишь предположения. И затем в процессе опыта и действий, знаний, продолжительных размышлений они опровергаются или подтверждаются и лишь тогда предположения превращаются в убеждения и становятся несомненными и точными. Так, например, чтобы доказать теорему, мы основываемся на некоторых свойствах, ранее полученных и доказываем нужное нам утверждение, то есть мы размышляем и производим действия и получаем результат, наше убеждение. И убеждение в этом случае тоже венец познания.
Ведущая деятельность — такая деятельность ребёнка, развитие которой определяет наиболее важные изменения в психических процессах и психологических особенностях его личности.
Ведущая деятельность характеризуется тем, что в ней возникают и преобразуются другие виды деятельности, перестраиваются основные психические процессы, происходит развитие личности.
Как ведущая деятельность меняется?
Младенчество (от 2 мес. до 12 мес.). Ведущая деятельность — непосредственное эмоциональное общение с близким взрослым
Ранний возраст (1-3 лет). Ведущая деятельность — предметно-орудийная, направлена на овладение социальной функцией и социальным использования предмета как человеческого орудия
Дошкольный возраст (3-7 лет). Ведущая деятельность — сюжетно-ролевая игра, деятельность направленная на ориентацию ребёнка в системе социальных и межличностных отношений, системе задач, смыслов и мотивов человеческой деятельности, осуществляемая путём принятия роли, использования игровых предметов и др.
Младший школьный возраст (7 — 11 лет). Ведущая деятельность — учебная деятельность, то есть та деятельность, в процессе которой происходит усвоение новых знаний и управление которой составляет основную задачу обучения, является ведущей деятельностью в этот период.
Почему?
Внутри ведущего типа деятельности ребёнка происходит формирование отдельных психических процессов. Смена ведущих типов деятельности связана с возникновением новых мотивов, которые формируются внутри ведущей деятельности, предшествующей данной стадии развития. Новые мотивы побуждают ребёнка к изменению своего положения в системе отношений с другими людьми.