• символіко-алегоричний тип відображення дійсності, верховенство архітектури в системі мистецтв;
• культове призначення мистецтва;
• релігійна тематика (співвіднесення з вічністю, з «вищими» ірраціональними силами);
• інтерес до людських почуттів, повернення до індивідуальності;
• каркасна система побудови соборів, розкішний декор споруд, скульптурне оздоблення;
• величні та витопчепі інтер’єри, шкурні орнаменти, кам’яне мереживо різьби, стрілчаті склепіння, кольорові вітражі у вигляді стрілчатих арок.
Готика (від назви германського племені готів), готичний стиль — художній стиль європейського пізнього середньовіччя між серединами XII і XVI століть, який найяскравіше виявився в архітектурі та характеризувався легкими гострокінцевими будівлями, стрімко спрямованими вгору, численним оздобленням скульптурами, вітражами, витонченим різбленням з каменю.
АРХІТЕКТУРА ГОТИЧНОГО СТИЛЮ
Особливості готичної архітектури: міські архітектурні ансамблі (культові і світські будинки, замки, укріплення, мости, колодязі). Міська площа оббудована спорудами з аркадами, тор-гівельні та складські приміщення містяться на нижніх поверхах, вузькі фасади дво- або триповерхових будинків з високими фронтонами; оточення міст — могутні стіни з прикрашеними в'їзними вежами. Замки королів і феодалів — це складні комплекси фортечних, палацових і культових споруд.
Характерні риси: гостроверхі споруди зі стрілчастими склепіннями, великою кількістю кам’яного різьблення і скульптурних прикрас. Собор став вищим зразком синтезу архітектури, скульптури і живопису з багатобарвним сяйвом вітражів, що робили сильпий емоційний вплив на віруючих. Грандіозні готичні собори вирізнялися висотою, місткістю, ошатністю, видовищним і багатим декором.
ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ГОТИЧНОГО СТИЛЮ
• символіко-алегоричний тип відображення дійсності, верховенство архітектури в системі мистецтв;
• культове призначення мистецтва;
• релігійна тематика (співвіднесення з вічністю, з «вищими» ірраціональними силами);
• інтерес до людських почуттів, повернення до індивідуальності;
• каркасна система побудови соборів, розкішний декор споруд, скульптурне оздоблення;
• величні та витопчепі інтер’єри, шкурні орнаменти, кам’яне мереживо різьби, стрілчаті склепіння, кольорові вітражі у вигляді стрілчатих арок.
Готика (від назви германського племені готів), готичний стиль — художній стиль європейського пізнього середньовіччя між серединами XII і XVI століть, який найяскравіше виявився в архітектурі та характеризувався легкими гострокінцевими будівлями, стрімко спрямованими вгору, численним оздобленням скульптурами, вітражами, витонченим різбленням з каменю.
АРХІТЕКТУРА ГОТИЧНОГО СТИЛЮ
Особливості готичної архітектури: міські архітектурні ансамблі (культові і світські будинки, замки, укріплення, мости, колодязі). Міська площа оббудована спорудами з аркадами, тор-гівельні та складські приміщення містяться на нижніх поверхах, вузькі фасади дво- або триповерхових будинків з високими фронтонами; оточення міст — могутні стіни з прикрашеними в'їзними вежами. Замки королів і феодалів — це складні комплекси фортечних, палацових і культових споруд.
Характерні риси: гостроверхі споруди зі стрілчастими склепіннями, великою кількістю кам’яного різьблення і скульптурних прикрас. Собор став вищим зразком синтезу архітектури, скульптури і живопису з багатобарвним сяйвом вітражів, що робили сильпий емоційний вплив на віруючих. Грандіозні готичні собори вирізнялися висотою, місткістю, ошатністю, видовищним і багатим декором.