1. Почему человек всегда существовал в окружении различных опасностей? Привести примеры этих опасностей , как они менялись со временем , какие виды опасностей появились с прогрессом человечества ? 4- 5 предложений.
2. Что объединяет изображенных на картинках ? И в чём отличие ? 2-3 предложения (НЕ писать про инстинкты и пирамиду Маслова - НЕ экология , биология) .
На 1 картинке стоят люди разных профессий, а на 2 картинке обезьяна ест банан на дереве в лесу (не смогла загрузить картинки)
Пожар – это неконтролируемое горение вне специального очага, которое распространяется в пространстве и времени.
Ежегодно в дым и пепел превращаются ценности на миллионы рублей. В результате пожаров гибнет и страдает большое количество людей.
Любой пожар начинается с загорания, которое иногда может устранить даже один человек, если имеет определенные навыки и знает правила поведения во время пожара.
Если пожар возник – отсчет времени идет на секунды, поэтому необходимо заранее знать, где и какие средства пожаротушения размещаются и как ими пользоваться.
Не паникуйте! Известно, что паника среди людей, даже во время небольшого пожара бывает причиной значительных жертв.
Харчування людини щільно пов’язане з еволюційним розвитком як самого людського організму, так і людського суспільства в цілому. Якщо зазирнути в минуле і замислитись, що ж їла українська прадавня людина, то помітимо: це була одноманітна і груба рослинного походження сировина, яка погано перетравлювалась. На перетравлення та утилізацію їжі у наших пращурів витрачалося багато енергії, подібний процес сьогодні можна гати у травоїдних тварин. Внаслідок, фізичний розвиток давньої людини був надто повільним. Згодом з’явилися горох, часник, дика цибуля, сочевиця, ріпа. Широко використовували в їжу давні люди лободу та сочевицю, з яких робили сочиво, вже споживали пшоно і з нього “кашу”. Лише вогонь зробив можливим обробку рослинної та тваринної сировини. Пізніше у харчуванні почали використовувати лише їжу тваринного походження, їли м’ясо усіх диких тварин, обмеження стосувалося лише “нечистих” істот (бобри, білки, лисиці, тхорі, хом’яки) тощо. У деяких районах споживали волове м’ясо та телятину, в інших – баранину, козлятину та конину, але найбільше – свинину, сало, птицю і сир із молока, про масло нічого не відомо. Багато споживалося риби. З приправ використовували кріп, часник і багато місцевих трав, наприклад, чебрець. У часи Київської Русі поширення набули імбир та чорний перець, але це у людей заможних, а в простого люду – корені хрону та півників.
Объяснение: