Одне з важливих завдань сучасної школи – виховати фізично, морально, соціально, духовно здорову людину. Адже стан здоров’я населення України свідчить про існування реальної загрози вимирання нації. Справедливими є слова: "Гроші втратив – нічого не втратив, час втратив – багато втратив, здоров’я втратив – все втратив".
Чи інше: "здоров’я – це ще не все, а все інше без нього – ніщо".
Сьогодні майже 90% дітей дошкільного віку, учнів і студентів мають відхилення у здоров’ї. Тільки за останні 5 років на 41% збільшилася кількість учнівської молоді, віднесеної за станом здоров’я до спеціальних медичних груп. На 60% зросла кількість неповнолітніх, які вживають наркотики, палять, п’ють.
Людина сьогодні звикла сподіватися не н захисні сили свого організму, а на могутність медицини. Академік Амосов стверджував: "Щоб бути здоровим, потрібні власні зусилля, постійні і значні. Замінити їх не можна нічим".
Так, що таке здоров’я?
Здоров’я – сукупність фізичних, духовних, соціальних якостей людини, що є основною її довголіття і необхідною умовою здійснення творчих планів, умовою високої працездатності, створення міцної сім’ї, народження і виховання дітей.
Здоров’я людини – цікаве й складне явище. Воно завжди привертало і буде привертати увагу не лише дослідників, але й кожної людини. Це поняття таке давнє, що на всіх мовах світу є слово" здоров’я".
Здоров’я – це висока працездатність, гарний настрій, упевненість у собі. Фізичне здоров’я дає гарне самопочуття, бадьорість, силу. Психічне здоров’я дарує спокій, чудовий настрій, доброту, веселість. Соціальне здоров’я забезпечує успішність у навчанні. Але ніщо з цього не дається задарма. Для того. щоб зберегти своє здоров’я, треба докладати неабияких зусиль.
Стан здоров’я людини залежить на 20% від спадковості, на 10% від рівня розвитку медицини, на 20% від стану довкілля, на 50% від життя. Тому справедливі є слова: "Ваше здоров’я у ваших ріках". Людина біологічно запрограмована на багато більше років життя, ніж відводить собі. Якщо нам не стільки ж? Ілля Мечников стверджував: "Людина, яка померла раніше 150 років вчинила над собою насильство".
І так ми, дійсно, чинимо нас собою насильство щоденно. Люди давно переконалися, що на здоров’я впливає безліч чинників, і найголовніший з них – це б життя.
б життя – це сукупність стійких форм життєдіяльності людини, які визначають її життєвий шлях. Це – сукупність її звичок. Якщо, людина з дитинства, з молодих років постійно й наполегливо дбає про своє здоров’я, вона в основу своєї життєдіяльності закладає такі стійкі корисні звички, навички, поведінку б мислення, сприйняття оточуючих і себе, які й визначають основний її напрямок – шлях здоров’я. Вона обирає здоровий б життя.
Здоровий б життя передбачає дотримання. Звичайного виконання певних правил, що забезпечують гармонійний розвиток, високу працездатність, духовну рівновагу та здоров’я людини. В основі здорового життя лежить індивідуальна система поведінки й звичок кожної окремої людини, що забезпечує їй потрібний рівень життєдіяльності й здорове довголіття. Здоровий б життя – це практичні дії, спрямовані на запобігання захворювань, зміцнення всіх систем організм й поліпшення загального самопочуття людини.
Головне – замислитися про наслідки своїх дій. Зрозуміло, що для того, аби бути здоровим, потрібно докласти певних зусиль і не набувати шкідливих звичок. Якщо є із якихось причин вони вже є, то треба ужити всіх заходів, аби їх позбутися.
В основі здорового життя лежать такі принципи:
раціональне харчування; оптимальний руховий режим; загартування організму; особиста гігієна; відсутність шкідливих звичок; позитивні емоції; інтелектуальний розвиток; моральний і духовний розвиток; формування розвиток вольових якостей. Раціональне харчування має п’ять основних вимог:
Кількість їжі – це стільки, щоб вона забезпечила добові енерговитрати організму; Якість їжі – правильне співвідношення жирів, білків, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів, води відповідно до вікових періодів дитини; Правильно організований режим прийому їжі; Засвоєння їжі – створення приємної обстановки при прийомі їжі; Щоб їжа не була шкідливою. За даними, людина за 1 рік повинна:
Звідси бачимо, що в нашому раціоні переважає картопля і хліб. За своєї недбалості, недоїдаємо овочі і фрукти, які маємо вдома. Чому нема щоденно на нашому столі моркви, капусти, горіхів, столового буряка, яблук, перцю, цибулі, часнику. Адже морква – це пам’ять, розум дітей. Вона покращує обмінні процес мозку. Сприяє підвищенню працездатності.
Покращує розумові здібності дітей капуста, чорниці, цибуля, горіхи, кмин. Горіхи впливають не тільки на розумові процеси, але і підвищують імунітет до захворювань. Щоденно треба з’їдати 4-5 і
гражданскими, иными правами и обязанностями, и поступающее в соответствии с этими правами и обязанностями». Это термин, взят мной из учебника. Что же на самом деле скрывается за словом «гражданин»?.
Оно говорит о многом. Прежде всего о том, что мы живем в демократическом обществе, а не при диктатуре, где с человеком могли сделать все, что угодно, без суда и следствия, и самое страшное - лишить жизни. Ведь главное правило в правовом государстве – выполнение законов. Не зря слова «правило», «право», «правовой» имеют один и тот же корень с одинаковым значением – править.
Но чтобы выполнять законы, нужно их знать. А с этим дела обстоят в нашем обществе пока не лучшим образом. Современный гражданин не приучен изучать законы. Это осталось еще с советских времен, когда все зависело «от постоянной самовластной воли другого человека». А ведь знание законов – это часть культуры человека. Современный гражданин должен обладать глубокими правовыми знаниями, уважать право, быть законопослушным.
Правовая культура появляется не сразу. Много зависит от семьи, где ребенок проводит свои первые годы, где закладываются важнейшие элементы нравственной культуры: совесть, честь, достоинство, доброта, милосердие. Человек развивается и уже в школе, других учебных заведениях получает правовые знания. Без них человек бес тяжело ему будет разобраться в правовых хитросплетениях. Значит, современный российский гражданин должен обладать знаниями законов, основанных на положительном к ним отношении. Человек возмущается беспорядком, злом, бюрократией, хамством, он не безразличен к разного рода правонарушениям, и, в конце концов, у него формируется чувство законности. Но гражданин не просто возмущается, он действует, используя благотворную силу законов.
А как он может действовать? Во-первых, используя данное ему право участвовать в выборах и быть избранным на любой пост, любую должность, которые и ему в борьбе с несправедливостью; во-вторых, участие в различных общественных организациях; в-третьих, простое неравнодушие, которое не позволит пройти мимо несправедливости.
Для этого у гражданина должно быть развито чувство экономического достоинства. Он должен чувствовать заботу государства о себе, иметь средства в любой момент приобрести какую-либо вещь или куда-то поехать, не используя различные незаконные уловки. Ведь тогда ни о каком уважении к закону не может идти и речи.
Итак, самостоятельный, независимый, культурный, защищенный законом и государством, обладающий всеми правами и свободами, чувством экономического достоинства - это современный гражданин России.
Но слово «гражданин», по моему мнению, неразрывно связано с патриотизмом, любовью к отчизне. «Либо это твой дом, либо за кордон». Эта категоричная строка взята из песни, главная мысль в которой – лишь патриоты живут в России. Гражданин должен защищать честь своего государства. Патриоты – граждане России - были, и есть, и будут во все времена, и долгие века не создали различий между гражданами Древней Руси, погибшими от татарских стрел, и гражданами Советского Союза, участвовавшими в защите родины от фашистской Германии. В памяти народной простой русский человек Кузьма Минин остается гражданином. За что ему такая честь? За патриотизм, который обеспечил Отечества, за то, что встал на защиту родины и выполнил одну из основных обязанностей именно гражданина. Но он реализовал и свое право – право стать отечества, право принимать участие в решении главных вопросов страны.
Но чтобы быть настоящим гражданином современной России, не требуется героических поступков. Нужно просто искренне любить свою родину и стремиться развивать в себе все качества, приносящие пользу стране.
Патриотизм должен прививаться с детства действиями, поступками семьи и школы. Кому, как не самым близким, поверят малыши? В школах патриотическое воспитание почти отсутствует. Но я уверена, что когда-нибудь все изменится. Надеюсь, что в ближайшем будущем, подойдя к первокласснику, услышишь от него три слова, пусть даже они ему не слишком понятны: «Я гражданин России!»
Чи інше: "здоров’я – це ще не все, а все інше без нього – ніщо".
Сьогодні майже 90% дітей дошкільного віку, учнів і студентів мають відхилення у здоров’ї. Тільки за останні 5 років на 41% збільшилася кількість учнівської молоді, віднесеної за станом здоров’я до спеціальних медичних груп. На 60% зросла кількість неповнолітніх, які вживають наркотики, палять, п’ють.
Людина сьогодні звикла сподіватися не н захисні сили свого організму, а на могутність медицини. Академік Амосов стверджував: "Щоб бути здоровим, потрібні власні зусилля, постійні і значні. Замінити їх не можна нічим".
Так, що таке здоров’я?
Здоров’я – сукупність фізичних, духовних, соціальних якостей людини, що є основною її довголіття і необхідною умовою здійснення творчих планів, умовою високої працездатності, створення міцної сім’ї, народження і виховання дітей.
Здоров’я людини – цікаве й складне явище. Воно завжди привертало і буде привертати увагу не лише дослідників, але й кожної людини. Це поняття таке давнє, що на всіх мовах світу є слово" здоров’я".
Здоров’я – це висока працездатність, гарний настрій, упевненість у собі. Фізичне здоров’я дає гарне самопочуття, бадьорість, силу. Психічне здоров’я дарує спокій, чудовий настрій, доброту, веселість. Соціальне здоров’я забезпечує успішність у навчанні. Але ніщо з цього не дається задарма. Для того. щоб зберегти своє здоров’я, треба докладати неабияких зусиль.
Стан здоров’я людини залежить на 20% від спадковості, на 10% від рівня розвитку медицини, на 20% від стану довкілля, на 50% від життя. Тому справедливі є слова: "Ваше здоров’я у ваших ріках". Людина біологічно запрограмована на багато більше років життя, ніж відводить собі. Якщо нам не стільки ж? Ілля Мечников стверджував: "Людина, яка померла раніше 150 років вчинила над собою насильство".
І так ми, дійсно, чинимо нас собою насильство щоденно. Люди давно переконалися, що на здоров’я впливає безліч чинників, і найголовніший з них – це б життя.
б життя – це сукупність стійких форм життєдіяльності людини, які визначають її життєвий шлях. Це – сукупність її звичок. Якщо, людина з дитинства, з молодих років постійно й наполегливо дбає про своє здоров’я, вона в основу своєї життєдіяльності закладає такі стійкі корисні звички, навички, поведінку б мислення, сприйняття оточуючих і себе, які й визначають основний її напрямок – шлях здоров’я. Вона обирає здоровий б життя.
Здоровий б життя передбачає дотримання. Звичайного виконання певних правил, що забезпечують гармонійний розвиток, високу працездатність, духовну рівновагу та здоров’я людини. В основі здорового життя лежить індивідуальна система поведінки й звичок кожної окремої людини, що забезпечує їй потрібний рівень життєдіяльності й здорове довголіття. Здоровий б життя – це практичні дії, спрямовані на запобігання захворювань, зміцнення всіх систем організм й поліпшення загального самопочуття людини.
Головне – замислитися про наслідки своїх дій. Зрозуміло, що для того, аби бути здоровим, потрібно докласти певних зусиль і не набувати шкідливих звичок. Якщо є із якихось причин вони вже є, то треба ужити всіх заходів, аби їх позбутися.
В основі здорового життя лежать такі принципи:
раціональне харчування;
оптимальний руховий режим;
загартування організму;
особиста гігієна;
відсутність шкідливих звичок;
позитивні емоції;
інтелектуальний розвиток;
моральний і духовний розвиток;
формування розвиток вольових якостей.
Раціональне харчування має п’ять основних вимог:
Кількість їжі – це стільки, щоб вона забезпечила добові енерговитрати організму;
Якість їжі – правильне співвідношення жирів, білків, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів, води відповідно до вікових періодів дитини;
Правильно організований режим прийому їжі;
Засвоєння їжі – створення приємної обстановки при прийомі їжі;
Щоб їжа не була шкідливою.
За даними, людина за 1 рік повинна:
спожити
споживає
Овочів
161
71
Картоплі
90
120
Фруктів
82
57
Хліба
98
121
М’яса
81
54
Риби
18
9
Молока
433
332
Яєць
350
292
Олії
10-11
7
Звідси бачимо, що в нашому раціоні переважає картопля і хліб. За своєї недбалості, недоїдаємо овочі і фрукти, які маємо вдома. Чому нема щоденно на нашому столі моркви, капусти, горіхів, столового буряка, яблук, перцю, цибулі, часнику. Адже морква – це пам’ять, розум дітей. Вона покращує обмінні процес мозку. Сприяє підвищенню працездатності.
Покращує розумові здібності дітей капуста, чорниці, цибуля, горіхи, кмин. Горіхи впливають не тільки на розумові процеси, але і підвищують імунітет до захворювань. Щоденно треба з’їдати 4-5 і
«Гражданин – это лицо, наделенное политическими,
гражданскими, иными правами и обязанностями, и поступающее в соответствии с этими правами и обязанностями». Это термин, взят мной из учебника. Что же на самом деле скрывается за словом «гражданин»?.
Оно говорит о многом. Прежде всего о том, что мы живем в демократическом обществе, а не при диктатуре, где с человеком могли сделать все, что угодно, без суда и следствия, и самое страшное - лишить жизни. Ведь главное правило в правовом государстве – выполнение законов. Не зря слова «правило», «право», «правовой» имеют один и тот же корень с одинаковым значением – править.
Но чтобы выполнять законы, нужно их знать. А с этим дела обстоят в нашем обществе пока не лучшим образом. Современный гражданин не приучен изучать законы. Это осталось еще с советских времен, когда все зависело «от постоянной самовластной воли другого человека». А ведь знание законов – это часть культуры человека. Современный гражданин должен обладать глубокими правовыми знаниями, уважать право, быть законопослушным.
Правовая культура появляется не сразу. Много зависит от семьи, где ребенок проводит свои первые годы, где закладываются важнейшие элементы нравственной культуры: совесть, честь, достоинство, доброта, милосердие. Человек развивается и уже в школе, других учебных заведениях получает правовые знания. Без них человек бес тяжело ему будет разобраться в правовых хитросплетениях. Значит, современный российский гражданин должен обладать знаниями законов, основанных на положительном к ним отношении. Человек возмущается беспорядком, злом, бюрократией, хамством, он не безразличен к разного рода правонарушениям, и, в конце концов, у него формируется чувство законности. Но гражданин не просто возмущается, он действует, используя благотворную силу законов.
А как он может действовать? Во-первых, используя данное ему право участвовать в выборах и быть избранным на любой пост, любую должность, которые и ему в борьбе с несправедливостью; во-вторых, участие в различных общественных организациях; в-третьих, простое неравнодушие, которое не позволит пройти мимо несправедливости.
Для этого у гражданина должно быть развито чувство экономического достоинства. Он должен чувствовать заботу государства о себе, иметь средства в любой момент приобрести какую-либо вещь или куда-то поехать, не используя различные незаконные уловки. Ведь тогда ни о каком уважении к закону не может идти и речи.
Итак, самостоятельный, независимый, культурный, защищенный законом и государством, обладающий всеми правами и свободами, чувством экономического достоинства - это современный гражданин России.
Но слово «гражданин», по моему мнению, неразрывно связано с патриотизмом, любовью к отчизне. «Либо это твой дом, либо за кордон». Эта категоричная строка взята из песни, главная мысль в которой – лишь патриоты живут в России. Гражданин должен защищать честь своего государства. Патриоты – граждане России - были, и есть, и будут во все времена, и долгие века не создали различий между гражданами Древней Руси, погибшими от татарских стрел, и гражданами Советского Союза, участвовавшими в защите родины от фашистской Германии. В памяти народной простой русский человек Кузьма Минин остается гражданином. За что ему такая честь? За патриотизм, который обеспечил Отечества, за то, что встал на защиту родины и выполнил одну из основных обязанностей именно гражданина. Но он реализовал и свое право – право стать отечества, право принимать участие в решении главных вопросов страны.
Но чтобы быть настоящим гражданином современной России, не требуется героических поступков. Нужно просто искренне любить свою родину и стремиться развивать в себе все качества, приносящие пользу стране.
Патриотизм должен прививаться с детства действиями, поступками семьи и школы. Кому, как не самым близким, поверят малыши? В школах патриотическое воспитание почти отсутствует. Но я уверена, что когда-нибудь все изменится. Надеюсь, что в ближайшем будущем, подойдя к первокласснику, услышишь от него три слова, пусть даже они ему не слишком понятны: «Я гражданин России!»