посадку та висадку з легкового автомобіля слід здійснювати не на проїзній частині, а в спеціально відведених місцях або біля бордюру і лише після повної зупинки транспорту;
і найголовніше — не зі сторони руху транспорту;
під час руху автомобіля не можна відволікати водія;
чіпати ручки дверей; гратися гострими предметами;
висовувати руки і голову у вікна автомобіля;
треба обов'язково користуватися ременями безпеки.
Перевезення дітей у вантажних автомобілях
У містах і селищах для перевезення людей служать автобуси, легкові автомобілі, таксі.
Та іноді, і найчастіше у сільській місцевості, учнів перевозять на вантажних автомобілях. Перевезення дітей — відповідальне завдання. Керування таким автомобілем доручають найдосвідченішому водію.
Автомобіль завчасно спеціально обладнують. У кузові закріплюють сидіння на зразок лав — від одного борту до іншого. Заднє сидіння має спинку, зверху натягують тент, щоб захистити пасажирів від вітру, дощу і сонця.
У машині є драбина для посадки і висадки пасажирів.
На вантажному автомобілі, який перевозить дітей, спереду і ззаду встановлюють спеціальний розпізнавальний знак квадратної форми, а у світлий час доби вмикають ближнє світло фар. У поїздці дітей супроводжують не менше двох дорослих.
Правила поведінки під час посадки, висадки і руху вантажного автомобіля.
Посадку в машину треба здійснювати тоді, коли вона стоїть біля краю тротуару чи біля обочини дороги, з боку тротуару чи обочини, користуючись драбиною, а також через задній борт.
У кузові одразу ж займіть місця для сидіння і суворо дотримуйтесь вказівок дорослих.
Під час руху не можна стояти в кузові, сидіти на бортах, пересуватися з місця на місце. Адже автомобіль може рухатися не тільки по шосейній дорозі, а й по ґрунтовій. Водій під час руху виконує найрізноманітніші маневри в керуванні, пов'язані з поворотами, гальмуванням. Якщо не виконувати ці вимоги, то може статися нещастя — можна випасти через борт, впасти в кузові.
Висаджуватися з автомобіля треба тільки в сторону тротуару до обочини дороги.
Не стрибайте через борт на проїзну частину вулиці і дороги: ц| небезпечно для життя, оскільки можна потрапити під колеса транспортних засобів, що проходять поряд.
Прежде всего отметим, что шиной называется прокладка из твёрдого материала, армирующая повязку. Шинная повязка состоит из шины, мягкой прокладки и бинта. В качестве мягкой прокладки можно использовать обычную рулонную вату.2. В обычной медицинской практике пользуются стандартными металлическими шинами Крамера. Они очень удобны, для наложения не требуют большого расхода материала и при малой массе обладают высокой прочностью и достаточной гибкостью. При необходимости, можно изготовить шины из подручного материала. Для этой цели можно использовать толстый картон, подходящие по размеру дощечки, фанеру. Если травма случилась в лесу, то будет абсолютно логично в данной ситуации для шинирования применить толстые палки.3.При наложении шины нужно помнить о том, что шина должна перекрывать два соседних с переломом сустава.4. Шина не должна непосредственно соприкасаться с кожей. Особенно это важно в тех местах, где кости располагаются близко к поверхности тела.5. Наиболее удобно накладывать шины по бокам конечности, менее удобно по передней или задней сторонам конечности.6. Под шиной должна быть мягкая прокладка.7.Необходимо тщательно прибинтовывать шину к иммобилизуемой части тела, чтобы она не смогла сместиться.
2: При переломе бедра шину накладывают, учитывая анатомические особенности поврежденной области и соблюдая некоторые правила:
фиксированы должны быть все три сустава (коленный, голеностопный и тазобедренный);
нельзя, чтобы шина располагалась в месте кожного дефекта и выступающей кости;
в области суставов под шину необходимо поместить мягкую прослойку, чтобы не нарушить кровоснабжение пораженной области.
Как правило, длинную шину накладывают снаружи. Один ее конец находится на уровне пятки, а другой – упирается в подмышечную впадину. Вторая шина располагается с внутренней стороны и доходит до паховой области. Для надежности третью шину накладывают на заднюю поверхность и при возможности захватывают стопу, используя Г-образную форму предмета. Шины плотно прибинтовывают к ноге и телу пострадавшего. Если не удалось найти предмет, подходящий для использования в качестве шины, то плотно прибинтовывают поврежденную конечность к здоровой при ткани или лоскутов одежды.
Правила поведінки пасажира в автомобілі
Пасажир в автомобілі має поводитися так:
посадку та висадку з легкового автомобіля слід здійснювати не на проїзній частині, а в спеціально відведених місцях або біля бордюру і лише після повної зупинки транспорту;
і найголовніше — не зі сторони руху транспорту;
під час руху автомобіля не можна відволікати водія;
чіпати ручки дверей; гратися гострими предметами;
висовувати руки і голову у вікна автомобіля;
треба обов'язково користуватися ременями безпеки.
Перевезення дітей у вантажних автомобілях
У містах і селищах для перевезення людей служать автобуси, легкові автомобілі, таксі.
Та іноді, і найчастіше у сільській місцевості, учнів перевозять на вантажних автомобілях. Перевезення дітей — відповідальне завдання. Керування таким автомобілем доручають найдосвідченішому водію.
Автомобіль завчасно спеціально обладнують. У кузові закріплюють сидіння на зразок лав — від одного борту до іншого. Заднє сидіння має спинку, зверху натягують тент, щоб захистити пасажирів від вітру, дощу і сонця.
У машині є драбина для посадки і висадки пасажирів.
На вантажному автомобілі, який перевозить дітей, спереду і ззаду встановлюють спеціальний розпізнавальний знак квадратної форми, а у світлий час доби вмикають ближнє світло фар. У поїздці дітей супроводжують не менше двох дорослих.
Правила поведінки під час посадки, висадки і руху вантажного автомобіля.
Посадку в машину треба здійснювати тоді, коли вона стоїть біля краю тротуару чи біля обочини дороги, з боку тротуару чи обочини, користуючись драбиною, а також через задній борт.
У кузові одразу ж займіть місця для сидіння і суворо дотримуйтесь вказівок дорослих.
Під час руху не можна стояти в кузові, сидіти на бортах, пересуватися з місця на місце. Адже автомобіль може рухатися не тільки по шосейній дорозі, а й по ґрунтовій. Водій під час руху виконує найрізноманітніші маневри в керуванні, пов'язані з поворотами, гальмуванням. Якщо не виконувати ці вимоги, то може статися нещастя — можна випасти через борт, впасти в кузові.
Висаджуватися з автомобіля треба тільки в сторону тротуару до обочини дороги.
Не стрибайте через борт на проїзну частину вулиці і дороги: ц| небезпечно для життя, оскільки можна потрапити під колеса транспортних засобів, що проходять поряд.
Объяснение:
1:
Прежде всего отметим, что шиной называется прокладка из твёрдого материала, армирующая повязку. Шинная повязка состоит из шины, мягкой прокладки и бинта. В качестве мягкой прокладки можно использовать обычную рулонную вату.2. В обычной медицинской практике пользуются стандартными металлическими шинами Крамера. Они очень удобны, для наложения не требуют большого расхода материала и при малой массе обладают высокой прочностью и достаточной гибкостью. При необходимости, можно изготовить шины из подручного материала. Для этой цели можно использовать толстый картон, подходящие по размеру дощечки, фанеру. Если травма случилась в лесу, то будет абсолютно логично в данной ситуации для шинирования применить толстые палки.3.При наложении шины нужно помнить о том, что шина должна перекрывать два соседних с переломом сустава.4. Шина не должна непосредственно соприкасаться с кожей. Особенно это важно в тех местах, где кости располагаются близко к поверхности тела.5. Наиболее удобно накладывать шины по бокам конечности, менее удобно по передней или задней сторонам конечности.6. Под шиной должна быть мягкая прокладка.7.Необходимо тщательно прибинтовывать шину к иммобилизуемой части тела, чтобы она не смогла сместиться.
2: При переломе бедра шину накладывают, учитывая анатомические особенности поврежденной области и соблюдая некоторые правила:
фиксированы должны быть все три сустава (коленный, голеностопный и тазобедренный);
нельзя, чтобы шина располагалась в месте кожного дефекта и выступающей кости;
в области суставов под шину необходимо поместить мягкую прослойку, чтобы не нарушить кровоснабжение пораженной области.
Как правило, длинную шину накладывают снаружи. Один ее конец находится на уровне пятки, а другой – упирается в подмышечную впадину. Вторая шина располагается с внутренней стороны и доходит до паховой области. Для надежности третью шину накладывают на заднюю поверхность и при возможности захватывают стопу, используя Г-образную форму предмета. Шины плотно прибинтовывают к ноге и телу пострадавшего. Если не удалось найти предмет, подходящий для использования в качестве шины, то плотно прибинтовывают поврежденную конечность к здоровой при ткани или лоскутов одежды.