Продумайте и подготовьте сообщение на тему " Роль специальных войск в обеспечении боевой деятельности видов и родов Вооруженных Сил Российской Федерации".
Одне з важливих завдань сучасної школи – виховати фізично, морально, соціально, духовно здорову людину. Адже стан здоров’я населення України свідчить про існування реальної загрози вимирання нації. Справедливими є слова: "Гроші втратив – нічого не втратив, час втратив – багато втратив, здоров’я втратив – все втратив".
Чи інше: "здоров’я – це ще не все, а все інше без нього – ніщо".
Сьогодні майже 90% дітей дошкільного віку, учнів і студентів мають відхилення у здоров’ї. Тільки за останні 5 років на 41% збільшилася кількість учнівської молоді, віднесеної за станом здоров’я до спеціальних медичних груп. На 60% зросла кількість неповнолітніх, які вживають наркотики, палять, п’ють.
Людина сьогодні звикла сподіватися не н захисні сили свого організму, а на могутність медицини. Академік Амосов стверджував: "Щоб бути здоровим, потрібні власні зусилля, постійні і значні. Замінити їх не можна нічим".
Так, що таке здоров’я?
Здоров’я – сукупність фізичних, духовних, соціальних якостей людини, що є основною її довголіття і необхідною умовою здійснення творчих планів, умовою високої працездатності, створення міцної сім’ї, народження і виховання дітей.
Здоров’я людини – цікаве й складне явище. Воно завжди привертало і буде привертати увагу не лише дослідників, але й кожної людини. Це поняття таке давнє, що на всіх мовах світу є слово" здоров’я".
Здоров’я – це висока працездатність, гарний настрій, упевненість у собі. Фізичне здоров’я дає гарне самопочуття, бадьорість, силу. Психічне здоров’я дарує спокій, чудовий настрій, доброту, веселість. Соціальне здоров’я забезпечує успішність у навчанні. Але ніщо з цього не дається задарма. Для того. щоб зберегти своє здоров’я, треба докладати неабияких зусиль.
Стан здоров’я людини залежить на 20% від спадковості, на 10% від рівня розвитку медицини, на 20% від стану довкілля, на 50% від життя. Тому справедливі є слова: "Ваше здоров’я у ваших ріках". Людина біологічно запрограмована на багато більше років життя, ніж відводить собі. Якщо нам не стільки ж? Ілля Мечников стверджував: "Людина, яка померла раніше 150 років вчинила над собою насильство".
І так ми, дійсно, чинимо нас собою насильство щоденно. Люди давно переконалися, що на здоров’я впливає безліч чинників, і найголовніший з них – це б життя.
б життя – це сукупність стійких форм життєдіяльності людини, які визначають її життєвий шлях. Це – сукупність її звичок. Якщо, людина з дитинства, з молодих років постійно й наполегливо дбає про своє здоров’я, вона в основу своєї життєдіяльності закладає такі стійкі корисні звички, навички, поведінку б мислення, сприйняття оточуючих і себе, які й визначають основний її напрямок – шлях здоров’я. Вона обирає здоровий б життя.
Здоровий б життя передбачає дотримання. Звичайного виконання певних правил, що забезпечують гармонійний розвиток, високу працездатність, духовну рівновагу та здоров’я людини. В основі здорового життя лежить індивідуальна система поведінки й звичок кожної окремої людини, що забезпечує їй потрібний рівень життєдіяльності й здорове довголіття. Здоровий б життя – це практичні дії, спрямовані на запобігання захворювань, зміцнення всіх систем організм й поліпшення загального самопочуття людини.
Головне – замислитися про наслідки своїх дій. Зрозуміло, що для того, аби бути здоровим, потрібно докласти певних зусиль і не набувати шкідливих звичок. Якщо є із якихось причин вони вже є, то треба ужити всіх заходів, аби їх позбутися.
В основі здорового життя лежать такі принципи:
раціональне харчування; оптимальний руховий режим; загартування організму; особиста гігієна; відсутність шкідливих звичок; позитивні емоції; інтелектуальний розвиток; моральний і духовний розвиток; формування розвиток вольових якостей. Раціональне харчування має п’ять основних вимог:
Кількість їжі – це стільки, щоб вона забезпечила добові енерговитрати організму; Якість їжі – правильне співвідношення жирів, білків, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів, води відповідно до вікових періодів дитини; Правильно організований режим прийому їжі; Засвоєння їжі – створення приємної обстановки при прийомі їжі; Щоб їжа не була шкідливою. За даними, людина за 1 рік повинна:
Звідси бачимо, що в нашому раціоні переважає картопля і хліб. За своєї недбалості, недоїдаємо овочі і фрукти, які маємо вдома. Чому нема щоденно на нашому столі моркви, капусти, горіхів, столового буряка, яблук, перцю, цибулі, часнику. Адже морква – це пам’ять, розум дітей. Вона покращує обмінні процес мозку. Сприяє підвищенню працездатності.
Покращує розумові здібності дітей капуста, чорниці, цибуля, горіхи, кмин. Горіхи впливають не тільки на розумові процеси, але і підвищують імунітет до захворювань. Щоденно треба з’їдати 4-5 і
расположиться лучше всего поблизости от ручья или речушки, на открытом месте, чтобы всегда иметь под рукой запас воды. кроме того, прохладный ветерок, постоянно дующий в ночные часы, будет лучшей защитой от нападения полчищ гнуса, чем репелленты и дымокурные костры. временным укрытием может служить навес, шалаш, землянка. выбор типа укрытия будет зависеть от умения, способностей, трудолюбия и, конечно, состояния людей, поскольку в строительном материале нет недостатка. однако, чем суровее погода, тем надежнее и теплее должно быть жилище.
топор при выживании в тайге
для удобства размещения на каждого члена группы должно приходиться примерно 1,5 кв.м площади. приступая к строительству, необходимое количество материалов следует заготовить заранее. конечно, все строительные работы значительно , если среди имущества есть топор. облюбовав подходящее дерево, надо удалить нижние ветви и очистить подножие ствола от кустарника и высокой травы. затем, став в удобную позу, так, чтобы обе ноги имели прочный упор, первую зарубку делают на высоте 30 - 40 см от земли с той стороны, в которую должно будет упасть дерево (лучше всего со стороны естественного наклона).
углубив зарубку до половины толщины ствола, наносят несколько ударов с противоположной стороны, чуть выше сделанной зарубки. если рукоятка топора коротка, рубить надо, опустившись на колено. закончив работу, лезвие следует хорошенько обтереть ветошью и воткнуть в сухую колоду или пень. не рекомендуется использовать для этой цели свежесрубленное дерево. носить топор полагается в чехле и обязательно так, чтобы лезвие его смотрело в сторону от тела. это травму в случае неожиданного падения человека.
строительство укрытий при выживании в тайге
в теплое время года можно ограничиться постройкой простейшего навеса. два полутораметровых кола толщиной с руку с развилками на конце вбиваются в землю на расстоянии 2,0 - 2,5 м друг от друга. на развилки укладывается толстая жердь - несущий брус. к ней под углом 45 - 60° прислоняют 4 - 5 жердей и закрепляют веревкой или гибкими веточками. к ним параллельно к земле привязывают 3-4 жерди -стропила. на стропилах, начиная снизу, черепицеобразно, т.е. так, чтобы каждый последующий слой прикрывал нижележащий примерно до половины, укладывается лапник, ветви с густой листвой или кора.
из лапника или сухого мха делают подстилку. навес окапывают неглубокой канавкой, чтобы в него не затекала вода в случае дождя (см. рисунок). более удобен для жилья двускатный шалаш. строится он по тем же правилам, но жерди в этом случае укладываются по обе стороны несущего бруса. передняя часть шалаша служит входом, а заднюю прикрывают одной-двумя жердями и заплетают лапником. прежде чем приступать к строительству, заготавливают в необходимом количестве нужные материалы - ветви, брусья, лапник, кору и т. п. чтобы получить куски коры нужных размеров, на стволе лиственницы делают глубокие вертикальные надрезы (до древесины) на расстоянии 0,5 - 0,6 м друг от друга.
затем сверху и снизу эти полосы надрезают крупными зубцами сантиметров 10 - 12 в поперечнике и осторожно отдирают кору топором или ножом. летный экипаж, совершивший вынужденную посадку в тайге, может использовать для постройки убежища ткань парашюта. летом из нее можно соорудить простейший двускатный навес, перекинув полотнище через брус, уложенный на развилки стоящих неподалеку друг от друга деревьев.
Чи інше: "здоров’я – це ще не все, а все інше без нього – ніщо".
Сьогодні майже 90% дітей дошкільного віку, учнів і студентів мають відхилення у здоров’ї. Тільки за останні 5 років на 41% збільшилася кількість учнівської молоді, віднесеної за станом здоров’я до спеціальних медичних груп. На 60% зросла кількість неповнолітніх, які вживають наркотики, палять, п’ють.
Людина сьогодні звикла сподіватися не н захисні сили свого організму, а на могутність медицини. Академік Амосов стверджував: "Щоб бути здоровим, потрібні власні зусилля, постійні і значні. Замінити їх не можна нічим".
Так, що таке здоров’я?
Здоров’я – сукупність фізичних, духовних, соціальних якостей людини, що є основною її довголіття і необхідною умовою здійснення творчих планів, умовою високої працездатності, створення міцної сім’ї, народження і виховання дітей.
Здоров’я людини – цікаве й складне явище. Воно завжди привертало і буде привертати увагу не лише дослідників, але й кожної людини. Це поняття таке давнє, що на всіх мовах світу є слово" здоров’я".
Здоров’я – це висока працездатність, гарний настрій, упевненість у собі. Фізичне здоров’я дає гарне самопочуття, бадьорість, силу. Психічне здоров’я дарує спокій, чудовий настрій, доброту, веселість. Соціальне здоров’я забезпечує успішність у навчанні. Але ніщо з цього не дається задарма. Для того. щоб зберегти своє здоров’я, треба докладати неабияких зусиль.
Стан здоров’я людини залежить на 20% від спадковості, на 10% від рівня розвитку медицини, на 20% від стану довкілля, на 50% від життя. Тому справедливі є слова: "Ваше здоров’я у ваших ріках". Людина біологічно запрограмована на багато більше років життя, ніж відводить собі. Якщо нам не стільки ж? Ілля Мечников стверджував: "Людина, яка померла раніше 150 років вчинила над собою насильство".
І так ми, дійсно, чинимо нас собою насильство щоденно. Люди давно переконалися, що на здоров’я впливає безліч чинників, і найголовніший з них – це б життя.
б життя – це сукупність стійких форм життєдіяльності людини, які визначають її життєвий шлях. Це – сукупність її звичок. Якщо, людина з дитинства, з молодих років постійно й наполегливо дбає про своє здоров’я, вона в основу своєї життєдіяльності закладає такі стійкі корисні звички, навички, поведінку б мислення, сприйняття оточуючих і себе, які й визначають основний її напрямок – шлях здоров’я. Вона обирає здоровий б життя.
Здоровий б життя передбачає дотримання. Звичайного виконання певних правил, що забезпечують гармонійний розвиток, високу працездатність, духовну рівновагу та здоров’я людини. В основі здорового життя лежить індивідуальна система поведінки й звичок кожної окремої людини, що забезпечує їй потрібний рівень життєдіяльності й здорове довголіття. Здоровий б життя – це практичні дії, спрямовані на запобігання захворювань, зміцнення всіх систем організм й поліпшення загального самопочуття людини.
Головне – замислитися про наслідки своїх дій. Зрозуміло, що для того, аби бути здоровим, потрібно докласти певних зусиль і не набувати шкідливих звичок. Якщо є із якихось причин вони вже є, то треба ужити всіх заходів, аби їх позбутися.
В основі здорового життя лежать такі принципи:
раціональне харчування;
оптимальний руховий режим;
загартування організму;
особиста гігієна;
відсутність шкідливих звичок;
позитивні емоції;
інтелектуальний розвиток;
моральний і духовний розвиток;
формування розвиток вольових якостей.
Раціональне харчування має п’ять основних вимог:
Кількість їжі – це стільки, щоб вона забезпечила добові енерговитрати організму;
Якість їжі – правильне співвідношення жирів, білків, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів, води відповідно до вікових періодів дитини;
Правильно організований режим прийому їжі;
Засвоєння їжі – створення приємної обстановки при прийомі їжі;
Щоб їжа не була шкідливою.
За даними, людина за 1 рік повинна:
спожити
споживає
Овочів
161
71
Картоплі
90
120
Фруктів
82
57
Хліба
98
121
М’яса
81
54
Риби
18
9
Молока
433
332
Яєць
350
292
Олії
10-11
7
Звідси бачимо, що в нашому раціоні переважає картопля і хліб. За своєї недбалості, недоїдаємо овочі і фрукти, які маємо вдома. Чому нема щоденно на нашому столі моркви, капусти, горіхів, столового буряка, яблук, перцю, цибулі, часнику. Адже морква – це пам’ять, розум дітей. Вона покращує обмінні процес мозку. Сприяє підвищенню працездатності.
Покращує розумові здібності дітей капуста, чорниці, цибуля, горіхи, кмин. Горіхи впливають не тільки на розумові процеси, але і підвищують імунітет до захворювань. Щоденно треба з’їдати 4-5 і
расположиться лучше всего поблизости от ручья или речушки, на открытом месте, чтобы всегда иметь под рукой запас воды. кроме того, прохладный ветерок, постоянно дующий в ночные часы, будет лучшей защитой от нападения полчищ гнуса, чем репелленты и дымокурные костры. временным укрытием может служить навес, шалаш, землянка. выбор типа укрытия будет зависеть от умения, способностей, трудолюбия и, конечно, состояния людей, поскольку в строительном материале нет недостатка. однако, чем суровее погода, тем надежнее и теплее должно быть жилище.
топор при выживании в тайге
для удобства размещения на каждого члена группы должно приходиться примерно 1,5 кв.м площади. приступая к строительству, необходимое количество материалов следует заготовить заранее. конечно, все строительные работы значительно , если среди имущества есть топор. облюбовав подходящее дерево, надо удалить нижние ветви и очистить подножие ствола от кустарника и высокой травы. затем, став в удобную позу, так, чтобы обе ноги имели прочный упор, первую зарубку делают на высоте 30 - 40 см от земли с той стороны, в которую должно будет упасть дерево (лучше всего со стороны естественного наклона).
углубив зарубку до половины толщины ствола, наносят несколько ударов с противоположной стороны, чуть выше сделанной зарубки. если рукоятка топора коротка, рубить надо, опустившись на колено. закончив работу, лезвие следует хорошенько обтереть ветошью и воткнуть в сухую колоду или пень. не рекомендуется использовать для этой цели свежесрубленное дерево. носить топор полагается в чехле и обязательно так, чтобы лезвие его смотрело в сторону от тела. это травму в случае неожиданного падения человека.
строительство укрытий при выживании в тайге
в теплое время года можно ограничиться постройкой простейшего навеса. два полутораметровых кола толщиной с руку с развилками на конце вбиваются в землю на расстоянии 2,0 - 2,5 м друг от друга. на развилки укладывается толстая жердь - несущий брус. к ней под углом 45 - 60° прислоняют 4 - 5 жердей и закрепляют веревкой или гибкими веточками. к ним параллельно к земле привязывают 3-4 жерди -стропила. на стропилах, начиная снизу, черепицеобразно, т.е. так, чтобы каждый последующий слой прикрывал нижележащий примерно до половины, укладывается лапник, ветви с густой листвой или кора.
из лапника или сухого мха делают подстилку. навес окапывают неглубокой канавкой, чтобы в него не затекала вода в случае дождя (см. рисунок). более удобен для жилья двускатный шалаш. строится он по тем же правилам, но жерди в этом случае укладываются по обе стороны несущего бруса. передняя часть шалаша служит входом, а заднюю прикрывают одной-двумя жердями и заплетают лапником. прежде чем приступать к строительству, заготавливают в необходимом количестве нужные материалы - ветви, брусья, лапник, кору и т. п. чтобы получить куски коры нужных размеров, на стволе лиственницы делают глубокие вертикальные надрезы (до древесины) на расстоянии 0,5 - 0,6 м друг от друга.
затем сверху и снизу эти полосы надрезают крупными зубцами сантиметров 10 - 12 в поперечнике и осторожно отдирают кору топором или ножом. летный экипаж, совершивший вынужденную посадку в тайге, может использовать для постройки убежища ткань парашюта. летом из нее можно соорудить простейший двускатный навес, перекинув полотнище через брус, уложенный на развилки стоящих неподалеку друг от друга деревьев.