Опасные заболевания. (Например, малярия - заболевание, от укуса малярийного комара, чаще всего заразиться можно в Африке.)
травматизм и даже гибель людей во время занятий экстремальными, экзотическими и спортивными видами туризма (например, можно кататься на горных лыжах, и упасть. Если упасть неудачно, то можно себе что-нибудь сломать. Тоже относится и к альпенизму, скалолазанью.)
состояние преступности и меры, принимаемые для защиты туристов (террористическая деятельность, убийства, ограбления, кражи, мошенничества); в ряде стран (Бразилия, Кипр, Таиланд) принимаются дополнительные меры по защите иностранных граждан;
состояние транспорта (наземного, воздушного, морского и речного); в некоторых странах аварии и катастрофы транспортных средств, перевозящих туристов, происходят достаточно часто;
Безпека належить до базових людських потреб і є потребою дефіциту. Це означає, що доки людина не почувається безпечно, вона не може належним чином дбати про потреби вищого порядку — соціальні та духовні.
І навпаки, навіть мінімальне відчуття безпеки породжує прагнення до соціальних зв’язків. Задоволення потреб у повазі та визнанні підвищує рівень соціальної безпеки. Адже в такому разі особисті інтереси людини збігаються з інтересами соціального оточення і підтримуються ним.
Найвищою потребою людини є духовний розвиток, що спонукає її дбати не лише про безпеку свою та близьких, а й про безпеку наступних поколінь і всього живого на Землі.
Абсолютна безпека, як і абсолютне здоров’я, є категорією теоретичною, адже ніхто цілковито не захищений від випадкових небезпек, наприклад від імовірності потрапити у ДТП.
Рівень особистої безпеки залежить насамперед від самої людини: як вона вміє передбачати небезпеки й уникати їх, раціонально діяти у небезпечній ситуації, від її характеру й особистих якостей. Наприклад, оптимізм і віра у власні сили допомагають вижити в екстремальній ситуації, а така риса характеру, як поміркованість, — уникати зайвих ризиків. І навпаки, песимізм відбирає сили і надію, а звичка «ходити по краю» перетворює життя на суцільний екстрим.
Однак безпека людини залежить не лише від її поведінки, а й від кількості та сили загроз, що існують у суспільстві. Загалом поведінка людини дає їй змогу лише реалізовувати (чи не реалізовувати) суспільний рівень безпеки.
Опасные заболевания. (Например, малярия - заболевание, от укуса малярийного комара, чаще всего заразиться можно в Африке.)
травматизм и даже гибель людей во время занятий экстремальными, экзотическими и спортивными видами туризма (например, можно кататься на горных лыжах, и упасть. Если упасть неудачно, то можно себе что-нибудь сломать. Тоже относится и к альпенизму, скалолазанью.)
состояние преступности и меры, принимаемые для защиты туристов (террористическая деятельность, убийства, ограбления, кражи, мошенничества); в ряде стран (Бразилия, Кипр, Таиланд) принимаются дополнительные меры по защите иностранных граждан;
состояние транспорта (наземного, воздушного, морского и речного); в некоторых странах аварии и катастрофы транспортных средств, перевозящих туристов, происходят достаточно часто;
стихийные бедствия (землетрясения, извержения вулканов, ураганы, цунами, пожары, наводнения, сели, оползни, снежные лавины);
осложнение внутриполитической ситуации в стране пребывания или в отдельном регионе;
человеческий фактор (недостаточная правовая культура туристов, слабое знание ими правил личной безопасности).
І навпаки, навіть мінімальне відчуття безпеки породжує прагнення до соціальних зв’язків. Задоволення потреб у повазі та визнанні підвищує рівень соціальної безпеки. Адже в такому разі особисті інтереси людини збігаються з інтересами соціального оточення і підтримуються ним.
Найвищою потребою людини є духовний розвиток, що спонукає її дбати не лише про безпеку свою та близьких, а й про безпеку наступних поколінь і всього живого на Землі.
Абсолютна безпека, як і абсолютне здоров’я, є категорією теоретичною, адже ніхто цілковито не захищений від випадкових небезпек, наприклад від імовірності потрапити у ДТП.
Рівень особистої безпеки залежить насамперед від самої людини: як вона вміє передбачати небезпеки й уникати їх, раціонально діяти у небезпечній ситуації, від її характеру й особистих якостей. Наприклад, оптимізм і віра у власні сили допомагають вижити в екстремальній ситуації, а така риса характеру, як поміркованість, — уникати зайвих ризиків. І навпаки, песимізм відбирає сили і надію, а звичка «ходити по краю» перетворює життя на суцільний екстрим.
Однак безпека людини залежить не лише від її поведінки, а й від кількості та сили загроз, що існують у суспільстві. Загалом поведінка людини дає їй змогу лише реалізовувати (чи не реалізовувати) суспільний рівень безпеки.