Полліанна - головна героїня одноіменного роману американської письменниці Елеонор Портер.
Полліанна - дуже щира, добра і весела дівчинка, що вміє радіти життю. І хоча її життя було дуже нелегким - вона рано втратила мати, а в одиннадцять років і батька - вона успішно подолала усі труднощі, а усмішка ніколи не покидала її обличчя. Поліанна багато чому може навчити нас усіх.
По-перше, Полліанна може навчити нас бути оптимістами і цінувати все, що ми маємо і усюди знаходити привід для радості. Полліанна завжди сприймала труднощі, що випали на її долю, з оптимізмом. Вона ніколи не скаржилася на долю, хоча на перший погляд мала для цього привід.
Коли Полліанна приїздить до тітки, тітка Поллі аж ніяк не радіє дитині. Вона приймає дівчинку тільки через обовёязок, бо Полліанна - її племінниця. Але Полліанна настільки світла та добра, що потроху і тітка Поллі змінюється. Все своє життя Поліанна сприймає, як "гру в радість", і вона намагається навчити цієї грі усіх оточуючих. Дівчинці це вдається - всі жителі містечка стають більш щирими та радісними. Полліанна безкорисливо допомагає людям - і життя людей стає кращим.
На прикладі Полліанни стає зрозуміло, що, якщо людина є доброю і щирою, то її всі люблять.
Полліанна - дуже щира, добра і весела дівчинка, що вміє радіти життю. І хоча її життя було дуже нелегким - вона рано втратила мати, а в одиннадцять років і батька - вона успішно подолала усі труднощі, а усмішка ніколи не покидала її обличчя. Поліанна багато чому може навчити нас усіх.
По-перше, Полліанна може навчити нас бути оптимістами і цінувати все, що ми маємо і усюди знаходити привід для радості. Полліанна завжди сприймала труднощі, що випали на її долю, з оптимізмом. Вона ніколи не скаржилася на долю, хоча на перший погляд мала для цього привід.
Коли Полліанна приїздить до тітки, тітка Поллі аж ніяк не радіє дитині. Вона приймає дівчинку тільки через обовёязок, бо Полліанна - її племінниця. Але Полліанна настільки світла та добра, що потроху і тітка Поллі змінюється. Все своє життя Поліанна сприймає, як "гру в радість", і вона намагається навчити цієї грі усіх оточуючих. Дівчинці це вдається - всі жителі містечка стають більш щирими та радісними. Полліанна безкорисливо допомагає людям - і життя людей стає кращим.
На прикладі Полліанни стає зрозуміло, що, якщо людина є доброю і щирою, то її всі люблять.