Заходи першої до залежать від стану потерпілого після визволення його від електричного струму. Для визначення стану необхідно вжити таких заходів:
- покласти потерпілого спиною на тверду поверхню;
- перевірити наявність у потерпілого дихання;
- перевірити наявність у потерпілого пульсу на сонній артерії;
- з'ясувати стан зіниці, широка зіниця вказує на погіршення кровопостачання.
У всіх випадках ураження електричним струмом виклик лікаря є обов'язковим незалежно від стану потерпілого.
Якщо потерпілий знаходиться при свідомості, його треба покласти у зручне положення і до прибуття лікаря забезпечити спокій, обов'язково ігаючи задиханням і пульсом. Не можна дозволяти потерпілому рухатись, продовжувати роботу. Якщо лікаря швидко викликати не можна, необхідно терміново доставити потерпілого у медичний пункт.
Якщо потерпілий знаходиться у непритомному стані, його необхідно покласти, розстебнути одяг, забезпечити приплив свіжого повітря, дати понюхати нашатирний спирт, бризнути на нього водою і забезпечити спокій. У той же час потрібно викликати лікаря. Якщо потерпілий дихає погано, рідко і судомно, йому необхідно робити штучне дихання і непрямий масаж серця.
У разі відсутності в потерпілого ознак життя не можна вважати його померлим. Якщо в такому стані потерпілому не буде надано негайну першу до у вигляді штучного дихання і зовнішнього масажу серця, то настане смерть. Оживлення організму, ураженого електричним струмом, може бути проведено кількома . Всі вони базуються на штучному диханні. Починати штучне дихання слід негайно після вивільнення потерпілого від електричного струму і проводити безперервно до досягнення позитивного результату. Штучне дихання необхідно робити безперервно, до прибуття лікаря.
Переносити потерпілого до іншого місця треба тільки в тих випадках, коли йому, чи особі, яка надає до , продовжує загрожувати небезпека.
Ураженого електричним струмом можна визнати померлим тільки за наявності видимих тяжких зовнішніх ушкоджень: роздроблення черепа у разі падіння чи обпалення всього тіла. В інших випадках констатує смерть лише в лікарні.
1)воздействие на поверхность горящих материалов охлаждающими огнетушащими средствами; создание в зоне горения или вокруг нее негорючей газовой или паровой среды; создание между зоной горения и горючим материалом или воздухом изолирующего слоя из огнетушащих средств.
2)Создание между зоной горения и горючим материалом или воздухом изолирующего слоя из огнетушащих и материалов -распространенный тушения пожаров. При его реализации применяются самые разнообразные огнетушащие средства на некоторое время изолировать доступ в зону горения либо кислорода, либо горючих паров или газов.
3)Сущность прекращения горения химическим торможением реакции горения заключается в том, что в воздух горящего помещения или непосредственно в зону горения вводятся такие огнетушащие вещества, которые вступают во взаимодействие с активными центрами реакции окисления, образуя с ними либо негорючие, либо менее активные соединения, обрывая тем самым цепную реакцию горения.
4)· создание между зоной горения и другими объектами или вокруг нее газовой или паровой среды. Поэтому для каждого прекращения горения необходим определенный набор огнетушащих средств. К охлаждающим средствам можно отнести воду, водные растворы различных солей и углекислоту в снегообразном виде.
5)К охлаждающим средствам можно отнести воду, водные растворы различных солей и углекислоту в снегообразном виде. К разбавляющим средствам относятся углекислый газ, азот, водяной пар. К изолирующим средствам – различные пены, огнетушащие порошки, песок.
6)К разбавляющим средствам относятся углекислый газ, азот, водяной пар. К изолирующим средствам – различные пены, огнетушащие порошки, песок. Огнетушащими средствами химического торможения горения являются бромистый этилен и др. средства.
7)В качестве изолирующих средств используются пена, песок, тальк, огнетушащие порошки, а также твердые тканевые материалы (асбестовые, брезентовые, войлочные покрывала, ковры, паласы и другие негорючие ткани).
8)Огнетушащие средства химического торможения реакции горения. Галоидоуглеводороды бромистый этил, хладоны 114В2 (тетрафтордибромэтан) и 13В1 (трифторбромэтан); составы на основе галоидоуглеводородов 3,5; 4НД; 7; БМ, БФ-1, БФ-2; водобромэтиловые растворы (эмульсии); огнетушащие порошковые составы.
Заходи першої до залежать від стану потерпілого після визволення його від електричного струму. Для визначення стану необхідно вжити таких заходів:
- покласти потерпілого спиною на тверду поверхню;
- перевірити наявність у потерпілого дихання;
- перевірити наявність у потерпілого пульсу на сонній артерії;
- з'ясувати стан зіниці, широка зіниця вказує на погіршення кровопостачання.
У всіх випадках ураження електричним струмом виклик лікаря є обов'язковим незалежно від стану потерпілого.
Якщо потерпілий знаходиться при свідомості, його треба покласти у зручне положення і до прибуття лікаря забезпечити спокій, обов'язково ігаючи задиханням і пульсом. Не можна дозволяти потерпілому рухатись, продовжувати роботу. Якщо лікаря швидко викликати не можна, необхідно терміново доставити потерпілого у медичний пункт.
Якщо потерпілий знаходиться у непритомному стані, його необхідно покласти, розстебнути одяг, забезпечити приплив свіжого повітря, дати понюхати нашатирний спирт, бризнути на нього водою і забезпечити спокій. У той же час потрібно викликати лікаря. Якщо потерпілий дихає погано, рідко і судомно, йому необхідно робити штучне дихання і непрямий масаж серця.
У разі відсутності в потерпілого ознак життя не можна вважати його померлим. Якщо в такому стані потерпілому не буде надано негайну першу до у вигляді штучного дихання і зовнішнього масажу серця, то настане смерть. Оживлення організму, ураженого електричним струмом, може бути проведено кількома . Всі вони базуються на штучному диханні. Починати штучне дихання слід негайно після вивільнення потерпілого від електричного струму і проводити безперервно до досягнення позитивного результату. Штучне дихання необхідно робити безперервно, до прибуття лікаря.
Переносити потерпілого до іншого місця треба тільки в тих випадках, коли йому, чи особі, яка надає до , продовжує загрожувати небезпека.
Ураженого електричним струмом можна визнати померлим тільки за наявності видимих тяжких зовнішніх ушкоджень: роздроблення черепа у разі падіння чи обпалення всього тіла. В інших випадках констатує смерть лише в лікарні.
Объяснение:
Объяснение:
1)воздействие на поверхность горящих материалов охлаждающими огнетушащими средствами; создание в зоне горения или вокруг нее негорючей газовой или паровой среды; создание между зоной горения и горючим материалом или воздухом изолирующего слоя из огнетушащих средств.
2)Создание между зоной горения и горючим материалом или воздухом изолирующего слоя из огнетушащих и материалов -распространенный тушения пожаров. При его реализации применяются самые разнообразные огнетушащие средства на некоторое время изолировать доступ в зону горения либо кислорода, либо горючих паров или газов.
3)Сущность прекращения горения химическим торможением реакции горения заключается в том, что в воздух горящего помещения или непосредственно в зону горения вводятся такие огнетушащие вещества, которые вступают во взаимодействие с активными центрами реакции окисления, образуя с ними либо негорючие, либо менее активные соединения, обрывая тем самым цепную реакцию горения.
4)· создание между зоной горения и другими объектами или вокруг нее газовой или паровой среды. Поэтому для каждого прекращения горения необходим определенный набор огнетушащих средств. К охлаждающим средствам можно отнести воду, водные растворы различных солей и углекислоту в снегообразном виде.
5)К охлаждающим средствам можно отнести воду, водные растворы различных солей и углекислоту в снегообразном виде. К разбавляющим средствам относятся углекислый газ, азот, водяной пар. К изолирующим средствам – различные пены, огнетушащие порошки, песок.
6)К разбавляющим средствам относятся углекислый газ, азот, водяной пар. К изолирующим средствам – различные пены, огнетушащие порошки, песок. Огнетушащими средствами химического торможения горения являются бромистый этилен и др. средства.
7)В качестве изолирующих средств используются пена, песок, тальк, огнетушащие порошки, а также твердые тканевые материалы (асбестовые, брезентовые, войлочные покрывала, ковры, паласы и другие негорючие ткани).
8)Огнетушащие средства химического торможения реакции горения. Галоидоуглеводороды бромистый этил, хладоны 114В2 (тетрафтордибромэтан) и 13В1 (трифторбромэтан); составы на основе галоидоуглеводородов 3,5; 4НД; 7; БМ, БФ-1, БФ-2; водобромэтиловые растворы (эмульсии); огнетушащие порошковые составы.