Глобальна зміна клімату – одна з найгостріших екологічних проблем які стоять перед людством. Згідно прогнозів провідних міжнародних наукових центрів з дослідження клімату, протягом наступного століття температура підвищиться на 2-5 градусів за Цельсієм. Такі темпи глобального потепління спричинять серйозні кліматичні зміни і різні екосистеми опиняться під загрозою зникнення.
Сьогодні можна зі впевніністю сказати, що значні кліматичні зміни вже відбуваються. Ми повинні замислитися та зрозуміти, що людство не має права використовувати атмосферу планети для забруднення. Якщо ми не розпочнемо активно діяти, то вже незабаром наблизимось до тої межі, коли глобальну зміну клімату зупинити буде вже неможливо і життя на планеті у майбутньому буде під загрозою.
Більше того, сучасні прогнози настання несприятливих метеорологічних явищ вказують на необхідність сприймати їх за норму сьогодення. Виникає потреба в розробленні та реалізації плану заходів з адаптації до зміни клімату. Адаптація до глобальної зміни клімату – це пристосування у природних чи людських системах як відповідь на фактичні або очікувані кліматичні впливи або їхні наслідки, що дозволяє знизити шкоду та скористатися сприятливими можливостями.
Основною причиною зміни клімату є використання викопного палива та неефективне споживання енергії, що виробляється. Парникові гази, що утворюються внаслідок діяльності людини, викликають посилення парникового ефекту. Надмірна кількість газів, які утворюються в результаті діяльності ТЕЦ, транспорту, сільського господарства, промисловості, а також лісових пожеж, утримують сонячне тепло у нижніх шарах атмосфери, не даючи йому повертатись до космосу.
Наслідки
Найбільш помітним наслідком зміни клімату буде не поступове потепління, а “надзвичайні сітуації” такі як сильні засухи, повені, шторми, урагани, надзвичайно спекотні дні які відбуватимуться частіше.
Рівень світового океану підніметься й океанічні течії можуть істотно змінитись. Людство буде змушене зіткнутися з проблемами водопостачання та з деградацією сільськогосподарських земель та лісів.
Місце України в процесі глобальної зміни клімату
Сьогодні наша держава знаходиться серед першої двадцятки країн світу, які найбільше викидають парникових газів в атмосферу.
15 березня 1999 року Україна підписала Кіотський протокол, який передбачає певні зобов’язання з боку нашої держави. Умови протоколу виявилися дуже м’якими для України оскільки не вимагають зменшення викидів парникових газів, а навіть дозволяють їх збільшення до рівня 1990 року.
Національний екологічний центр України намагається відслідковувати діяльність Українського уряду та впливати на його рішення для скорішого впровадження клімотоохоронних програм. НЕЦУ бере участь у роботі Робочої групи НУО з питань зміни клімату, та тісно співпрацює з дніпродзержинською організацією “Голос Природи” у проведенні просвітницької программи.
Лимон - растение, относящееся к отделу Покрытосеменных (Цветковых), соответственно его жизненный цикл следующий:
Взрослое растение (спорофит) имеет органы размножения: тычинки (микроспорофилл) - мужской орган и пестик (мегаспорофилл) - женский орган. В строении тычинки имеются пыльцевые гнёзда (микроспорангии), в которых в результате мейоза образуются гаплоидные микроспоры, из которых образуется гаплоидное пыльцевое зерно. Оно состоит из генеративной и вегетативной клеток. В завязи пестика имеются семязачатки (мегаспорангии), в которых в результате мейоза созревают гаплоидные мегаспоры. Затем в процессе деления мегаспоры образуют восьмиядерный зародышевый мешок (гаметофит), состоящий из гаплоидной яйцеклетки, диплоидной центральной клетки (два ядра) и пяти клеток-спутниц. Вегетативная клетка начинает растворять ткани пестика, образуя при этом пыльцевую трубку, и проникает в зародышевый мешок. Генеративная клетка проходит по пыльцевой трубке, и делится на два гаплоидных спермия. Один из них оплодотворяет яйцеклетку, образуя диплоидную зиготу, а другой спермий оплодовторяет диплоидную центральную клетку, образуя триплоидный эндосперм. Затем с течением времени из зародышевого мешка развивается семя, которое при созревании выпадает и прорастает, образуя взрослое растение - спорофит
Глобальна зміна клімату – одна з найгостріших екологічних проблем які стоять перед людством. Згідно прогнозів провідних міжнародних наукових центрів з дослідження клімату, протягом наступного століття температура підвищиться на 2-5 градусів за Цельсієм. Такі темпи глобального потепління спричинять серйозні кліматичні зміни і різні екосистеми опиняться під загрозою зникнення.
Сьогодні можна зі впевніністю сказати, що значні кліматичні зміни вже відбуваються. Ми повинні замислитися та зрозуміти, що людство не має права використовувати атмосферу планети для забруднення. Якщо ми не розпочнемо активно діяти, то вже незабаром наблизимось до тої межі, коли глобальну зміну клімату зупинити буде вже неможливо і життя на планеті у майбутньому буде під загрозою.
Більше того, сучасні прогнози настання несприятливих метеорологічних явищ вказують на необхідність сприймати їх за норму сьогодення. Виникає потреба в розробленні та реалізації плану заходів з адаптації до зміни клімату. Адаптація до глобальної зміни клімату – це пристосування у природних чи людських системах як відповідь на фактичні або очікувані кліматичні впливи або їхні наслідки, що дозволяє знизити шкоду та скористатися сприятливими можливостями.
Основною причиною зміни клімату є використання викопного палива та неефективне споживання енергії, що виробляється. Парникові гази, що утворюються внаслідок діяльності людини, викликають посилення парникового ефекту. Надмірна кількість газів, які утворюються в результаті діяльності ТЕЦ, транспорту, сільського господарства, промисловості, а також лісових пожеж, утримують сонячне тепло у нижніх шарах атмосфери, не даючи йому повертатись до космосу.
Наслідки
Найбільш помітним наслідком зміни клімату буде не поступове потепління, а “надзвичайні сітуації” такі як сильні засухи, повені, шторми, урагани, надзвичайно спекотні дні які відбуватимуться частіше.
Рівень світового океану підніметься й океанічні течії можуть істотно змінитись. Людство буде змушене зіткнутися з проблемами водопостачання та з деградацією сільськогосподарських земель та лісів.
Місце України в процесі глобальної зміни клімату
Сьогодні наша держава знаходиться серед першої двадцятки країн світу, які найбільше викидають парникових газів в атмосферу.
15 березня 1999 року Україна підписала Кіотський протокол, який передбачає певні зобов’язання з боку нашої держави. Умови протоколу виявилися дуже м’якими для України оскільки не вимагають зменшення викидів парникових газів, а навіть дозволяють їх збільшення до рівня 1990 року.
Національний екологічний центр України намагається відслідковувати діяльність Українського уряду та впливати на його рішення для скорішого впровадження клімотоохоронних програм. НЕЦУ бере участь у роботі Робочої групи НУО з питань зміни клімату, та тісно співпрацює з дніпродзержинською організацією “Голос Природи” у проведенні просвітницької программи.
Лимон - растение, относящееся к отделу Покрытосеменных (Цветковых), соответственно его жизненный цикл следующий:
Взрослое растение (спорофит) имеет органы размножения: тычинки (микроспорофилл) - мужской орган и пестик (мегаспорофилл) - женский орган. В строении тычинки имеются пыльцевые гнёзда (микроспорангии), в которых в результате мейоза образуются гаплоидные микроспоры, из которых образуется гаплоидное пыльцевое зерно. Оно состоит из генеративной и вегетативной клеток. В завязи пестика имеются семязачатки (мегаспорангии), в которых в результате мейоза созревают гаплоидные мегаспоры. Затем в процессе деления мегаспоры образуют восьмиядерный зародышевый мешок (гаметофит), состоящий из гаплоидной яйцеклетки, диплоидной центральной клетки (два ядра) и пяти клеток-спутниц. Вегетативная клетка начинает растворять ткани пестика, образуя при этом пыльцевую трубку, и проникает в зародышевый мешок. Генеративная клетка проходит по пыльцевой трубке, и делится на два гаплоидных спермия. Один из них оплодотворяет яйцеклетку, образуя диплоидную зиготу, а другой спермий оплодовторяет диплоидную центральную клетку, образуя триплоидный эндосперм. Затем с течением времени из зародышевого мешка развивается семя, которое при созревании выпадает и прорастает, образуя взрослое растение - спорофит