В плані замок являє квадрат із заокругленими кутами, всередину якого вписаний центральний восьмикутний парадний внутрішній двір. Головний в'їзд у замок розташовано з півдня. Три розташованих під кутом мости з'єднували будинок з площею, що розташована перед ним. Через рів з водою, що оточував площу Коннетабля з пам'ятником Петру I у центрі, було перекинуто дерев'яний підйомний міст, по обидва боки якого стояли гармати. За пам'ятником — рів й три мости, причому середній міст призначався тільки для імператорської родини та іноземних послів і вів до головного входу. «Російський імператор, задумуючи його зведення, відштовхувався від поширеної в європейських столицях схеми побудови прямокутного в плані замку з прямокутним ж внутрішнім двором і круглими кутовими вежами»[2].
Будівля розташована біля витоку річки Мойки з Фонтанки. Спочатку воно було з усіх боків оточене водою: з півночі і сходу річки Мойка й Фонтанка, а з півдня й заходу канали Церковний й Вознесенський (тепер засипані) відокремлювали замок від решти міста, перетворюючи територію замку на штучний острів. Потрапити до нього можна було лише через мости, що охоронялися вартовими.
В субтропическом климатическом поясе развиты жестколистные леса. Это умеренно теплый климат с жарким (20-25°С) и относительно сухим летом, прохладной и дождливой зимой. Среднее количество осадков — 400-600 мм в год при редком и недолговечном снеговом покрове.
Обитатели субтропических жестколистных лесов и кустарников при к климатическим условиям этой природной зоны. Лето слишком жаркое, а зима — прохладная и влажная, поэтому животные наиболее активны в весенний и осенний периоды, когда сочетание влажности и температуры самое благоприятное. Из млекопитающих в средиземноморских жестколистных лесах и кустарниках встречаются некоторые копытные, например горные бараны — муфлоны, лани, виверровые хищники (генетта, ихневмон), мелкие кошки. В Пиренеях, горах Марокко и Балканского полуострова сохранились медведи.
Для животного мира субтропических жестколистных лесов и кустарников характерны виды, свойственные как лесам умеренного пояса, так и тропическим (обезьяны, хамелеон, шакал, дикобраз, волк, виверра). Типичны животные, питающиеся семенами древесных растений (желудями, каштанами, орехами, семенами сосен), — сони, лесная мышь, белки, хомякообразные. Много пресмыкающихся — гекконы, черепахи, ящерицы, змеи. Из птиц характерны гриф, сокол, зяблик, коноплянка, щегол, черный дрозд, большая синица; в зарослях фри-ганы — жаворонки.
В плані замок являє квадрат із заокругленими кутами, всередину якого вписаний центральний восьмикутний парадний внутрішній двір. Головний в'їзд у замок розташовано з півдня. Три розташованих під кутом мости з'єднували будинок з площею, що розташована перед ним. Через рів з водою, що оточував площу Коннетабля з пам'ятником Петру I у центрі, було перекинуто дерев'яний підйомний міст, по обидва боки якого стояли гармати. За пам'ятником — рів й три мости, причому середній міст призначався тільки для імператорської родини та іноземних послів і вів до головного входу. «Російський імператор, задумуючи його зведення, відштовхувався від поширеної в європейських столицях схеми побудови прямокутного в плані замку з прямокутним ж внутрішнім двором і круглими кутовими вежами»[2].
Будівля розташована біля витоку річки Мойки з Фонтанки. Спочатку воно було з усіх боків оточене водою: з півночі і сходу річки Мойка й Фонтанка, а з півдня й заходу канали Церковний й Вознесенський (тепер засипані) відокремлювали замок від решти міста, перетворюючи територію замку на штучний острів. Потрапити до нього можна було лише через мости, що охоронялися вартовими.
В субтропическом климатическом поясе развиты жестколистные леса. Это умеренно теплый климат с жарким (20-25°С) и относительно сухим летом, прохладной и дождливой зимой. Среднее количество осадков — 400-600 мм в год при редком и недолговечном снеговом покрове.
Обитатели субтропических жестколистных лесов и кустарников при к климатическим условиям этой природной зоны. Лето слишком жаркое, а зима — прохладная и влажная, поэтому животные наиболее активны в весенний и осенний периоды, когда сочетание влажности и температуры самое благоприятное. Из млекопитающих в средиземноморских жестколистных лесах и кустарниках встречаются некоторые копытные, например горные бараны — муфлоны, лани, виверровые хищники (генетта, ихневмон), мелкие кошки. В Пиренеях, горах Марокко и Балканского полуострова сохранились медведи.
Для животного мира субтропических жестколистных лесов и кустарников характерны виды, свойственные как лесам умеренного пояса, так и тропическим (обезьяны, хамелеон, шакал, дикобраз, волк, виверра). Типичны животные, питающиеся семенами древесных растений (желудями, каштанами, орехами, семенами сосен), — сони, лесная мышь, белки, хомякообразные. Много пресмыкающихся — гекконы, черепахи, ящерицы, змеи. Из птиц характерны гриф, сокол, зяблик, коноплянка, щегол, черный дрозд, большая синица; в зарослях фри-ганы — жаворонки.
Объяснение: