Хорек, или хорь, – это представитель класса Млекопитающие из семейства Куньи. Является типичным хищником. Хорьки являются умными, ловкими и осторожными животными. В случае необходимой нужды они отлично защищаются: эти хищники начинают вести себя агрессивно, сильно кусаться и, конечно же, пускать в ход свою дурно пахнущую жидкость. Такой прием часто сбивает собак со следа. Хорь – это относительно небольшой пушной зверек. Длина тельца самца может достигать 50 сантиметров, а самки – 40 сантиметров. При этом на хвост приходится до 20 сантиметров. Знаменитый мех этих животных имеет черно-бурые тона, с боков он окрашен в каштановый цвет. Над маленькими и черными глазками у этих зверьков имеются желто-белые пятнышки, такой же цвет имеет и мордочка. Как уже было сказано выше, хорь – это типичный хищник. Он никогда по собственной воле не станет питаться растительной пищей. Эти проныры с огромным удовольствием поедают крыс и мышей, а также ядовитых гадюк. Любопытно, что укусы змей никак не вредят этим зверькам. Чтобы сытно и славно поесть, хорь должен охотиться, проявляя незаурядное коварство, выдержку и ловкость. Но не всегда вышеописанные качества и умения работают на «ура». Иногда охота не приносит никаких плодов. Любопытно, что животное особо не переживает по этому поводу: хорь спокойно поедает улиток, кузнечиков, ворует вкусный мед диких пчел, ныряет в водоемы за рыбой. Лишь в исключительных случаях эти создания переходят на подножный корм, употребляя в пищу ягоды и траву. природе взрослый хорек предпочитает вести одиночный образ жизни. Этих зверей трудно увидеть в стае, поскольку их нравы и характер никогда не дадут им ужиться вместе на одной территории.
У дитинстві я мріяла мати домашню тварину, але батьки щоразу заперечували. І щасливим днем мого життя став той, коли я нарешті умовила їх узяти маленьку пухнату істоту. Цей день, напевно, я не забуду ніколи! Як я готувалася, як чекала прибуття в будинок нового члена родини! А коли побачила це створіння, то була в захваті: на мене дивилося щось мохнате з жовтими, великими, як блюдця, очима. З того дня в мене оселилася кішечка. Згодом вона перетворилася на красиву дорослу кішку, стала мамою, бабусею. Тепер я дивлюся на її онуків, що живуть по сусідству, і згадую їхню бабусю в дитинстві. Хоч вона вже й доросла, однак, коли розіграється, стрімголов бігає по квартирі, ганяється за іграшковою мишкою. Любить стрибати високо, просить погратися з нею: сяде біля дверей і нявкає, то на мене гляне, то на двері. Це означає: треба підійти, постукати по дверях вище, а вона постарається туди доплигнути.
У кожної тварини, як і в людини, свій характер. Характер моєї улюблениці лагідний, вона розумна, легко піддається навчанню, допитлива. Коли наповняється ванна водою, сяде на грати і дивиться довго на воду, немов намагається щось зрозуміти. Є в неї одна чудова якість — вона дуже чуйна. Якщо чує розмову на підвищених тонах, миттю мчиться, зупиняється на порозі й уважно оцінює обстановку. Визначивши “агресора”, підбігає до нього і злегка кусає за ногу.
Нехай кажуть, що друг людини — собака, але я упевнена, що моя кішка — кращий друг, який ніколи мене не залишить у біді, буде захищати всіма силами й радіти разом зі мною. У спілкуванні зі мною вона виявляє ті почуття, що я марно очікувала від багатьох людей: відданість, безкорисливу любов, безмірну подяку лише за сам факт мого існування.
Моя кішка майже не змінилася зовні. Іноді ми сідаємо з нею вдвох і починаємо згадувати той день, коли вперше зустрілися. Може, про це згадую лише я? А вона думає про своє? Але в її очах я бачу увагу і турботу.
Щороку ми відзначаємо день нашої зустрічі. Я обов’язково пригощаю її чим-небудь смачненьким. Цього року ми відзначили цей день уже вшосте.
Хорь – это относительно небольшой пушной зверек. Длина тельца самца может достигать 50 сантиметров, а самки – 40 сантиметров. При этом на хвост приходится до 20 сантиметров. Знаменитый мех этих животных имеет черно-бурые тона, с боков он окрашен в каштановый цвет. Над маленькими и черными глазками у этих зверьков имеются желто-белые пятнышки, такой же цвет имеет и мордочка.
Как уже было сказано выше, хорь – это типичный хищник. Он никогда по собственной воле не станет питаться растительной пищей. Эти проныры с огромным удовольствием поедают крыс и мышей, а также ядовитых гадюк. Любопытно, что укусы змей никак не вредят этим зверькам. Чтобы сытно и славно поесть, хорь должен охотиться, проявляя незаурядное коварство, выдержку и ловкость. Но не всегда вышеописанные качества и умения работают на «ура». Иногда охота не приносит никаких плодов. Любопытно, что животное особо не переживает по этому поводу: хорь спокойно поедает улиток, кузнечиков, ворует вкусный мед диких пчел, ныряет в водоемы за рыбой. Лишь в исключительных случаях эти создания переходят на подножный корм, употребляя в пищу ягоды и траву.
природе взрослый хорек предпочитает вести одиночный образ жизни. Этих зверей трудно увидеть в стае, поскольку их нравы и характер никогда не дадут им ужиться вместе на одной территории.
Эй, кошка, без тебя мне все не мило!
В моей душе останешься навеки.
Ты пробуждаешь нежность в человеке.
Парвин Этесами
У дитинстві я мріяла мати домашню тварину, але батьки щоразу заперечували. І щасливим днем мого життя став той, коли я нарешті умовила їх узяти маленьку пухнату істоту. Цей день, напевно, я не забуду ніколи! Як я готувалася, як чекала прибуття в будинок нового члена родини! А коли побачила це створіння, то була в захваті: на мене дивилося щось мохнате з жовтими, великими, як блюдця, очима. З того дня в мене оселилася кішечка. Згодом вона перетворилася на красиву дорослу кішку, стала мамою, бабусею. Тепер я дивлюся на її онуків, що живуть по сусідству, і згадую їхню бабусю в дитинстві. Хоч вона вже й доросла, однак, коли розіграється, стрімголов бігає по квартирі, ганяється за іграшковою мишкою. Любить стрибати високо, просить погратися з нею: сяде біля дверей і нявкає, то на мене гляне, то на двері. Це означає: треба підійти, постукати по дверях вище, а вона постарається туди доплигнути.
У кожної тварини, як і в людини, свій характер. Характер моєї улюблениці лагідний, вона розумна, легко піддається навчанню, допитлива. Коли наповняється ванна водою, сяде на грати і дивиться довго на воду, немов намагається щось зрозуміти. Є в неї одна чудова якість — вона дуже чуйна. Якщо чує розмову на підвищених тонах, миттю мчиться, зупиняється на порозі й уважно оцінює обстановку. Визначивши “агресора”, підбігає до нього і злегка кусає за ногу.
Нехай кажуть, що друг людини — собака, але я упевнена, що моя кішка — кращий друг, який ніколи мене не залишить у біді, буде захищати всіма силами й радіти разом зі мною. У спілкуванні зі мною вона виявляє ті почуття, що я марно очікувала від багатьох людей: відданість, безкорисливу любов, безмірну подяку лише за сам факт мого існування.
Моя кішка майже не змінилася зовні. Іноді ми сідаємо з нею вдвох і починаємо згадувати той день, коли вперше зустрілися. Може, про це згадую лише я? А вона думає про своє? Але в її очах я бачу увагу і турботу.
Щороку ми відзначаємо день нашої зустрічі. Я обов’язково пригощаю її чим-небудь смачненьким. Цього року ми відзначили цей день уже вшосте.