Викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря – це надходження речовин в атмосферу від джерел забруднення. Джерело викиду – об’єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.
Для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин.Однією з основних причин забруднення атмосферного повітря є низький рівень оснащення джерел викидів пилогазоочисним обладнанням. Значно впливає на забруднення атмосфери відсутність установок по вловлюванню газоподібних сполук, а саме: діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду вуглецю, летючих органічних сполук та інших. Зазначені речовини надходять в повітря від котелень, які працюють на кам'яному вугіллі, асфальтобетонних заводів, тощо.
Шкідливі викиди потрапляють в навколишнє середовище щодня і практично постійно, що пов’язано зі стрімкими темпами розвитку цивілізації. Якщо ситуація не зміниться, це може загрожувати найсерйознішими наслідками.
ФАКТОРИ, ЯКІ СПРИЯЮТЬ УНИКНЕННЮ СЕРЙОЗНИХ НАСЛІДКІВ:
Установка на підприємствах очисних споруд, введення пунктів контролю забруднень.
Перехід на альтернативні, менш токсичні і негорючі джерела енергії, наприклад, воду, вітер, сонячне світло.
Раціональне використання автотранспорту: своєчасне усунення поломок, налагодження вихлопної системи.
Законодавче регулювання на державному рівні.
Раціональне ставлення до природних ресурсів, озеленення.
Негативний вплив шкідливих компонентів на здоров'я населення, флору і фауну, будівельні об'єкти і споруди не обмежується територією, що прилягає до джерел викидів, а поширюється на сотні й тисячі кілометрів. Тому в даний час забруднення довкілля набуває глобального характеру, а витрати на його охорону стали сумірні з величиною екологічного збитку. Розробка заходів щодо зниження викидів забруднюючих речовин дозволить поліпшити показники якості атмосферного повітря і скоротити надходження парникових газів в повітряний басейн регіону.
1. Экологический мониторинг (мониторинг окружающей среды) — комплексные наблюдения за состоянием окружающей среды, в том числе компонентов природной среды, естественных экологических систем, за происходящими в них процессами, явлениями, оценка и прогноз изменений состояния окружающей среды.
2. Проведение мониторинговых исследований возможно в три этапа.
этап - подготовительный: постановка цели; определение объекта; установка сроков проведения; изучение соответствующей литературы; ...
этап - практическая часть мониторинга: сбор информации; наблюдения; собеседования; тестирование; ...
этап - аналитический:
3. Цели мониторинга: оценка текущего состояния гражданского общества для разработки и реализации политики государства в области поддержки и развития его институтов, обеспечения заинтересованных сторон актуальной, полной, достоверной и регулярно обновляемой информацией, необходимой для анализа и прогноза развития
4. При организации мониторинга возникает необходимость решения нескольких задач разного уровня, поэтому И. П. Герасимов (1975) предложил различать три ступени (вида, направления) мониторинга: биоэкологический (санитарно-гигиенический), геосистемный (природно-хозяйственный) и биосферный (глобальный)[4]. Однако данный подход в аспекте экологического мониторинга не даёт чёткого разделения функций его подсистем, ни районирования, ни параметрической организации и представляет, в основном, исторический интерес.
Викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря – це надходження речовин в атмосферу від джерел забруднення. Джерело викиду – об’єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.
Для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин.Однією з основних причин забруднення атмосферного повітря є низький рівень оснащення джерел викидів пилогазоочисним обладнанням. Значно впливає на забруднення атмосфери відсутність установок по вловлюванню газоподібних сполук, а саме: діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду вуглецю, летючих органічних сполук та інших. Зазначені речовини надходять в повітря від котелень, які працюють на кам'яному вугіллі, асфальтобетонних заводів, тощо.
Шкідливі викиди потрапляють в навколишнє середовище щодня і практично постійно, що пов’язано зі стрімкими темпами розвитку цивілізації. Якщо ситуація не зміниться, це може загрожувати найсерйознішими наслідками.
ФАКТОРИ, ЯКІ СПРИЯЮТЬ УНИКНЕННЮ СЕРЙОЗНИХ НАСЛІДКІВ:
Установка на підприємствах очисних споруд, введення пунктів контролю забруднень.
Перехід на альтернативні, менш токсичні і негорючі джерела енергії, наприклад, воду, вітер, сонячне світло.
Раціональне використання автотранспорту: своєчасне усунення поломок, налагодження вихлопної системи.
Законодавче регулювання на державному рівні.
Раціональне ставлення до природних ресурсів, озеленення.
Негативний вплив шкідливих компонентів на здоров'я населення, флору і фауну, будівельні об'єкти і споруди не обмежується територією, що прилягає до джерел викидів, а поширюється на сотні й тисячі кілометрів. Тому в даний час забруднення довкілля набуває глобального характеру, а витрати на його охорону стали сумірні з величиною екологічного збитку. Розробка заходів щодо зниження викидів забруднюючих речовин дозволить поліпшити показники якості атмосферного повітря і скоротити надходження парникових газів в повітряний басейн регіону.
Объяснение:
1. Экологический мониторинг (мониторинг окружающей среды) — комплексные наблюдения за состоянием окружающей среды, в том числе компонентов природной среды, естественных экологических систем, за происходящими в них процессами, явлениями, оценка и прогноз изменений состояния окружающей среды.
2. Проведение мониторинговых исследований возможно в три этапа.
этап - подготовительный: постановка цели; определение объекта; установка сроков проведения; изучение соответствующей литературы; ...
этап - практическая часть мониторинга: сбор информации; наблюдения; собеседования; тестирование; ...
этап - аналитический:
3. Цели мониторинга: оценка текущего состояния гражданского общества для разработки и реализации политики государства в области поддержки и развития его институтов, обеспечения заинтересованных сторон актуальной, полной, достоверной и регулярно обновляемой информацией, необходимой для анализа и прогноза развития
4. При организации мониторинга возникает необходимость решения нескольких задач разного уровня, поэтому И. П. Герасимов (1975) предложил различать три ступени (вида, направления) мониторинга: биоэкологический (санитарно-гигиенический), геосистемный (природно-хозяйственный) и биосферный (глобальный)[4]. Однако данный подход в аспекте экологического мониторинга не даёт чёткого разделения функций его подсистем, ни районирования, ни параметрической организации и представляет, в основном, исторический интерес.
Дальше не знаю