СЕВЕРНЫЙ ОЛЕНЬ, лесной подвид Rangifer tarandus (подвид angustifrons) ПОЗВОНОЧНЫЕ - VERTEBRATA Отряд: Парнокопытные - Artiodactyla Семейство: Оленьи - Cervidae Род: Rangifer Категория: 3 - редкая популяция лесного подвида северного оленя. Популяция: Алтае-саянская популяция Распространение: Алтае-саянская популяция распространена в пределах Горного Алтая, юга Кемеровской обл., юга Красноярского края, юго-вост. Иркутской обл., в Тыве, Хакасии и на зап. Бурятии. Вплоть до бронзового века северные олени встречались не только в высокогорьях, лесном поясе, но и по границе с лесостепью, ареал их на юге Сибири был, по-видимому, сплошным [10-12,14,15]. В дальнейшем область распространения постоянно сокращалась, дробилась, звери отступали в менее измененные человеком ландшафты. В настоящее время размещение группировок оленей очаговое - небольшое число их еще отмечается в юж. отрогах Салаирского кряжа, на хр. Бийская грива и Корбу, по водоразделам рр. Лебедь и Большой Абакан, в верховьях р. Чульчи [16]. В Зап. Местообитания: Северные олени алтае-саянской популяции обитатели преимущественно горно-лесного и субальпийского поясов [14,16]. Зимой держатся в кедрово-лиственничных ягельно-моховых ценозах с ерниковыми полянами, в субальпийском редколесье из кедра и лиственницы с лишайниковым покровом. В конце зимы тяготеют к озерам, речкам, пойменным участкам, где разгребают снег и лижут лед. Летом отмечаются в горных тундрах, нередко по довольно крутосклонным участкам [7,9,11,14]. Небольшие по протяженности сезонные перемещения оленей связаны с глубиной снежного покрова, доступностью кормов [14,16,17]. От весны, лета ко второй половине зимы показатели стадности увеличиваются примерно вдвое: 4.8±1.12 и 10.7±1.26 особей в группе (n=81 группа). Зимой предпочитают кормиться лишайниками родов Cladonia, Usnea, Cetraria и, как правило, не трогают разнотравье, злаки [14]. Летом и осенью значительное место в их рационе занимают травянистые и кустарниковые корма, грибы [16,19].Глубокоснежье вызывает повышенную гибель молодняка [14]. На оленей нападают росомахи, волки, медведи. Наблюдаются множественные поражения личинками подкожных оводов (Oedemagena tarandi) [4,16]. Численность: В настоящее время в мире насчитывается около 1574 тыс. северных оленей, из них 944 тыс. в России [18]. Охрана: Отдельные группировки оленя охраняются в заповедниках Алтайском, Саяно-Шушенском, Малый Абакан, Азасском, Байкальском и 2 заказниках: Бельсинском в Кемеровской обл. и Тофаларском в Иркутской обл. Заповедный режим положительно влияет на северных оленей региона, что доказывает практика Азасского заповедника [3]. Тем не менее, браконьеры наносят им немалый ущерб [14,16,18]. Необходимо начать возрождение вида методами выпусков животных в соответствующие участки. Такими местами могут стать верховья р. Улуг-О (хр. Оттуг-Тайга), субальпийские экосистемы хр. Вост. Танну-Ола, где прежде обитали северные олени. Для сохранения их в Центральных и Вост. Саянах следует воссоздать Саянский и организовать Восточно-Саянский заповедники, а также заказник в среднем течении р. Белин, где зимует значительное число оленей [8,15].
Ромашка лікарська – це однорічна трав’яниста рослина, що відноситься до сімейства складноцвітих. Стебло прямостояче, розгалужене, ребристе, висотою сягає інколи до 50 сантиметрів. Листки чергові, сидячі, двічі або тричі перисто-розсічені на вузько-лінійні, до пів міліметра ширини, із загостреними нитковидними частками. Кошики з білими язичковими і з серединними жовтими, дуже дрібними, трубчастими квітками, на довгих ніжках, які сидять поодинці на кінцях гілок. Пелюстки у ромашки лікарської розташовані горизонтально або опущені вниз.
Мабуть впізнати лікарську ромашку в дворі будь-якого селища України складнощів не складе. Адже цвісти вона починає з травня по червень.
Лікарська ромашка є не тільки символом любові і краси, вона також володіє неперевершеними лікарськими властивостями. Напевно, це один з найбільш засобів в рецептах не традиційної медицини. Ця рослина застосовується для лікування сотень захворювань. Навіть сучасна медицина віддала належне цій рослині, і на її основі виготовлено безліч лікарських препаратів.
Лікарські властивості ромашки
Величезна користь від настоїв ромашки, якщо вживати їх при гастритах, колітах, виразці шлунку і дванадцятипалої кишки. Ромашка сприяє нормалізації роботи травної системи, у пацієнтів пропадає відрижка і поліпшується обмін речовин. Ромашка є відмінним загоювальним і антисептичним засобом. Протизапальні властивості ромашки стають краще, якщо використовувати її одночасно з деревієм і календулою. Настоянки з цих трав до для розширення судин і поліпшення якості крові, а також підвищення її згортання.
Ромашку застосовують при метеоризмі. Настій з цієї рослини володіє чудовим смаком і запахом. Для приготування відвару потрібно взяти кілька столових ложок подрібнених сухих квітів ромашки, листя м’яти, фенхель, кмин і за бажанням корінь валеріани (для деяких людей неприємний запах цієї рослини). Залийте трави двома склянками окропу і дайте настоятися, після чого процідіть настій. Приймати відвар потрібно по 100 мг вранці і перед сном.
Також ромашка стане незамінним засобом при безсонні. Якщо є така проблема, то просто потрібно пити перед сном ромашковий чай з медом. Вже через кілька днів настане поліпшення. Крім цього, такий чай сприяє зменшенню мігрені і заспокоює нервову систему.
Ромашка також використовується для лікування бронхітів, ангін та інших захворювань дихальних шляхів. Для цього готують спеціальний трав’яний збір, який підсилює ефект. Беруть пару столових ложок ромашки, додають туди подорожник, календулу по одній ложці. Ложку такої суміші заварюють у склянці окропу, після чого дають відстоятися протягом трьох годин. Пити потрібно по третій частині склянки кілька разів на день.
Активно застосовується ромашка і для лікування жіночих хвороб. Вона знижує болі під час критичних днів, а також надає цілющу дію при лікуванні венеричних і грибкових захворювань.
У випадку жовчнокам’яної хвороби, настій ромашки приймають разом з вершками, або ж з вершковим маслом. Приймати такий ромашковий чай потрібно мінімум три рази на день.
Якщо з’єднати подрібнену ромашку з рослинною олією (краще оливковою), то така суміш буде корисна для лікування болі у суглобах і при лікуванні ревматизму. Рецепт настою: свіжі квіти ромашки заливають олією і настоюють протягом місяця. Після цього настій треба поставити на водяну баню, остудити і процідити. Приймати потрібно по чайній ложці три рази в день.
Протипоказання ромашки
Як і всі лікарські рослини, ромашка володіє не тільки корисними властивостями. Квітки ромашки можуть виявитися шкідливими для людей з алергією. Передозування ромашки може спричинити також головний біль, хрипоту або навіть кашель, втому і депресію.
Не рекомендується приймати ромашку при психічних розладах, особливо при складних формах шизофренії. У зв’язку з седативними властивостями цієї рослини, використання її в таких випадках, може негативно позначитися на психічному стані.
Ромашка лікарська – це однорічна трав’яниста рослина, що відноситься до сімейства складноцвітих. Стебло прямостояче, розгалужене, ребристе, висотою сягає інколи до 50 сантиметрів. Листки чергові, сидячі, двічі або тричі перисто-розсічені на вузько-лінійні, до пів міліметра ширини, із загостреними нитковидними частками. Кошики з білими язичковими і з серединними жовтими, дуже дрібними, трубчастими квітками, на довгих ніжках, які сидять поодинці на кінцях гілок. Пелюстки у ромашки лікарської розташовані горизонтально або опущені вниз.
Мабуть впізнати лікарську ромашку в дворі будь-якого селища України складнощів не складе. Адже цвісти вона починає з травня по червень.
Лікарська ромашка є не тільки символом любові і краси, вона також володіє неперевершеними лікарськими властивостями. Напевно, це один з найбільш засобів в рецептах не традиційної медицини. Ця рослина застосовується для лікування сотень захворювань. Навіть сучасна медицина віддала належне цій рослині, і на її основі виготовлено безліч лікарських препаратів.
Лікарські властивості ромашкиВеличезна користь від настоїв ромашки, якщо вживати їх при гастритах, колітах, виразці шлунку і дванадцятипалої кишки. Ромашка сприяє нормалізації роботи травної системи, у пацієнтів пропадає відрижка і поліпшується обмін речовин. Ромашка є відмінним загоювальним і антисептичним засобом. Протизапальні властивості ромашки стають краще, якщо використовувати її одночасно з деревієм і календулою. Настоянки з цих трав до для розширення судин і поліпшення якості крові, а також підвищення її згортання.
Ромашку застосовують при метеоризмі. Настій з цієї рослини володіє чудовим смаком і запахом. Для приготування відвару потрібно взяти кілька столових ложок подрібнених сухих квітів ромашки, листя м’яти, фенхель, кмин і за бажанням корінь валеріани (для деяких людей неприємний запах цієї рослини). Залийте трави двома склянками окропу і дайте настоятися, після чого процідіть настій. Приймати відвар потрібно по 100 мг вранці і перед сном.
Також ромашка стане незамінним засобом при безсонні. Якщо є така проблема, то просто потрібно пити перед сном ромашковий чай з медом. Вже через кілька днів настане поліпшення. Крім цього, такий чай сприяє зменшенню мігрені і заспокоює нервову систему.
Ромашка також використовується для лікування бронхітів, ангін та інших захворювань дихальних шляхів. Для цього готують спеціальний трав’яний збір, який підсилює ефект. Беруть пару столових ложок ромашки, додають туди подорожник, календулу по одній ложці. Ложку такої суміші заварюють у склянці окропу, після чого дають відстоятися протягом трьох годин. Пити потрібно по третій частині склянки кілька разів на день.
Активно застосовується ромашка і для лікування жіночих хвороб. Вона знижує болі під час критичних днів, а також надає цілющу дію при лікуванні венеричних і грибкових захворювань.
У випадку жовчнокам’яної хвороби, настій ромашки приймають разом з вершками, або ж з вершковим маслом. Приймати такий ромашковий чай потрібно мінімум три рази на день.
Якщо з’єднати подрібнену ромашку з рослинною олією (краще оливковою), то така суміш буде корисна для лікування болі у суглобах і при лікуванні ревматизму. Рецепт настою: свіжі квіти ромашки заливають олією і настоюють протягом місяця. Після цього настій треба поставити на водяну баню, остудити і процідити. Приймати потрібно по чайній ложці три рази в день.
Протипоказання ромашкиЯк і всі лікарські рослини, ромашка володіє не тільки корисними властивостями. Квітки ромашки можуть виявитися шкідливими для людей з алергією. Передозування ромашки може спричинити також головний біль, хрипоту або навіть кашель, втому і депресію.
Не рекомендується приймати ромашку при психічних розладах, особливо при складних формах шизофренії. У зв’язку з седативними властивостями цієї рослини, використання її в таких випадках, може негативно позначитися на психічному стані.