Сказка про сильного МуравьишкуОднажды летом в большой муравьиной семье появился на свет маленький Муравьишка. Он открыл глазки, присмотрелся в полумраке и увидел рядом с собой таких же новорождённых братьев. Они сладко спали, это была детская для малышей-муравьёв. Здесь было слегка темно, тепло и уютно. Муравьишка пригляделся и увидел королеву-мать, она была красивая и задумчивая. А может, просто устала, ведь на ней лежала ответственность за воспроизведение муравьиного рода.Вдруг Муравьишка почувствовал голод, и в ту же минуту появились муравьи-няньки. Они быстро накормили всех вылупившихся муравьишек сладким молочком, почистили колыбельки. А те яйца, из которых ещё не вылупились малыши, бережно перевернули с одного бока на другой и тихонько удалились. После сытного ужина Муравьишку сморил сон-дрёма, и он уснул безмятежно до утра. Снились Муравьишке странные сны, что-то неизвестное влекло его куда-то, и чувствовал он неведомую силу в своём хрупком тельце.А проснувшись утром, он ощутил прилив такой силы, которая уже не давала ему покоя, и не хотелось больше Муравьишке оставаться в своей колыбельке.Муравьишка лихо выпрыгнул из неё и побежал к выходу из муравейника. На выходе его встретили муравьи-стражники, они одобрительно посмотрели на маленького муравья и снова приняли воинственную позу. Муравьишка понял: они не пропустят чужаков в родной муравейник. Значит, спать всегда можно спокойно.Муравьишка выскочил на свежий воздух и опешил от тёплого ветерка, от яркого солнца и от разных неизвестных звуков. Но, придя в себя, заметил, что вокруг муравейника всюду снуют его собратья муравьи и их очень много. Вот так у меня семья! Внимательно приглядевшись, Муравьишка отметил про себя, что все они заняты каким-нибудь делом, а не бегают просто так. «Значит, и я должен приносить пользу своему муравьиному народу», - решил Муравьишка. И отправился искать себе полезное занятие.
У козацьку добу одяг простої людини здебільшого містив ті ж елементи, що і одяг заможної. Суттєва відмінність полягала у якості та орнаменті тканин. Маючи торговельні відносини з цілою низкою країн в Україну завозили французькі, турецькі, перські тканини. У домашніх умовах виготовляли тканини з льону, вовни та бавовни. Міський одяг звичайних громадян — ремісників, дрібних торговців, обслуги, які зазвичай були вихідцями із сільської місцевості, продовжував залишатися близьким до сільського, хоча і втрачав місцеву специфіку. Як i в селі, комплекс одягу містян включав сорочку i штани або сорочку i спідницю. Поверх сорочки чоловіки одягали чумарку, жупан, кунтуш. Різноманітним був верхній жіночий одяг — кунтуші, жупани, свитки, каптани. Необхідним складовим елементом одягу було покриття голови, яке у жінок ще й вважалося своєрідним символом сімейного статусу.
У козацьку добу одяг простої людини здебільшого містив ті ж елементи, що і одяг заможної. Суттєва відмінність полягала у якості та орнаменті тканин. Маючи торговельні відносини з цілою низкою країн в Україну завозили французькі, турецькі, перські тканини. У домашніх умовах виготовляли тканини з льону, вовни та бавовни. Міський одяг звичайних громадян — ремісників, дрібних торговців, обслуги, які зазвичай були вихідцями із сільської місцевості, продовжував залишатися близьким до сільського, хоча і втрачав місцеву специфіку. Як i в селі, комплекс одягу містян включав сорочку i штани або сорочку i спідницю. Поверх сорочки чоловіки одягали чумарку, жупан, кунтуш. Різноманітним був верхній жіночий одяг — кунтуші, жупани, свитки, каптани. Необхідним складовим елементом одягу було покриття голови, яке у жінок ще й вважалося своєрідним символом сімейного статусу.
Объяснение: