Осы «Қазақстанның ұлттық коллекторлар палатасы» одақ нысанындағы ЗТБ-де Дербес деректерді жинау, өңдеу және қорғау жөніндегі ереже (бұдан әрі – Ереже) дербес деректерді жинау, өңдеу, пайдалану және сақтау тәртібін белгілеу, ақпараттың қорғалуына және құпиялылығына кепілдік беру мақсатында Қазақстан Республикасының Конституциясына, Қазақстан Республикасының Еңбек кодексіне, «Дербес деректер және оларды қорғау туралы» Қазақстан Республикасының Заңына және Қазақстан Республикасының басқа да нормативтік заңдарына сәйкес әзірленген.
Ю́рій Льво́вич (1252/1257 — 21 квітня 1308/1315) — король Руський (1301—1308/1315), князь Белзький (1264—1301), Галицький і Волинський (1301—1308/1315). Представник руського дому Романовичів династії Рюриковичів. Старший син галицько-волинського князя Лева I і угорської принцеси Констанції[1]. Онук руського короля Данила Галицького і угорського короля Бели IV. За життя батька володів Белзом і Холмом. Одружувався двічі: з Ксенією, з донькою тверського князя Ярослава Ярославича (1282—1286), і Євфимією, донькою куявського князя Казимира I, сестрою краківського князя Владислава I Локетка[1]. Спробував відібрати частину Волині у володимирського князя Володимира Васильковича (1288)[1]. Очолив державу після смерті батька (1300)[1]. Переніс столицю до Володимира, титулувався «королем Русі і князем Володимирії»[1]. Підтримував свого швагера краківського князя Владислава I у війнах проти чеського короля Вацлава II[1]. Втратив Люблінську землю[1]. Уклав союз із Тевтонським орденом проти Литви[1]. Ініціював утворення окремої Малоруської (Галицької) митрополії (1303)[1]. Відносно мирний період правління вважається останньою добробуту Руського королівства[2][3][4]. У західній традиції — Ю́рій І.
Осы «Қазақстанның ұлттық коллекторлар палатасы» одақ нысанындағы ЗТБ-де Дербес деректерді жинау, өңдеу және қорғау жөніндегі ереже (бұдан әрі – Ереже) дербес деректерді жинау, өңдеу, пайдалану және сақтау тәртібін белгілеу, ақпараттың қорғалуына және құпиялылығына кепілдік беру мақсатында Қазақстан Республикасының Конституциясына, Қазақстан Республикасының Еңбек кодексіне, «Дербес деректер және оларды қорғау туралы» Қазақстан Республикасының Заңына және Қазақстан Республикасының басқа да нормативтік заңдарына сәйкес әзірленген.
Ю́рій Льво́вич (1252/1257 — 21 квітня 1308/1315) — король Руський (1301—1308/1315), князь Белзький (1264—1301), Галицький і Волинський (1301—1308/1315). Представник руського дому Романовичів династії Рюриковичів. Старший син галицько-волинського князя Лева I і угорської принцеси Констанції[1]. Онук руського короля Данила Галицького і угорського короля Бели IV. За життя батька володів Белзом і Холмом. Одружувався двічі: з Ксенією, з донькою тверського князя Ярослава Ярославича (1282—1286), і Євфимією, донькою куявського князя Казимира I, сестрою краківського князя Владислава I Локетка[1]. Спробував відібрати частину Волині у володимирського князя Володимира Васильковича (1288)[1]. Очолив державу після смерті батька (1300)[1]. Переніс столицю до Володимира, титулувався «королем Русі і князем Володимирії»[1]. Підтримував свого швагера краківського князя Владислава I у війнах проти чеського короля Вацлава II[1]. Втратив Люблінську землю[1]. Уклав союз із Тевтонським орденом проти Литви[1]. Ініціював утворення окремої Малоруської (Галицької) митрополії (1303)[1]. Відносно мирний період правління вважається останньою добробуту Руського королівства[2][3][4]. У західній традиції — Ю́рій І.