Cвое название лиственница получила от того, что на зиму сбрасывает хвою, как другие деревья — листья. Перед опадением хвоя желтеет.
В апреле – мае деревья покрываются молодой зеленью. Цвет хвои меняется: при распускании –светло-зелёная, летом – тёмно – зелёная, осенью – золотисто-жёлтая.
Лиственница является в какой-то мере противоположностью ели по-своему светолюбию и мириться с крайними условиями существования. Также в противоположность еловому лесу отсутствует на почве моховой покров и развивается он лишь на пнях и стволах поваленных деревьев.
Иногда лиственницу называют - дочерью солнца. Дерево очень светолюбиво. Имеет замечательное свойство: в воде лиственница каменеет, и чем дольше она стоит в воде, тем крепче становится. И Венеция, и Петербург основаны на лиственичных сваях. При строительстве Венеции около 400 тыс. штук лиственничных свай было забито для укрепления оснований различных сооружений. В 1827 году, т. е. спустя 1000-1400 лет, часть свай была обследована. В заключении об их прочности сказано, что сваи из лиственничного леса, на которых основана подводная часть города, как будто окаменели. Сваи Троянского моста через Дунай простояли почти два тысячелетия. А Пултусский уезд в Польше был построен из древесины лиственницы в 1242 году и, простояв более шести веков, только в 1847 году уступил силе времени. До 1858 года в России действовал закон, согласно которому лиственницу запрещалось использовать в частном потреблении, а только для государственного строительства и, главным образом, в кораблестроении.
Достоинство лиственницы перед остальными ее сородичами и в том, что она растет быстрее их. За период первых трех лет жизни лиственница достигает одного метра, а затем дает ежегодно метровый прирост! Такой активный рост этого дерева продолжается до 30-40 лет, затем постепенно ослабевает. Столетняя лиственница достигает примерно 20-30 метров, но в 300 лет остается совершенно здоровой. В хвое лиственницы содержится очень много витамина С, в семь раз больше, чем в соке лимона.
Чинники розвитку туризму– це найбільш істотні обставини і умови, що діють на розвиток туризму в конкретному соціально-економічному середовищі.
До статичних чинниківрозвитку туризму відносяться природно-географічні і історико-культурні. Вони визначаються наявністю відповідних туристичних ресурсів. Статичними вони називаються тому, що процес їх спонтанної зміни (як правило – руйнування) йде порівняно поволі. Вважається також, що статичні чинники розвитку туризму грають виключно позитивну роль. Стосовно історико-культурних чинників з цим твердженням можна погодитися. Проте цього не можна сказати по відношенню до природно-географічних чинників, які в останні десятиліття відмічені колосальними по своїх наслідках природними катастрофами.
До динамічних чинниківрозвитку туризму відносяться ті, які визначаються соціально-економічними туристичними ресурсами. Динамічні чинники розвитку туризму ділять на економічні, соціальні, демографічні, політико-правові, технологічні, екологічні, культурні.
Всі динамічні чинники є похідними від діяльності людини. Це відрізняє їх від природно-географічних чинників.
Друга відмінність полягає в тому, що ці чинники можуть мінятися не тільки в часі, але і в просторі. Причому, ці зміни відбуваються значно швидше, іноді революційним шляхом, на відміну від повільної (еволюційного) зміни природно-географічних і історико-культурних чинників.
Динамічні чинники підрозділяються на позитивні і негативні. Причому останні серед інших динамічних чинників мають значно більшу питому вагу, чим такі серед природно-географічних і історико-культурних чинників. Динамічні чинники, як правило, діють у великих просторово-часових масштабах і видозмінюються, як вже говорилося, в часі і просторі.
До негативних (стримуючим) чинників розвитку туризму відносяться, наприклад, криміногенність, тероризм, політичну нестабільність і війни, економічні кризи, екологічні катастрофи, посилювання туристичних формальностей, сезонні коливання попиту на туристичний продукт.
А що відноситься до позитивних чинників розвитку туризму? Перш за все відзначимо, що вони діляться на екстенсивніта інтенсивні.
Під першими маються на увазі кількісні чинники розвитку туризму – зростання числа туроператорів і працівників, зайнятих у сфері туристичної індустрії; збільшення обсягів матеріальних ресурсів, що залучаються до розвитку сфери туризму; зростання числа об'єктів розміщення і харчування, збільшення обсягів транспортних засобів і відповідних маршрутів.
Тоді як інтенсивні чинники розвитку туризму означають зростання, головним чином, його якісних показників.
В апреле – мае деревья покрываются молодой зеленью. Цвет хвои меняется: при распускании –светло-зелёная, летом – тёмно – зелёная, осенью – золотисто-жёлтая.
Лиственница является в какой-то мере противоположностью ели по-своему светолюбию и мириться с крайними условиями существования. Также в противоположность еловому лесу отсутствует на почве моховой покров и развивается он лишь на пнях и стволах поваленных деревьев.
Иногда лиственницу называют - дочерью солнца. Дерево очень светолюбиво. Имеет замечательное свойство: в воде лиственница каменеет, и чем дольше она стоит в воде, тем крепче становится. И Венеция, и Петербург основаны на лиственичных сваях. При строительстве Венеции около 400 тыс. штук лиственничных свай было забито для укрепления оснований различных сооружений. В 1827 году, т. е. спустя 1000-1400 лет, часть свай была обследована. В заключении об их прочности сказано, что сваи из лиственничного леса, на которых основана подводная часть города, как будто окаменели.
Сваи Троянского моста через Дунай простояли почти два тысячелетия. А Пултусский уезд в Польше был построен из древесины лиственницы в 1242 году и, простояв более шести веков, только в 1847 году уступил силе времени.
До 1858 года в России действовал закон, согласно которому лиственницу запрещалось использовать в частном потреблении, а только для государственного строительства и, главным образом, в кораблестроении.
Достоинство лиственницы перед остальными ее сородичами и в том, что она растет быстрее их. За период первых трех лет жизни лиственница достигает одного метра, а затем дает ежегодно метровый прирост! Такой активный рост этого дерева продолжается до 30-40 лет, затем постепенно ослабевает. Столетняя лиственница достигает примерно 20-30 метров, но в 300 лет остается совершенно здоровой.
В хвое лиственницы содержится очень много витамина С, в семь раз больше, чем в соке лимона.
Чинники розвитку туризму– це найбільш істотні обставини і умови, що діють на розвиток туризму в конкретному соціально-економічному середовищі.
До статичних чинниківрозвитку туризму відносяться природно-географічні і історико-культурні. Вони визначаються наявністю відповідних туристичних ресурсів. Статичними вони називаються тому, що процес їх спонтанної зміни (як правило – руйнування) йде порівняно поволі. Вважається також, що статичні чинники розвитку туризму грають виключно позитивну роль. Стосовно історико-культурних чинників з цим твердженням можна погодитися. Проте цього не можна сказати по відношенню до природно-географічних чинників, які в останні десятиліття відмічені колосальними по своїх наслідках природними катастрофами.
До динамічних чинниківрозвитку туризму відносяться ті, які визначаються соціально-економічними туристичними ресурсами. Динамічні чинники розвитку туризму ділять на економічні, соціальні, демографічні, політико-правові, технологічні, екологічні, культурні.
Всі динамічні чинники є похідними від діяльності людини. Це відрізняє їх від природно-географічних чинників.
Друга відмінність полягає в тому, що ці чинники можуть мінятися не тільки в часі, але і в просторі. Причому, ці зміни відбуваються значно швидше, іноді революційним шляхом, на відміну від повільної (еволюційного) зміни природно-географічних і історико-культурних чинників.
Динамічні чинники підрозділяються на позитивні і негативні. Причому останні серед інших динамічних чинників мають значно більшу питому вагу, чим такі серед природно-географічних і історико-культурних чинників. Динамічні чинники, як правило, діють у великих просторово-часових масштабах і видозмінюються, як вже говорилося, в часі і просторі.
До негативних (стримуючим) чинників розвитку туризму відносяться, наприклад, криміногенність, тероризм, політичну нестабільність і війни, економічні кризи, екологічні катастрофи, посилювання туристичних формальностей, сезонні коливання попиту на туристичний продукт.
А що відноситься до позитивних чинників розвитку туризму? Перш за все відзначимо, що вони діляться на екстенсивніта інтенсивні.
Під першими маються на увазі кількісні чинники розвитку туризму – зростання числа туроператорів і працівників, зайнятих у сфері туристичної індустрії; збільшення обсягів матеріальних ресурсів, що залучаються до розвитку сфери туризму; зростання числа об'єктів розміщення і харчування, збільшення обсягів транспортних засобів і відповідних маршрутів.
Тоді як інтенсивні чинники розвитку туризму означають зростання, головним чином, його якісних показників.