У другій половині дня ви разом із друзями гуляли. В цей час недалеко від вас пролунало кілька потужних вибухів, через деякий час ви побачили як у повітря піднімається зеленувато-жовта хмара і рухається за повітрям вздовж вулиці. Автотранспорт почав подавати сигнал тривоги. У вас вдома лишилися бабуся і молодша сестра. Батьки на роботі.
a) Визначте, що відбулося, і за зовнішніми ознаками встановіть характер хмари, що поширюється, опишіть її властивості, що спричиняють ураженно, та засоби захисту.
б) Прийміть рішення щодо ситуації та опишіть ваші дії щодо неї.
При долгой безводной диете, может потерять около 30% влаги, но чувствует себя при этом неплохо. Правда потом он выпьет литров 90, а может и 120 живительной воды. А ведь для многих живых организмов такой стресс может привести к смерти.
Стопы у него двупалые и защищены мозолистыми подушками. Они спокойно ходят по горячему песку, оберегая ноги от ожогов и острых камней. Такие же мозоли имеются на коленях, груди, которые оберегают животное от боли, когда он, например, опускается на землю.
Уши маленькие. Глаза защищают длинные ресницы в два ряда, чтобы не попали туда мелкие частички песка. Видит он очень хорошо. Ноздри внутри обильно покрыты волосяным покровом, что так же предотвращает попадания пыли и песка внутрь. При сильной песчаной буре, ноздри вообще могут сомкнуться.
Горб верблюда накапливает внутри до 120 кг жира, поэтому животное может долго обходиться и без пищи и без еды. Так без еды, он может прожить месяц, а без воды чуть больше двух недель. Всегда легко жует колючки и острые шипы растений, толстые губы не допустят боли и проколов. Как и все жвачные животные, он пережевывает свою еду два раза. Зубы крепкие, есть клыки. Как это не странно, но он очень хорошо плавает.
Беременность самки длится 315 - 385 дней. Рождается зрячий и одетый в светлый мех детеныш, который пытается встать на ножки. Вес новорожденного от 12 до 14 кг. Он старается удержаться на непослушных длинных ногах и сделать первые шаги к маме, чтобы напиться молока. В два месяца он уже будет кушать растительную пищу. Маминым молоком лакомится чуть больше года. В день выпивает до четырех литров питательного корма. Половой зрелости достигают в пятилетнем возрасте. Общаются между собой звуками или ревом.
Сейчас дикие верблюды живут в дикой природе только в пустыне Гоби, которая находится в Монголии. Вот где жизнь по-настоящему суровая, от +40 градусов летом, до – 40 градусов зимой. Здесь живут самые выносливые животные, объединяясь в стадо. Самец – вожак и несколько самок. В брачный период молодые холостяки претендуют на самок, но вожак на чеку. Дерутся между собой жестоко и страшно.
Петрусь (так звали сліпого) народився живим і рухливою дитиною, але поступово став задумливим,
прагнуть проникнути в таємниці, йому недоступні. Адже він був позбавлений найпрекраснішого шляху пізнання
світу - фарб, світла, всіх відтінків живий і прекрасної природи.
Двоє людей прийняли спочатку особливу участь у долі дитини. Його мати і дядько Максим. Цей чоловік, в
Свого часу відомий забіяка, поїхав до Італії і приєднався до Гарібальді. Звідти повернувся калікою, "праву
ногу йому зовсім відрізали, і тому він ходив на милиці, а ліва рука була пошкоджена і годилася тільки на
те, щоб сяк-так спиратися на палицю ". Два різних початку - ніжність і поетичність матері і мужність старо-
го воїна - до Петрусеві пізнавати світ.
Спочатку він вивчав кімнати, прислухаючись до всього і обмацуючи кожен предмет. З хвилюванням читаємо ми про те, як знайомився він з весняним світом, піснями птахів. Малюк, не в силах зрозуміти усього різноманіття,
"Тихо застогнав і відкинувся назад на траву". Він був у глибокій непритомності.
Йому йшов п'ятий рік, коли мистецтво увійшло в його життя. Тонкий психолог, Короленка дивно точно
передає почуття, які відчуває сліпа дитина. Автор зауважує ледь вловимі переживання, впечат-
лення руху дитячої душі. Завдяки тому, що нещасний народився в багатій родині і оточений люблячими
людьми, він отримує можливість розвинути в собі художній дар.
На сопілці грав йохим. І ця гра на просте дудці, яку сільський хлопець зробив сам після дол-
гих пошуків підходящого дерева, поклала початок перетворенню сліпого хлопчика в музиканта. І Петрусь
щовечора приходив до стайні слухати музику Іохима. Довго довелося матері на кращому закордонному
піаніно "боротися з шматком прикрашеної верби". Хлопчик не визнавав її гри. Своєю душею він відчував
рідне і близьке в звуках сопілки і лякався при виконанні гучною і хитрою п'єси. І тільки коли бариня
зрозуміла, що "у мужика Іохима справжнє, живе почуття" і відкрила і у себе таке ж, вона зуміла змусити
хлопчика полюбити свою гру. За до звуків дитина вчилася осягати і стан душі і кольору.
"Це захоплення музикою стало центром його розумового зростання: воно заповнювало і урізноманітнило його існу-
вованіе ". Сліпий вчився грати на піаніно, але любив також і дудку.
Завдяки режиму, заведеним дядьком Максимом, хлопчик нормально розвивався фізично й навіть позна-
комілся з сусідською дівчиною Евеліною, яка стала товаришем всього його життя. Їм добре разом. Еве-
ліна багато про що розповідає Петру, а той грає для неї, прагнучи всі свої враження перекласти на музику.
Дитяча дружба переросла в юнацьку прихильність, а потім і в справжню любов. Евеліна часом
переставала помічати недоліки свого коханого, та й Петро разом з нею не відчував його так гостро.
Але чим більше Петро ставав особистістю, тим більше страждав від своєї ущербності. І, може бути, зам-
кнулся би він у себе і зробив себе назавжди нещасним, якби не дядько. Адже недаремно той віддав своє здоров'я
за щастя людей. Максим постійно домагався, щоб і племінник думав менше про свій недолік, а більше про страждання інших, щоб навчився відчувати чуже горе. Дядю турбувало, що багата садиба - недо-
тнього, тісний світ для підлітка, а життя тут зовсім не схожа на ту, якою живуть більшість лю-
дей. Тому й Петрусь, "що став вже юнаків, виріс, як тепличний квітка, захищений від різких сторін-
них впливів далекого життя ".