Укажіть твір за уривкком "непершої молодості ,щоб не сказати ,що б не сказати підстаркувати .Їй незавадилоб підфарбуватися .Рясні прищі також не додавали їй принадності."​

Під впливом господарської діяльності людини відбуваються зміни природних компонентів ландшафтів. Під час будівництва міст, доріг, гребель на річках, видобування корисних копалин порушується рельєф.
Неправильний обробіток ґрунтів призводить до їх водної і вітрової ерозії, площинного змиву. Розорювання степів, луків, зведення лісів, осушення боліт позначаються на видовому складі рослинності, а отже, і тваринного світу: природні угруповання рослин витісняються культурними (поля, сади, виноградники), збіднюється видовий склад тварин. Зміни цих компонентів ландшафтів впливають на клімат і води.Людина намагається поліпшити навколишнє середовище. Для цього вона заліснює еродовані землі, гірські схили, піщані площі, створює насадження вздовж доріг і каналів, навколо населених пунктів. Ефективним було заліснення Олешківських пісків, які тягнуться вздовж Дніпра від Каховки до Чорного моря. Завдяки цьому стало можливим розміщення там садів і виноградників. Здійснюється також догляд за лісом, проводиться суцільне і вибіркове вирубування лісу, а також його насадження.

Комплексне використання лісових ресурсів базується на поліпшенні породного складу і вікової структури лісів, посиленні їх природоохоронних і захисних функцій, збільшенні площ природоохоронних об'єктів. Створюються лісокультурні, приміські лісові ландшафти, лісопарки.

Началу 1930-х годов архитектура авангарда уверенно продолжала свое поступательное движение. Казалось, мощному потоку новаторских исканий не существовало альтернативы. Но на самом деле экватор был уже пройден. И за ним обозначились иные ориентиры – на использование «как новых, так и лучших приемов классической архитектуры» (из постановления правительственной комиссии по строительству Дворца Советов в Москве). Одновременно, в 1932 году, были ликвидированы творческие группировки и создана единая профессионально-общественная организация – Союз архитекторов.Таким образом, краткий временной отрезок в несколько лет вместил в себя кардинальную смену вех: апогей и закат авангарда, поворот к освоению классического наследия и реорганизацию творческой жизни. Это был переломный момент в истории отечественной архитектуры, отличавшейся необычайной динамикой, насыщенностью и драматизмом.В общем цикле развития авангарда наиболее яркий, креативный этап, ознаменовавшийся важнейшими открытиями, состоялся в 1920-х годах. Утверждение новых принципов поначалу сдерживалось живучестью классицистических традиций, столь значимых для нашего города. Вслед за пророческими экспериментами В.Е. Татлина и К.С. Малевича в роли пионеров современного движения уже в реальном строительстве выступили А.С. Никольский, А.И. Гегелло, Г.А. Симонов. Главным приоритетом ленин-градского авангарда явился архитектурный супрематизм, переведенный из отвлеченных композиций Малевича в практическую сферу Л.М. Хидекелем и А.С. Никольским. Параллельно шло освоение метода функционального проектирования и языка конструктивизма.В 1925–1927 годах в Ленинграде произошел общий поворот в русло авангарда. Сильное воздействие на его эволюцию оказала спроектированная немецким архитекто-ром Э. Мендельсоном фабрика «Красное знамя» – образец синтеза функционализма и экспрессионизма. К началу 30-х годов по проектам мастерской А.С. Никольского были построены бани, школы и спортивные сооружения, выдержанные в приемах «супрематического конструктивизма» (термин С.О. Хан-Магомедова). Осуществлен ряд жилмассивов – от Тракторной улицы до крупных комплексов со сферой обслуживания на Выборгской стороне. Открыты дома культуры, возведенные А.И. Гегелло и Д.Л. Кричевским, В.А. Щуко и В.Г. Гельфрейхом, Н.Ф. Демковым. Под руководством Л.В. Руднева сооружены профилактории Невского и Кировского районов. Группой А.К. Барутчева построены фабрики-кухни, которые можно считать эталонными примерами нового стиля.