В водоеме, загрязненном большим количеством органических соединений фтора и фосфора, в зависимости происходят следующие изменения (процессы):  Уменьшение количества кислорода в водоеме.
 Быстрое размножение фитопланктона.
 Возрастание количества зоопланктона: ракообразных и других водных организмов, относящихся к консументам.
 Увеличение количества кислорода.
 Быстрое размножение бактерий, разрушающих мертвые организмы.
 Накопление сероводорода.
 Отмирание большого количества организмов.

Сосна обыкнове́нная — растение, широко распространённый вид рода сосна семейства сосновые. в естественных условиях растёт в европе и азии. дерево высотой 25—40 м и диаметром ствола 0,5—1,2 м. длина корня — 20—30 метров. ствол прямой. крона высоко поднятая, конусовидная, а затем округлая, широкая, с горизонтально расположенными в мутовках ветвями. изгиб ствола может возникнуть при повреждении побега бабочкой из семейства листовёрток, видом побеговьюн зимующий кора в нижней части ствола толстая, чешуйчатая, серо-коричневая, с глубокими трещинами. чешуйки коры образуют пластины неправильной формы. в верхней части ствола и на ветвях кора тонкая, в виде хлопьев (шелушится) , оранжево-красная. разветвление одномутовчатое. побеги вначале зелёные, затем к концу первого лета становятся серо-светло-коричневыми. почки оранжево-коричневые, покрыты белой смолой чаще тонким, реже более толстым слоем.

Дніпро́вська ГЕС, ДніпроГÉС — п'ятий ступінь нижчої частини каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро. Розташована у Дніпровському районі міста Запоріжжя. Утворює найстаріше на Дніпрі Дніпровське водосховище. У 1930-ті роки відома під назвою Дніпрельстан (скорочення від «Дніпровська електростанція»).

Будівництво Дніпровської ГЕС було розпочато у 1927 році, в рамках програми індустріалізації СРСР.Внаслідок підйому води після спорудження греблі було затоплено понад 50 населених пунктів.

Перший гідроагрегат введено в експлуатацію 10 жовтня 1932 року, а вже 1939 року стали до ладу всі 9 гідроагрегатів станції загальною потужністю 560 тис. кВт. 8 турбін було поставлено американською компанією «Ньюпорт Ньюс» (англ. Newport News Shipbuilding and Drydock Company (NNS), ще одна турбіна була копією американської, вироблена в Радянському Союзі. 5 генераторів було поставлено американською компанією «General Electric», ще 4 аналогічні вироблені на Ленінградському заводі «Електросила».

Технічний нагляд за веденням будівництва здійснював полковник Г'ю Лінкольн Купер інженерного корпусу Сполучених Штатів. Він був головним інженером-консультантом проекту на за радянського уряду.

18 серпня 1941 року о 20:15 після отримання інформації про прорив німецьких військ в районі Запоріжжя греблю ДніпроГЕСу було підірвано працівниками НКВС[4]. Унаслідок вибуху 20 тонн толу (за іншими даними — амоналу) в греблі виникла пробоїна завдовжки 135 або 165 метрів, через яку ринула вниз багатометрова хвиля, спричиняючи руйнування і загибель людей, які опинились у береговій зоні. Жертви серед червоноармійців та цивільного населення оцінюються цифрами від 20 тисяч[5] до 80 -120 тисяч осіб[6]. Проте німецькій армії це ніяк не зашкодило. Деякі дослідники ставлять під сумнів число людських втрат, як не підтверджене документально, та вважають, що підрив греблі був хоч і вимушеним, але обґрунтованим кроком, оскільки боєздатність затоплених військ була низькою і вони потенційно не були здатними зупинити німецький наступ.