История Екатеринбу́рга началась в период промышленного освоения Урала в начале XVIII века. В это время на Среднем Урале, богатом природными ресурсами, активно строились чугунолитейные, медеплавильные и железоделательные заводы, среди которых особняком стал Екатеринбургский завод — крупнейшее металлургическое предприятие России тех времён и центр управления горнозаводской промышленностью всего Урала и Сибири[1]. Уже с первых лет существования Екатеринбург занимает важное место в стране — здесь располагались монетный двор, обеспечивающий казну медной монетой, и гранильная фабрика, изготавливающая украшения и предметы интерьера для императорского двора. В конце XVIII века на Урале появился новый административный центр — Пермь, и Екатеринбург стал уездным городом Пермской губернии, коим оставался вплоть до 1917 года. После установления советской власти Екатеринбург вновь становится главным центром Урала, с 1924 по 1991 год город носил название Свердло́вск[2]. На советский период пришлось наиболее интенсивное развитие города: во время индустриализации развернулось массовое промышленное и жилое строительство, в годы Великой Отечественной войны Свердловск стал крупнейшим эвакопунктом, а в период холодной войны — одним из ключевых центров «оборонки». В начале 1990-х годов наступил кризис и экономике города пришлось перестраиваться в связи с новыми потребностями. Современный Екатеринбург является одним из крупнейших центров притяжения в России, по ряду социально-экономических показателей уступая лишь Москве и Санкт-Петербургу
Жанр. Філософська новела (твір короткий за обсягом, має одного головного героя – Кандату; розповідається про два епізоди з його життя; сюжет твору напружений: читач весь час очікує, чи дістанеться Кандата раю; фінал несподіваний. Автор порушує важливі питання людського буття – сенс життя, місце в ньому милосердя та гуманізму, відповідальності за свої вчинки)
Тема: протистояння добра і зла, Будда дає шанс Кандаті вибратися з пекла.
Ідея: утвердження принципів гуманізму; тільки добрі справи до досягти гармонії із собою, жити в добрі і злагоді зі світом; людина несе відповідальність за кожний свій вчинок.
Головна думка – Кожен повинен відповідати за свої вчинки. Існує вища справедливість, і за все прийде розплата.
Художній простір – події відбуваються у потойбічному світі: у раю та в пеклі Художній час чітко прописується лише для подій, що відбуваються в раю: з ранку до полудня. Саме цей час асоціативно пов’язаний із сонцем, світлом, красою, добром та гармонією, що панують у раю. У пеклі час зупинився. В цій «безодні» панує суцільна темрява
Композиція. Три частини: Рай → Пекло → Рай. (композиційний прийом – обрамлення) Реальне і алегоричне у творі “Павутинка” Реальне Алегоричне Кандата ─ великий лиходій. Можливість спокути гріхів Рай. Пекло. Павутинка з грішникам
Експозиція – Будда прогулюється в раю.
Зав’язка – Будда випадково заглядає в пекло і бачить Кандату та вирішує йому до .
Розвиток подій – негідник бачить павутинку й дереться нагору, прагнучи потрапити до раю.
Кульмінація – Кандата дивиться вниз, на пекло, бачить грішників, що лізуть за ним, проявляє свою агресивну егоїстичну сутність. Розв’язка – павутинка обривається над головою Кандати, грішник тепер назавжди летить у пекло.
Епілог – Будда розмірковує про нереалізований грішником Кандатою шанс. Будда і лотоси.
Символи: Будда – Добро, гармонія, умиротворення, моральний ідеал. Лотос вважається в Японії священною квіткою, пов’язаною з буддизмом. Лотос символізує вчення Будди, утілюючи досконалість, мудрість, духовну чистоту, прагнення до моральної довершеності й просвітлення. Згідно з японською міфологією – Світове Дерево, що з’єднує три рівні світобудови: його корінь знаходиться в мулі (болоті), стебло – у воді, а листя і квітка – звернені до неба. Лотос нагадує про те, що в якому б середовищі не народилася людина й де б не перебувала, вона здатна досягти високого та світлого ідеалу. Адже Лотос починає рости на дні озера, у бруді й воді; він повільно росте вгору, а коли виходить на поверхню озера, перетворюється на чудову квітку.
Провідна думка твору А. Рюноске цілком відповідала меті видання, адже письменник зміг утілити глибокий моральний зміст у довершеній формі.
План “Павутинка” І частина. Рішення Будди віддячити за добро Кандаті. ІІ частина. Невикористаний шанс. ІІІ частина. Засмучений Будда
История Екатеринбу́рга началась в период промышленного освоения Урала в начале XVIII века. В это время на Среднем Урале, богатом природными ресурсами, активно строились чугунолитейные, медеплавильные и железоделательные заводы, среди которых особняком стал Екатеринбургский завод — крупнейшее металлургическое предприятие России тех времён и центр управления горнозаводской промышленностью всего Урала и Сибири[1]. Уже с первых лет существования Екатеринбург занимает важное место в стране — здесь располагались монетный двор, обеспечивающий казну медной монетой, и гранильная фабрика, изготавливающая украшения и предметы интерьера для императорского двора. В конце XVIII века на Урале появился новый административный центр — Пермь, и Екатеринбург стал уездным городом Пермской губернии, коим оставался вплоть до 1917 года. После установления советской власти Екатеринбург вновь становится главным центром Урала, с 1924 по 1991 год город носил название Свердло́вск[2]. На советский период пришлось наиболее интенсивное развитие города: во время индустриализации развернулось массовое промышленное и жилое строительство, в годы Великой Отечественной войны Свердловск стал крупнейшим эвакопунктом, а в период холодной войны — одним из ключевых центров «оборонки». В начале 1990-х годов наступил кризис и экономике города пришлось перестраиваться в связи с новыми потребностями. Современный Екатеринбург является одним из крупнейших центров притяжения в России, по ряду социально-экономических показателей уступая лишь Москве и Санкт-Петербургу
Объяснение:
Жанр. Філософська новела (твір короткий за обсягом, має одного головного героя – Кандату; розповідається про два епізоди з його життя; сюжет твору напружений: читач весь час очікує, чи дістанеться Кандата раю; фінал несподіваний. Автор порушує важливі питання людського буття – сенс життя, місце в ньому милосердя та гуманізму, відповідальності за свої вчинки)
Тема: протистояння добра і зла, Будда дає шанс Кандаті вибратися з пекла.
Ідея: утвердження принципів гуманізму; тільки добрі справи до досягти гармонії із собою, жити в добрі і злагоді зі світом; людина несе відповідальність за кожний свій вчинок.
Головна думка – Кожен повинен відповідати за свої вчинки. Існує вища справедливість, і за все прийде розплата.
Художній простір – події відбуваються у потойбічному світі: у раю та в пеклі Художній час чітко прописується лише для подій, що відбуваються в раю: з ранку до полудня. Саме цей час асоціативно пов’язаний із сонцем, світлом, красою, добром та гармонією, що панують у раю. У пеклі час зупинився. В цій «безодні» панує суцільна темрява
Композиція. Три частини: Рай → Пекло → Рай. (композиційний прийом – обрамлення) Реальне і алегоричне у творі “Павутинка” Реальне Алегоричне Кандата ─ великий лиходій. Можливість спокути гріхів Рай. Пекло. Павутинка з грішникам
Експозиція – Будда прогулюється в раю.
Зав’язка – Будда випадково заглядає в пекло і бачить Кандату та вирішує йому до .
Розвиток подій – негідник бачить павутинку й дереться нагору, прагнучи потрапити до раю.
Кульмінація – Кандата дивиться вниз, на пекло, бачить грішників, що лізуть за ним, проявляє свою агресивну егоїстичну сутність. Розв’язка – павутинка обривається над головою Кандати, грішник тепер назавжди летить у пекло.
Епілог – Будда розмірковує про нереалізований грішником Кандатою шанс. Будда і лотоси.
Символи: Будда – Добро, гармонія, умиротворення, моральний ідеал. Лотос вважається в Японії священною квіткою, пов’язаною з буддизмом. Лотос символізує вчення Будди, утілюючи досконалість, мудрість, духовну чистоту, прагнення до моральної довершеності й просвітлення. Згідно з японською міфологією – Світове Дерево, що з’єднує три рівні світобудови: його корінь знаходиться в мулі (болоті), стебло – у воді, а листя і квітка – звернені до неба. Лотос нагадує про те, що в якому б середовищі не народилася людина й де б не перебувала, вона здатна досягти високого та світлого ідеалу. Адже Лотос починає рости на дні озера, у бруді й воді; він повільно росте вгору, а коли виходить на поверхню озера, перетворюється на чудову квітку.
Провідна думка твору А. Рюноске цілком відповідала меті видання, адже письменник зміг утілити глибокий моральний зміст у довершеній формі.
План “Павутинка” І частина. Рішення Будди віддячити за добро Кандаті. ІІ частина. Невикористаний шанс. ІІІ частина. Засмучений Будда
Порівняльна характеристика героїв повіті "Фах" А.Азімова
Джордж Плейтен
Тревіліян
Походження героїв
Батько: дипломований
трубоукладач на Землі
Батько: дипломований металург на планеті Новія
Мрії про професію
Мріє стати дипломованим
програмістом на планеті класу А
Мріє стати дипломованим металургом на планеті
Новія
Ставлення до батьків
Любив свого батька,вступив у бійку,
захищаючи його імя
Хотів наслідувати свого батька, щоб посісти вище місце
суспільстві
Долі героїв
Потрапляє до інтернату для недоумків,
не знаючи про своє
справжнє призначення
Залишився на Землі, тому що отримав знання за
до старого апарата
( знав апарат Хенслера, а для Новії треба було знання
апарату Бімена)
Ставлення до самостійного здобуття знань
Читає багато книжок, самостійно
вивчає дисципліни,
які йому знадобляться у роботі
програміста
Впевнений, що буде металургом, як батько;
насміхається з Плейтена та його допитливістю;
нічого не читає
Моральні якості
Сором’язливий, добрий,
має гідність, цілеспрямованість,
Самовпевнений, пихатий, байдужий,
йде найлегшим шляхом у житті,дбаючи
про матеріальні блага,з
датний на зраду товариша
Спільне у героях
Були однолітками, разом жили на планеті Земля, спілкувалися, брали участь у дитячих розвагах, товаришували.
Объяснение: