Рельєф Лісостепу переважно рівнинний з незначними перепадами висот, невеликим ухилом місцевості і ярами.
Объяснение:
Рельєф Лісостепу переважно рівнинний з незначними перепадами висот, невеликим ухилом місцевості і ярами.
Грунтовий покрив лісостепової природної зони вельми різноманітний. Основними типами є сірі лісові ґрунти з ознаками підзолювання, вилужені та опідзолені чорноземи, лучно-чорноземні та чорноземоподібні прерійні ґрунти. Лужні і солонцюваті грунти широко поширені в регіонах з континентальним кліматом (на Заході Сибіру, Великі рівнини).
Лісостепові ґрунти, характеризуються високою концентрацією гумусу, повільною мінералізацією рослинних рештків і стійкою структурою. Вони дуже родючі і тому можуть інтенсивно культивуватися. Надмірна оранка землі для сільськогосподарських цілей стала причиною деградації ґрунтів у багатьох районах Лісостепу. Через високу швидкість випаровування, грунт Лісостепу схильна до висихання протягом літніх місяців, викликаючи в'янення рослин.
Рельєф Лісостепу переважно рівнинний з незначними перепадами висот, невеликим ухилом місцевості і ярами.
Объяснение:
Рельєф Лісостепу переважно рівнинний з незначними перепадами висот, невеликим ухилом місцевості і ярами.
Грунтовий покрив лісостепової природної зони вельми різноманітний. Основними типами є сірі лісові ґрунти з ознаками підзолювання, вилужені та опідзолені чорноземи, лучно-чорноземні та чорноземоподібні прерійні ґрунти. Лужні і солонцюваті грунти широко поширені в регіонах з континентальним кліматом (на Заході Сибіру, Великі рівнини).
Лісостепові ґрунти, характеризуються високою концентрацією гумусу, повільною мінералізацією рослинних рештків і стійкою структурою. Вони дуже родючі і тому можуть інтенсивно культивуватися. Надмірна оранка землі для сільськогосподарських цілей стала причиною деградації ґрунтів у багатьох районах Лісостепу. Через високу швидкість випаровування, грунт Лісостепу схильна до висихання протягом літніх місяців, викликаючи в'янення рослин.