1. Сучасні екологічні проблеми, що постають перед суспільством
1.1. Викиди в атмосферу
1.2. Спустелювання
1.3. Екологічний моніторинг
2. Міжнародні економічні аспекти вирішення екологічних проблем
3. Оцінка сучасної екологічної ситуації у світі
4. Діалектика взаємодії суспільства з навколишнім середовищем
5. Суперечливість сучасного природокористування. Генезис екологічної кризи
6. Діяльність ООН щодо поліпшення екологічної ситуації у світі
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
ВСТУП
У роботі висвітлюються проблеми сучасної екологічної ситуації у світі.
Відомо, що природа - єдина і неподільна, а сучасне господарство – результат взаємодії природи і суспільства. Отже, суспільство, господарство і природа - взаємопов´язані, зв´язок цей має глобальний характер, стан і доля кожного із компонентів - взаємозалежні.
Ця порівняно проста теза є відправною щодо розуміння низки глобальних геологічних проблем.
На жаль, протягом тисячоліть людина посилено втручалася в природу, не порушуючи про підтримку в ній рівноваги. Особливо ускладнилися відносини суспільств і природи в XX ст., коли в процесі науково-технічної революції різко зріс антропогенний вплив на навколишнє середовище. Через різке збільшення кількості введення, інтенсивну індустріалізацію та урбанізацію на планеті господарські навантаження стали перевищувати здатність екологічних систем до самоочищення відновлення. У відносинах людини і природи настала криза, яка викликала аналогічні проблеми глобального характеру.
Спеціалісти ООН, учені-екологи відомих міжнародних і національних природоохоронних організацій на підставі наукового аналізу матеріалів про особистості й тенденції демографічного, соціально-економічного розвитку суспільства й наслідків науково-технічної революції, даних про стан і перспективи використання природних ресурсів, а також про стан і динаміку забруднень геосфер і стан біосфери здобули дуже невтішні висновки.
Постановка проблеми. Постає завдання дослідити останні тенденції у погіршенні стану більшості екосистем.
Погіршення стану більшості екосистем біосфери, істотне зменшення біопродуктивності й біорізноманітності, катастрофічне виснаження ґрунтів і мінеральних ресурсів за небаченої забрудненості поверхні Землі; гідросфери й атмосфери пов’язані з інтенсивним зростанням чисельності населення планети та розвитком науково-технічного прогресу протягом останніх 50 років. Саме необхідність задоволення дедалі більших потреб людського суспільства призвела до гігантського розширення масштабів господарської діяльності, змін у пропорціях світового господарства, у виробничих потужностях, техніці й технологіях, асортименті продукції, виробничому й особистому споживанні. Моделі виробництва й споживання, що склалися в світі, перестали відповідати умовам нормального співіснування людини й природи.
Ціль роботи – проаналізувати екологічні ситуації в різних країнах світу, систематизувати їх та дослідити, виявити їх чинники.
Без соответствующих биологических познаний отличить неядовитое растение от ядовитого довольно сложно, поскольку особых признаков ядовитости в природе не существует. В любом случае, лучше держаться подальше от слишком ярких растений с неприятным или очень приятным ароматом – в первом случае они отпугивают естественных врагов, показывая им свои возможности, а во втором – приманивают насекомых и беспечных людей.
Отравленным может быть даже привычное всем растение – так, яд содержится в ядре миндальной, персиковой и абрикосовой косточки, а также в зеленой части картофеля.
Мировая флора насчитывает более десяти тысяч видов ядовитых растений, которые чаще всего произрастают в тропической и субтропической полосе, а также в холодном и умеренном климате. В странах России и СНГ можно встретить около четырехсот видов ядовитой флоры, которая в том числе представлена папоротниками, хвощами, грибами, покрытосеменными и голосеменными растениями. В зоне умеренного климата ядовитые растения встречаются в норичниковых, маковых, лютиковых, кутровых, ластовневых, молочайных, ароидных и пасленовых семействах. Медицина использует небольшие дозы многих растительных ядов в качестве таких ценных лечебных средств, как стрихнин, морфин, физостигмин, атропин и так далее.
Зміст
Вступ
1. Сучасні екологічні проблеми, що постають перед суспільством
1.1. Викиди в атмосферу
1.2. Спустелювання
1.3. Екологічний моніторинг
2. Міжнародні економічні аспекти вирішення екологічних проблем
3. Оцінка сучасної екологічної ситуації у світі
4. Діалектика взаємодії суспільства з навколишнім середовищем
5. Суперечливість сучасного природокористування. Генезис екологічної кризи
6. Діяльність ООН щодо поліпшення екологічної ситуації у світі
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
ВСТУПУ роботі висвітлюються проблеми сучасної екологічної ситуації у світі.
Відомо, що природа - єдина і неподільна, а сучасне господарство – результат взаємодії природи і суспільства. Отже, суспільство, господарство і природа - взаємопов´язані, зв´язок цей має глобальний характер, стан і доля кожного із компонентів - взаємозалежні.
Ця порівняно проста теза є відправною щодо розуміння низки глобальних геологічних проблем.
На жаль, протягом тисячоліть людина посилено втручалася в природу, не порушуючи про підтримку в ній рівноваги. Особливо ускладнилися відносини суспільств і природи в XX ст., коли в процесі науково-технічної революції різко зріс антропогенний вплив на навколишнє середовище. Через різке збільшення кількості введення, інтенсивну індустріалізацію та урбанізацію на планеті господарські навантаження стали перевищувати здатність екологічних систем до самоочищення відновлення. У відносинах людини і природи настала криза, яка викликала аналогічні проблеми глобального характеру.
Спеціалісти ООН, учені-екологи відомих міжнародних і національних природоохоронних організацій на підставі наукового аналізу матеріалів про особистості й тенденції демографічного, соціально-економічного розвитку суспільства й наслідків науково-технічної революції, даних про стан і перспективи використання природних ресурсів, а також про стан і динаміку забруднень геосфер і стан біосфери здобули дуже невтішні висновки.
Постановка проблеми. Постає завдання дослідити останні тенденції у погіршенні стану більшості екосистем.
Погіршення стану більшості екосистем біосфери, істотне зменшення біопродуктивності й біорізноманітності, катастрофічне виснаження ґрунтів і мінеральних ресурсів за небаченої забрудненості поверхні Землі; гідросфери й атмосфери пов’язані з інтенсивним зростанням чисельності населення планети та розвитком науково-технічного прогресу протягом останніх 50 років. Саме необхідність задоволення дедалі більших потреб людського суспільства призвела до гігантського розширення масштабів господарської діяльності, змін у пропорціях світового господарства, у виробничих потужностях, техніці й технологіях, асортименті продукції, виробничому й особистому споживанні. Моделі виробництва й споживання, що склалися в світі, перестали відповідати умовам нормального співіснування людини й природи.
Ціль роботи – проаналізувати екологічні ситуації в різних країнах світу, систематизувати їх та дослідити, виявити їх чинники.
Без соответствующих биологических познаний отличить неядовитое растение от ядовитого довольно сложно, поскольку особых признаков ядовитости в природе не существует. В любом случае, лучше держаться подальше от слишком ярких растений с неприятным или очень приятным ароматом – в первом случае они отпугивают естественных врагов, показывая им свои возможности, а во втором – приманивают насекомых и беспечных людей.
Отравленным может быть даже привычное всем растение – так, яд содержится в ядре миндальной, персиковой и абрикосовой косточки, а также в зеленой части картофеля.
Мировая флора насчитывает более десяти тысяч видов ядовитых растений, которые чаще всего произрастают в тропической и субтропической полосе, а также в холодном и умеренном климате. В странах России и СНГ можно встретить около четырехсот видов ядовитой флоры, которая в том числе представлена папоротниками, хвощами, грибами, покрытосеменными и голосеменными растениями. В зоне умеренного климата ядовитые растения встречаются в норичниковых, маковых, лютиковых, кутровых, ластовневых, молочайных, ароидных и пасленовых семействах. Медицина использует небольшие дозы многих растительных ядов в качестве таких ценных лечебных средств, как стрихнин, морфин, физостигмин, атропин и так далее.