жаратылыстану.
3-тапсырма. Термометрді пайдаланып, сынып
бөлмесінің және даладағы ауаның температурасын
анықтаңдар. Ауа температурасының тәуліктік орта-
ша мәнін анықтау үшін термометрдің көмегімен
тәулігіне бірнеше рет ауа температурасын өлшеп көру
керек. Анықталған температураның көрсеткіштерін
бір-біріне қосып, неше рет өлшеген болсаң сол
санға бөлу керек. Қанша өлшесең соншалықты
нақты тәуліктік температураны анықтауға болады.
Ең дұрысы тәулігіне сегіз рет бірдей уақыт ара-
лығында өлшеу керек. Яғни, әрбір 3 сағат сайын
(метеостансыларда осылай есептейді). Өлшеуді
тәуліктік температураның максимум немесе минимум
көрсеткіші кезінде бастаған дұрыс. Мысалы, бізде ең
ыстық уақыт сағат 16-да. Егер төрт рет өлшейтін
болсақ, келесі өлшем сағат 22-де, келесісі таңғы 04-
те және 10-да. Осылардың көрсеткіштерін бір-біріне
қосып, төртке бөлеміз. Ауа температурасын көлең-
кеде есептейді,
Михаил Васильевич Ломоносов родился 8(19) ноября 1711 года в семье черносошного крестьянина в деревне Мишанинской Куростровской волости около Холмогор на Архангельщине.
На Беломорском Севере у юного Ломоносова,участвовавшего с десятилетнего возраста в трудном и опасном морском примысле отца на просторах "студёного моря",вырабатывается та благородная и смелая "упрямкаа",которая ему впоследствии преодалеть все препятствия на пути к знаниям и стать учёным с мировым именем.
М.В Ломоносов был и остаётся одними из самых известных на нашей планете учёных-энциклопедистовю А.С Пушкин такими яркими словами охарактеризовал всеобъёмлющий гений архангельского : "...Ломоносов обнял все отрасли просвещения. Жажда науки была сильнейшею страстию сей души,исполненной страсти.
7)В Северной зоне расположены обе столицы Европейского Севера — Мурманск и Архангельск, все три новых больших города — Северодвинск, Ухта и Воркута, большая часть средних новых — Мончегорск, Апатиты, Печора, Усинск.
Відповідь:
Азо́тний цикл (колообіг азоту) — геобіохімічний цикл, що описує процес замкнутих взаємопов'язаних шляхів, якими азот циркулює через екосистеми та в земній біосфері.
Біосфера складається з двох сполучених «резервуарів» з азотом — величезного (в ньому знаходиться азот, що міститься в атмосфері (4•1015 тонн) і океанах (20•1012 тонн)) і зовсім маленького (в ньому знаходиться азот, що міститься в живих істотах). Між цими резервуарами є «вузький прохід», в якому азот тим чи іншим зв'язується (близько 100 млн тонн щорічно). Азот у формі неорганічних сполук, таких як нітрати у ґрунті, абсорбується рослинами і перетворюється на органічні сполуки у тканинах рослин. Частина цього азоту, яким живляться травоїдні тварини, потрапляє до хижаків, які харчуються травоїдними. У нормальних умовах азот з навколишнього середовища потрапляє через цей прохід в біологічні системи і повертається в навколишнє середовище після загибелі біологічних систем до ґрунту у вигляді екскрементів чи мертвих організмів. Там він під впливом бактерій, переходить у неорганічну форму. Лише 4 млн тонн міститься в тканинах рослин і тварин — усе інше накопичується в розкладаючих мікроорганізмах і врешті-решт повертається в атмосферу. Деякі бактерії, азотфіксатори, здатні фіксувати атмосферний азот.
Пояснення: