1. Дайте оценку правовой ситуации. 2. Какой орган и в каком порядке принимает решение о несовместимости судейской деятельности с другими видами деятельности?

Судья Тячевского районного суда Закарпатской области, назначен впервые, занятия должности судьи был одним из основателей юридической фирмы. Но, став судьей, он после рабочего дня, а также в выходные дни консультировал постоянных клиентов фирмы, которые оплачивали его услуги на банковский счет фирмы.
Когда об этом стало известно, его пригласили в Высшую квалификационную комиссию судей, чтобы опровергнуть эту информацию, или дать о ней объяснение.

Судья подтвердил правдивость информации и объяснил, что он не видит в его поступках нарушений закона:

- во-первых, он давал консультации вне помещения суда и не в рабочее время, то есть на его служебных обязанностях это никак не отражается;

- во-вторых, он консультировал клиентов по вопросам законодательства в сфере предпринимательской деятельности, споры из которых, если таковые возникают, рассматриваются хозяйственными судами, а он работает в общем местном суде и таких споров не рассматривает;

- в-третьих, в юридической фирме работают только его сын с женой, которые еще не имеют достаточного опыта работы и поэтому не могут предоставлять консультации по сложным правовым вопросам, что может отразиться на имидже фирмы и на ее доходах, а существующая ситуация позволяет его семьи 'и быть материально обеспеченным, а потому и он судья более независимым, чем его коллеги.

Самолет российской авиакомпании «Аэрофлот - российские авиалинии» совершал грузоперевозку по маршруту Москва – Токио с остановкой во Владивостоке для дозаправки. По трагической случайности самолет, не долетев до Владивостока, потерпел крушение, в результате чего груз был уничтожен.

Определите нормы права, на основании которых грузовладелец (страховщик) должен основывать свои требования о получении возмещения убытков с перевозчика. Россия и Япония – участники Варшавской конвенции для унификации некоторых правил, касающихся международных воздушных перевозок 1929 г. (в редакции Протокола 1955 г.).

Объяснение:

Основною ознакою федеральної держави є поділ суверенітет між двома рівнями (федеральним і суб'єктів федерації), що передбачає, зокрема існування двох систем державної влади та управління, кожна з яких діє у визначених межах. Характерною рисою федеральної держави є те, що поряд з федеральною конституцією, органами влади та законодавством свої конституції, закони, свою систему законодавчих, виконавчих та судових органів мають суб'єкти федерації. Характерне конституційно установлене розмежування компетенцій між федерацією у цілому та її суб'єктами. До відання федерації, як правило, належать найважливіші питання державного життя: зовнішня політика, оборона країни, фінанси, оподаткування, організація федеральних органів, розв'язання конфліктів між суб'єктами федерації. Компетенція суб'єктів федерації у цілому ширша, але вона зводиться переважно до питань, що не потребують однакового регулювання. До них віднесені організація органів місцевого самоврядування, громадський порядок, охорона довкілля, встановлення місцевих податків та ін.
Централізована унітарна держава характеризується тим, що управління на всіх суб-національних (нижчих загальнодержавного) територіальних рівнях здійснюється адміністрацією, що призначається вищим органом виконавчої влади.
Децентралізована унітарна держава характеризується тим, що місцеві органи формуються незалежно від центральних органів влади (обираються населенням і т. п.) та користуються значними повноваженнями у вирішенні місцевих питань.
Відносно децентралізована унітарна держава характеризуються поєднанням прямого державного управління на місцях із місцевим самоврядуванням: на вищому (область) та середньому (район) субнаціональних територіальних рівнях одночасно функціонують органи виконавчої влади загальної компетенції та органи місцевого самоврядування.