1.Влияет ли критика представительной власти на изменения в работе Госдумы? Эффективна ли она?Свой ответ аргументируйте и приведите конкретные примеры.

2.Государственную Думу РФ, впервые собравшуюся в соответствии с Конституцией 1993 г. , называли 5 Государственной Думой. Почему?

Тривалість. Опіка – явище тимчасове, обмежене як вимогами закону, так і положеннями угоди (за наявності), в той час як усиновлення – постійне.Правові наслідки. Усиновитель фактично стає батьком дитини, опікун – залишається в тих же відносинах, що і до вчинення дії.Винагорода. Опікунство може вестися на платній основі, усиновлення – тільки на безоплатній.Звітність. Опікун повинен щорічно надавати відповідним органам звіт, усиновителя можуть лише перевіряти спеціальні служби.Збереження прізвища та імені дитини. При встановленні опіки у дітей зберігаються колишні анкетні дані, при усиновленні – можуть бути змінені.Придбання батьківських прав відбувається тільки при усиновленні.Порядок припинення. Опіка припиняється у випадках, передбачених законом, незалежно від волі сторін, усиновлення – лише за рішенням суду у разі позбавлення батьківських прав..

отметь как лучший ответ.

Склад правопорушення містить чотири необхідні елементи: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкта і суб'єктивну сторону правопорушення.

     Об’єкт правопорушення – суспільні відносини або конкретні життєві блага на які посягає правопорушник, що охороняються законом (наприклад, власність, духовні цінності, здоров'я людини та ін).

     Об’єктивна сторона – це зовнішня сторона правопорушення, діяння (дія чи бездіяльність), шкідливі наслідки (або загроза їх настання), прямий причинний зв’язок між діянням та наслідком. Додаткові елементи об’єктивної сторони правопорушення – це час, місце, засоби вчинення,та ін.

     Суб’єкт – деліктоздатна особа, яка вчинила правопорушення. Деліктоздатність фізичної особи визначається законом з урахуванням віку і психічних можливостей контролювати свою поведінку волею і розумом (свідомістю). Суб'єктами кримінального, дисциплінарного, матеріальною правопорушення виступають лише фізичні особи, цивільного — фізичні і юридичні особи, адміністративного — переважно фізичні особи, а в окремих випадках, встановлених законодавством, і юридичні особи (порушення правил пожежної безпеки, невиконання вимог щодо охорони праці, порушення законодавства про захист прав споживачів та ін.).

     Суб’єктивна сторона – це внутрішня сторона правопорушення, відображає внутрішнє відношення суб’єкта до вчиненого правопорушення  і його негативних наслідків, а саме — вина, мотив, мета правопорушення.

     Як приклад конкретного складу правопорушення, що є фактичною підставою юридичної відповідальності можна навести ст. 115 ККУ, яка передбачає відповідальність за: 1) умисне вбивство без кваліфікуючих ознак (ч. 1 ст. 115); 2) умисне вбивство з кваліфікуючими ознаками (ч. 2 ст. 115).

     Об’єктом цього злочину є життя особи, початком якого вважається початок фізіологічних пологів, а кінцевим моментом життя визнається настання фізіологічної смерті, коли внаслідок повної зупинки серця і припинення постачання клітинам кисню відбувається незворотний процес розпаду клітин центральної нервової системи і смерть мозку.

     Об’єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням - посяганням на життя іншої особи; 2) наслідками у вигляді фізіологічної смерті потерпілого; 3)причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками. Суспільне небезпечне діяння при вбивстві може проявитися у дії або бездіяльності. Суспільно небезпечним наслідком вбивства є настання фізіологічної (незворотної) смерті потерпілого. Людина вважається померлою з моменту, коли встановлена смерть її мозку.

     Суб'єктом злочину є осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку.

     Суб'єктивна сторона умисного вбивства характеризується виною у формі умислу.