10. Командир батальйону П. дізнався, що його підлеглий К. більше трьох діб не з'являвся без поважних причин на місце служби після закінчення відрядження. Оскільки К.
зустрічався з його дочкою, то П. лише "посварив" К. у приватній розмові і жодних інших
заходів не вжив. Який злочин учинено П.?
11. Під час проведення мітингу, дозволеного виключно в межах однієї із міських
площ, активна його учасниця Л., що перебувала в стані алкогольного сп'яніння, з метою
звернення уваги журналістів демонстративно оголилася. Поліцейський К., що знаходився при
виконанні обов'язків з охорони громадського порядку, наполегливо вмовляв Л. припинити свої
незаконні дії, а коли вона відмовилась та облаяла поліцейського, то він спробував здійснити
затримання Л. з метою припинення її незаконних дій. Л. почала пручатися та бити
поліцейського сумкою по різних частинах тіла, заподіявши йому середньої тяжкості тілесне
ушкодження. Кваліфікуйте дії Л.
12. Як кваліфікується умисне невиконання військовослужбовцем наказу свого
безпосереднього начальника?
13. Рядовий військовослужбовець строкової служби Х. виготовив та надав
командиру підроблений документ, який надає тимчасове звільнення від служби. Унаслідок
цього Х. безпідставно був тимчасово звільнений від служби. Надайте кримінально-правову
оцінку діям Х.
14. Які рішення Європейського Суду з прав людини є обов'язковими для виконання
Україною?
15. Р. в соціальній мережі створила сторінку, за до якої вона сприяла
добровільним статевим стосункам незнайомих між собою осіб. Дописувачі цієї сторінки
писали Р. повідомлення, у яких формували своє замовлення. У відповідь Р. здійснювала пошук
підходящих кандидатур серед дописувачів сторінки, яким пропонувала таке замовлення і в разі
їх згоди знайомила цих дописувачів між собою в соціальній мережі та за їх проханням
бронювала для них місця в готелях міста. Ніякої матеріальної вигоди від цього Р. не
отримувала. Надайте кримінально-правову оцінку діям Р.
16. Цивільний працівник оборонного підприємства С. мав доступ до державної
таємниці у зв'язку з виконанням своїх службових обов'язків. Одного разу до нього підійшов
незнайомець, який ніким не представився та запропонував С. за винагороду передати окремі
документи, що містять державну таємницю у сфері оборони. С. погодився, скопіював через
копіювальний апарат відповідні документи під грифом "таємно" та передав їх незнайомцю.
Слідство виявило, що незнайомець був представником іноземної держави. Надайте
кримінально-правову оцінку діям С. за умови, що С. не знав, що надав указані документи
іноземному агенту.
17. Кваліфікуйте дії службової особи, яка з метою заволодіння майном шляхом
обману чи зловживання довірою зловживала владою або службовим становищем?
18. Як слід кваліфікувати дії особи, яка перетнула пункт пропуску через
державний кордон на підставі справжнього документа, отриманого в обхід встановленого
порядку у т.ч. за неправомірну вигоду?
19. Як кваліфікувати дії викладача вищого навчального закладу, який одержав
неправомірну вигоду за виставлення позитивної оцінки студенту на іспиті під час сесії?
20. Т. уперше вчинив некорупційний злочин невеликої тяжкості, з'явився із
зізнанням, активно сприяв розкриттю злочину і повністю відшкодував завдані збитки.
Прокурор попросив у Т. 500 у.о. за подання до суду клопотання про звільнення його від
кримінальної відповідальності, а у разі ненадання погрожував знищити документи у справі, які
підтверджували щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Т. одразу ж звернувся до
правоохоронних органів і за їх згодою та під їх контролем передав прокурору 500 у.о. з метою
викриття його злочинних дій. Якою має бути кримінально-правова оцінка дій Т.?
Иудаизм Второго храма (Новозаветный или палестинский иудаизм) — иудаизм эпохи Второго храма. Оформился после Вавилонского плена, возвращения евреев в Палестину и строительства Второго храма (VI в. до н. э.). В европейской культуре известен главным образом благодаря текстам Нового Завета, где иудеи представлялись блюстителями Закона Моисея (Торы). Между тем, в современной литературе получило распространение представление, что иудаизм был основан не на буквальном соблюдении Закона, а на концепции Завета (союза) Бога с избранным народом, заключённым в эпоху Моисея на горе Синай. Кодификатором иудаизма этого периода был первосвященник и книжник Ездра. Считается, что иудаизм эпохи Второго храма — это иудаизм книжников, в противовес раннему иудаизму священников и пророков[1].
Отличительными чертами иудея должны были быть обрезание и соблюдение субботы. Отличительной чертой иудаизма этого периода было патрилинейная система родства, национальный характер религии, а также необходимость паломничества в Иерусалимский храм.
Иудаизм Второго храма не был единым течением и распадался на ряд направлений: саддукеи (храмовые священники), фарисеи (книжники), ессеи, зелоты. После разрушения Иерусалимского Храма в 70 году римскими войсками центральную роль стала играть академия в Явне, а затем в Тверии и других городах Земли Израиля. Из-за римских гонений возникла опасность утраты знаний. Во II веке н. э. по решению собрания законоучителей Устный Закон был собран в письменные сборники, которые впоследствии составили Мишну.
С завершением записи Мишны закончилась эпоха «танаим» и началась эпоха «амораим» — толкователей Мишны. Дальнейшее развитие раввинского законодательства шло по пути составления комментариев к Мишне. Эти комментарии за следующие три столетия были записаны главным образом на арамейском языке и известны как Талмуд. Работа над составлением Талмуда продолжилась в академиях Вавилонии, где окончательно оформился Вавилонский Талмуд и откуда впоследствии распространился талмудический иудаизм. Отвергшие же авторитет Мишны и Талмуда иудеи выделились в течение караимов
Шлю́бний договір — угода між особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям.
Шлюбний договір укладається за бажанням сторін як до реєстрації шлюбу та і в будь-який час після його реєстрації подружжям. На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом.Шлюбний договір може включати низку різних питань, але в основному передбачає визначення майнових прав подружжя в разі розірвання шлюбу. Шлюбний договір не може регулювати особисті (немайнові) відносини подружжя, а також особисті (немайнові) відносини між ними та дітьми.
У шлюбному договорі передбачаються майнові права та обов'язки подружжя, зокрема питання, пов'язані з правом власності на рухоме та нерухоме майно, яке придбано до шлюбу, так і під час шлюбу, на майно, отримане в дар чи успадковане одним із подружжя, питання, що пов'язані із утриманням подружжя, а також майнові права та обов'язки подружжя як батьків та інші.
Подружжя окремо визначає правовий режим подружнього майна[pl] — яке майно придбане в шлюбі буде спільним, а яке роздільним.
У шлюбному договорі можуть вирішуватись питання про порядок погашення боргів за рахунок спільного чи роздільного майна. Подружжя може також передбачити в контракті питання стягнення аліментів, чи відмови від аліментів.