16 річний п. постійно збирае в лісі гриби та ягоди які потім здае до приймальних пунктів та отримуе грощі .дехто з однолітків уважае що хлопець мае сплачувати певну частину грошей лісництву адже він отримуе грощі за дари лісу якими опікуеться лісництво

 Всі люди мають права. Ми, діти, теж маємо свої права. Організацією Об'єднаних Націй був прийнятий дуже важливий документ - Конвенція ООН про права дитини. Конвенція - це не просто заклик, а закон для тих країн, які її підписали. Головна мета Конвенції - зробити все для того, щоб дітям на всій Землі жилося краще, щоб вони були захищені і щасливі.    Про які ж права йдеться в Конвенції? Це перш за все право на життя, на ім'я, на громадянство, на захист життя, честі та гідності, право на сім'ю, на свою думку, на збереження своєї індивідуальності, на розвиток, на свободу думки, на освіту, на гру, на захист від усіх форм експлуатації, на охорону здоров'я, на відпочинок.Права не можна відібрати - ніхто не має права позбавити прав іншої людини або порушити ці права.    Права є у всіх людей. Їх не потрібно купувати, заробляти. Права ніхто не дає, людина отримує права від народження. Ми - люди, і ми всі рівні, а значить у нас у всіх однакові, рівні права.    Право охороняється і забезпечується державою. Права громадян України узаконені в Конституції - основному законі нашої країни.   Людина, яка знає свої права і поважає права інших людей, впевнено йде по життю. Давнє римське прислів'я говорить: "Там де право, там і захист". Тому є сенс знати закони, знати свої права. Знати, щоб захищатися. Щоб відчувати себе впевненіше, а значить, вільніше. Щоб знати свої права, але й не забувати про права інших. Щоб бути спокійними за своє майбутнє.   Людина, що не розбирається в законодавстві, не знає про свої права та обов'язки, не уявляє, що потрібно робити, якщо виникне складна ситуація, і є беззахисною перед усілякими негараздами. Таку людину можна змусити робити те, чого вона не повинен робити, або позбавити того, на що вона має право.   Тому всім нам потрібно знати свої права.
Детальніше - на -

В силу пункта 3 части 2 статьи 241 УПК РФ закрытое судебное разбирательство допускается на основании определения или постановления суда в случаях, когда рассмотрение уголовных дел о преступлениях против половой неприкосновенности и половой свободы личности и других преступлениях может привести к разглашению сведений об интимных сторонах жизни участников уголовного судопроизводства либо сведений, унижающих их честь и достоинство.

В представленном случае определение суда о рассмотрении данного уголовного дела в закрытом судебном заседании выглядит необоснованным в свете позиции ВС РФ, выраженной им в абзаце 2 пункта 16 ПП ВС РФ от 29.06.2010 года № 17, в силу которой суду следует решать вопрос о рассмотрении дела в закрытом судебном заседании лишь в той его части, в которой это необходимо для обеспечения указанных целей.Часть 3 статьи 241 УПК РФ предоставляет суду возможность вынести определение о рассмотрении уголовного дела относительно отдельной части судебного заседания, которым он должен был воспользоваться, устранив лиц, не имеющих отношения к уголовному дела, из зала заседания в той части судебного заседания, в какой их присутствие может привести к может привести к разглашению сведений об интимных сторонах жизни участников уголовного судопроизводства либо сведений, унижающих их честь и достоинство.

Поскольку суд не совершил означенных действий, можно говорить о имеющем место быть нарушении принципа гласности уголовного судопроизводства.