2. Ознакомьтесь с нижеприведенными ситуациями, оцените правомерность действий по отказу в доступе информации (правомерно/неправомерно), на какие нормативно-правовые акты необходимо ссылаться в каждом конкретном случае? 1) Начальник управления по связям с общественностью бывшего государственного предприятия запретил журналистам снимать сюжет на данном предприятии, сославшись на то, что у них нет соответствующего разрешения. Когда журналисты показали ФЗ о СМИ, накинулся на них, ударил и сорвал наушники.

2) Генеральный директор предприятия издал приказ, запрещающий его работникам давать какие-либо интервью средствам массовой информации, касающиеся деятельности самого работника, без его разрешения или руководителя управления по связям с общественностью.

Защита прав потребителей — комплекс мер, реализуемых государством и общественными движениями, направленных на регулирование отношений, возникающих между потребителем ( лицом, приобретающим товар или услугу для личных, семейных, и иных нужд, не связанных с предпринимательской деятельностью) и субъектом предпринимательской деятельности — изготовителем, исполнителем, продавцом и включающих в себя: установление конкретных прав потребителей; формы возможных нарушений прав и механизм их защиты; ответственность за нарушение прав потребителей.«защита прав потребителей» — сложившееся понятие, введенное законом «о защите прав потребителей», который был принятым верховным советом рф от 7 февраля 1992 года. я считаю,что комплексам мер в россии развит слабо,так как много разговоров и скандалов вокруг этой темы.

відповідь:

10.12.1948 – генеральна асамблея оон прийняла загальну декларацію прав людини

6 січня 1941 р. у посланні до конгресу американський президент франклін делано рузвельт проголосив чотири і свободи, якими, на його думку, мали володіти люди у всьому світі: свобода слова, свобода совісті, свобода від страху та свобода від злиднів.   статут зобов’язав усіх членів оон забезпечити повагу й дотримання людських прав та основних свобод, незалежно від раси, статі, мови чи релігії.

західні лідери вирішили доповнити статут оон «дорожньою картою» гарантування людських прав і свобод для кожної особи у світі. нею стала загальна декларація прав людини, розроблена директором відділу прав людини оон, канадійцем джоном петерсом гамфрі. після двох років роботи на сесії генеральної асамблеї 10 грудня 1948 р. документ був винесений на голосування: 48 країн проголосували «за» та 8 утрималися (серед них срср, брср, урср, чехословаччина, польща, югославія, що представляли комуністичний блок, а також саудівська аравія та південно-африканська республіка).

декларація стала найавторитетнішим джерелом міжнародних норм щодо прав людини. день її прийняття, 10 грудня, був визначений як міжнародний день прав людини.  

пояснення: