4. До сільської ради часто звертаються мешканці села (сусіди) з заявами про вирішення межових спорів. Як сільська рада повинна реагувати на такі заяви, і чи може вона такий спір вирішувати, адже на це є суд? Здійсніть юридичний аналіз ситуації.
5. На виділеній фермеру П. Ониську площі земель, що складають єдиний ма¬сив, надано 4.8 га лісових угідь в оренду. Фермер Онисько, який до цього пра¬цював трактористом у колгоспі, поділив лісові угіддя на чотири функціональні зони: для заняття лісовим господарством, рекреаційною діяльністю, розміщення сінокосів, пасовищ та вуликів. З цією метою він уклав договір суборенди з п’ятьма працівниками сусіднього сільськогосподарського підприємства «Сиг¬ма», передавши їм вказані лісові угіддя в суборенду разом з 40 вуликами.
У зв’язку з тим, що працівники О. Кащенко та І. Юрський не здали кошти отримані за проданий мед, фермер П.Онисько розірвав з ними договір суборенди і звернувся до суду із скаргою про повернення незаконно привласнених грошей.
Районний суд відмовив у задоволенні позову, вважаючи його непідсудним. Фермер І. Онисько подав апеляційну скаргу.
Чи є законним рішення районного суду? Як вирішити справу?
6. Громадянка Лучинок, яка має на утриманні дві корови, 10 свиней, 50 курей, звернулася до сільської ради з проханням про надання їй в оренду земельну ді¬лянку в розмірі 2 га для сінокосіння та випасання худоби. Сільська рада переда¬ла їй в оренду на 10 років для зазначених цілей 2 га із громадських пасовищ. Однак жителі села оскаржили рішення, вважаючи, що при цьому порушені їх права на отримання земель для випасання та сінокосіння.
Обґрунтуйте скаргу громадян. Як вирішити справу?
Там, где государство постоянно декларирует деятельность по заботе о гражданах, не позволяя им самим быть самостоятельными и независимыми и придти к богатству самостоятельным путём, там богатство считается постыдным и почести неуместными.
Наше государство десятки лет содержит для народа АвтоВАЗ, но его качество никак не улучшается, количество ничтожно, а цены - запредельные.
Государство Америки не давало планового задания Гери Форду, однако он ещё в 1922 году довёл производство народного автомобиля до 1 млн. штук в год при цене 4 средних месечных зарплат рабочего.
В нашем государстве такой успешный бизнесмен, как Форд , считался бы евреем, вором и сидел бы в тюрьме или бежал бы в Лондон.