Часто ми чуємо твердження: «Реклама — це двигун прогресу». Доведіть, що реклама сприяє розвитку суспільного виробництва, а також є методом недобросовісної конкуренції.
Відповідь:Права́ люди́ни — комплекс природних і непорушних свобод і юридичних можливостей, обумовлених фактом існування людини в суспільстві.
Право виступає мірою свободи і зміст його в тому, щоб узгодити свободу окремої людини зі свободою інших членів суспільства, дотримуючись принципу рівності. Право виступає як засобом забезпечення свободи, так і істотним засобом обмеження неузгоджених з суспільними потребами і уявленнями людей про добро і справедливість рівня свободи й обсягу влади. Встановлювані заборони й обмеження повинні бути доцільними з погляду гарантій свободи, а отже, і справедливими[1].
Права людини мають природну сутність і є невід'ємними від індивіда, вони позатериторіальні і позанаціональні, існують незалежно від закріплення в законодавчих актах держави, є об'єктом міжнародно-правового регулювання та захисту[2].
Права людини досить часто не розрізняють та плутають з правами громадянина та правами фізичної особи.
Кримінальна відповідальність – це застосування заходів впливу з боку органів державної влади за вчинення діяння, передбаченого кримінальним кодексом Російської Федерації. Злочини діляться по тяжкості (від не становлять суспільної небезпеки до особливо тяжких), а також з інших підстав (проти життя і здоров’я, статевої недоторканності, власності і т.д.). При цьому піддати людини кримінальному переслідуванню можна лише в тому випадку, якщо склад діяння чітко прописаний в кодексі і доведений в суді. Адміністративна відповідальність – це державно-владний вплив на фізичних і юридичних осіб за вчинення правопорушення, передбаченого кодексом про адміністративні правопорушення Росії. За своєю формою такі діяння мають незначну небезпеку для суспільства. Адміністративна відповідальність виявляється лише в застосуванні попередження, штрафу, арешту, виправних робіт, конфіскації предмета, в особливих випадках – видворення за межі РФ.
Відповідь:Права́ люди́ни — комплекс природних і непорушних свобод і юридичних можливостей, обумовлених фактом існування людини в суспільстві.
Право виступає мірою свободи і зміст його в тому, щоб узгодити свободу окремої людини зі свободою інших членів суспільства, дотримуючись принципу рівності. Право виступає як засобом забезпечення свободи, так і істотним засобом обмеження неузгоджених з суспільними потребами і уявленнями людей про добро і справедливість рівня свободи й обсягу влади. Встановлювані заборони й обмеження повинні бути доцільними з погляду гарантій свободи, а отже, і справедливими[1].
Права людини мають природну сутність і є невід'ємними від індивіда, вони позатериторіальні і позанаціональні, існують незалежно від закріплення в законодавчих актах держави, є об'єктом міжнародно-правового регулювання та захисту[2].
Права людини досить часто не розрізняють та плутають з правами громадянина та правами фізичної особи.
Пояснення:
Адміністративна відповідальність – це державно-владний вплив на фізичних і юридичних осіб за вчинення правопорушення, передбаченого кодексом про адміністративні правопорушення Росії. За своєю формою такі діяння мають незначну небезпеку для суспільства. Адміністративна відповідальність виявляється лише в застосуванні попередження, штрафу, арешту, виправних робіт, конфіскації предмета, в особливих випадках – видворення за межі РФ.