Для поїздки в аеропорт Бориспіль, громадянин Рябоконь викликав таксі. До місця призначення він їхав з сім’єю: дружина, двоє дітей та брат. Рябоконь сидів на передньому сидінні без паска безпеки. Його восьмилітній син їхав без дитячого крісла. На виїзді з м. Києва, таксі було зупинено працівниками національної поліції для проведення планової перевірки.
Запитання і завдання до кейсу:
1) Перерахуйте нормативні акти, необхідні для вирішення даної ситуації.
2) Які правопорушення виявить працівник поліції?
3) За якими статями КУпАП будуть кваліфіковані виявлені правопорушення?
4) Яку суму штрафу змушений буде сплатити порушник?
5) Хто сплачуватиме штраф?

Было время, когда по улицам и дорогам ездили лишь всадники верхом на лошадях, колесницы и конные повозки. их можно считать первыми транспортными средствами. ездили они, не соблюдая никаких правил, и поэтому нередко сталкивались друг с другом. ведь улицы городов в те времена обычно были узкими, а дороги извилистыми и ухабистыми. стало ясно, что нужно упорядочить движение по улицам и дорогам, то есть изобрести правила, которые сделали бы движение по ним удобным и безопасным. первые правила дорожного движения появились более 2000 лет назад, ещё при юлии цезаре. они регулировать движение по улицам городов. некоторые из этих правил дошли до наших дней. например, уже в те давние времена на многих улицах было разрешено только одностороннее движение. в россии дорожное движение регулировалось царскими указами. так, в указе императрицы анны иоанновны от 1730 года говорилось: «извозчикам и прочим всяких чинов людям ездить, имея лошадей в , со всяким опасением и осторожностью, смирно. а тех, кто не будет соблюдать сих правил, — бить кнутом и ссылать на каторгу». а в указе императрицы екатерины ii сказано: «на улицах ямщикам ни в коем разе не кричать, не свистеть, не звенеть и не бренчать». в конце xviii века появились первые «самодвижущиеся повозки» — автомобили. ездили они медленно и вызывали у многих критику и насмешки. например, в ввели правило, по которому впереди каждого автомобиля должен был идти человек с красным флагом или фонарём и встречные кареты и всадников. а скорость движения не должна была превышать 3 километра в час; кроме того, водителям запрещалось подавать сигналы. вот такие были правила: не свисти, не дыши и ползи как черепаха. но, несмотря ни на что, автомобилей становилось всё больше и больше. и в 1893 году во франции появились первые правила для автомобилистов. сначала в разных странах были разные правила. но это было неудобно. поэтому в 1909 году на международной конференции в париже была принята конвенция по автомобильному движению, которая установила единые правила для всех стран. эта конвенция ввела первые дорожные знаки, установила обязанности водителей и пешеходов. современным правилам дорожного движения почти 100 лет.

Людина використовує ґрунт для вирощування різноманітних рослин. вони їй їжу і корм для свійських тварин. рослини вбирають із ґрунту поживні речовини. знижується його родючість. тому хлібороби вносять у ґрунт перегній, торф і мінеральні добрива. однак до ґрунту треба повертати стільки поживних речовин, скільки їх забрали рослини. якщо ж мінеральних доьрив внести забагато, то вони отруять ґрунт. у посушливі місяці весни і літа люди поливають рослини.проте надмірне поливання користі не приносить, томущо він засолюється. на засоленому ґрунті культурні рослини не ростуть. щоб збагатити ґрунт вологою, треба взимку проводити снігозатримання. навесні - затримувати талі води, а влітку - вологу дощів.   дуже небезпечними для ґрунту є отрутохімікати. за їх люди знищують бур'яни та тварин - шкідників. ці речовини накопичуються в ґрунті. в ньому гине все живе, він стає "мертвим".   з пагорбів ґрунт можуть змивати дощові й талі води.щоб цього не сталося, на схилах пагорбів висаджують дерева і кущі, висівають багаторічні трави. рослини своїм корінням закріплюють ґрунт.     великою бідою для ґрунту на широких ланах є сильні вітри і чорні бурі. вони за лічені хвилини піднімають у повітря шар ґрунту. зупинити їх можуть лише лісозахисні смуги. вони не розгулятися вітрам.     треба не лише охороняти ґрунт і підвищувати його родючість, а й розумно використовувати. спороджувати житлові будинки, підприємства можна там, де ґрунт неродючий або малородючий. якщо треба бурати свердловину чи будувати шахту, то слід спочатку зняти родючий шар ґрунту і перевезти його на інше місце.  настав час бити в дзвони! людина забула про своє біологічне коріння, відірвалась від природних законів, що призвело до біосферних проблем. ще не пізно всім разом вигукнути "sos" – save our soils, що в перекладі з ійської значить "врятуйте наші грунти". вигукнути і самим себе почути. почути і розпочати діяти, оскільки крім нас самих більше нікому рятувати наше майбутнє.  чому так актуально постала проблема охорони грунтів? будучи компонентами дуже тонко природних екосистем і знаходячись у динамічній рівновазі з усіма іншими складовими біосфери, в умовах інтенсивного використання, грунти часто втрачають свою природну родючість, деградують чи навіть цілком руйнуються. природно, деградація грунтів і грунтового покриву має місце там, де наша діяльність може бути визначена як нераціональна, екологічно необгрунтована, невідповідна природному біосферному потенціалу конкретної території.  протягом сторіч, а в деяких районах навіть тисячоліть, людина використовує грунти дуже ефективно, не тільки не руйнуючи їх, але навіть підвищуючи їхню родючість чи перетворюючи в родючі угіддя природно-марні землі. водночас за історію людської цивілізації було безповоротно зруйновано і загублено більше продуктивних грунтів, ніж зараз розорюється в усьому світі. дві третини, якщо не три чверті, усіх сучасних орних грунтів пі різним деґра-даційним процесам, а щорічні безповоротні втрати орних грунтів світу сягають 6-7 млн. га. з них близько 1 млн. га відчужуються для не-сільськогосподарського використання, а 5-6 млн. га залишаються просто занедбаними внаслідок деградації і з часом перетворюються в пустелю  (в.а.ковда, 1981).  серед основних причин втрати грунтової родючості слід відзначити патологію грунтового профілю та генетичних горизонтів  (ерозія і дефляція, переущільнення поверхневих горизонтів, відчудження грунту з функціонуючих екосистем),  порушення біоенергетичного режиму грунтів та екосистем  (девеґетація і дегуміфікація грунтів, грунтовтома та виснаження),  порушення водного і хімічного режимів едафотопів(опустелювання, зсуви, селі, вторинне засолення, природна і вторинна кислотність, переосушення),  забруднення та хімічне отруєння грунтів.  отже,  охорона грунтів  – це найгостріша проблема, з якою безпосередньо пов'язане відтворення біорізноманіття та забезпечення продуктами харчування населення планети. охорона грунтів – не самоціль. охорона і раціональне використання грунтів – єдине ціле; це система заходів, спрямованих на захист, якісне поліпшення і науково-обгрунтоване використання земельних фондів. охорона грунтів необхідна для збереження та підвищення їх репродуктивної функції, для підтримки стійкості біосфери.