до ть
1 Знайдіть і виправте помилки в тексті.
Текст А.
Іван Неосвідчений (16 років) кожного дня на прохання мами
ходив до крамниці за дрібними товарами. Одного разу змінився
продавець і відмовив Івану в придбанні сиру, мотивуючи тим,
шо хлопець має часткову дієздатність і не може здійснювати
без батьків договори, вартість яких перевищує 100 гривень.
Продавець повідомив, що Іван може здійснювати тільки дрібні
побутові правочини, а саме купити сіль (вартістю 7 гривень),
хліб (вартістю 11 гривень), сигарети (вартістю 17 гривень) і на-
віть золоту каблучку (вартістю до 50 гривень). Відмовившись
від пропозиції придбати сигарети, Іван купив хліб і пішов до-
дому виконувати домашнє завдання з правознавства.
Текст Б.
Петро Працьовитий (16 років) у вільний від навчання час
вирішив працювати, щоб зібрати кошти на майбутнє навчання.
Він домовився із сусідом Іваном Денисовичем (начальником
дільниці на місцевій приватній шахті), що буде виходити на
роботу з 17.00 до 01.00 години щодня та іноді в неділю з 08.00
до 14.00. У його функціональні обов'язки входило перенесення
видобутого вугілля до конвеєра. Заробітна плата буде нарахо- и
вуватися погодинно. Єдине, що зупиняло Івана Денисовича, -
це те, що Петро не міг одержати медичну довідку про задовіль-
Неповнолітні як суб'єкти цивільних, сімейних, трудових, адміністративних і кримінальних право
ний стан здоров'я через те, що в нього було хворе серце. Але
домовилися, що Петро попрацює перший місяць без медичного
обстеження, поки не завершиться випробувальний термін. Піс-
ля закінчення терміну з хлопцем укладуть трудовий договір, і
він буде вирішувати проблеми зі здоров'ям.
Право, как и мораль, религия, политика, экономика, искусство, является неотъемлемым элементом культуры. Оно приобщению человечества к культуре, ее совершенствованию и расцвету. Состояние и уровень правовой культуры, в свою очередь, отражают особенности культуры в целом.
Понятие «культура» происходит от латинского слова colere - возделывать, обрабатывать, улучшать почву. Этот термин первоначально был связан с сельским хозяйством. Производное от него слово cultura (возделывание, воспитание, образование, развитие, почитание) имело, таким образом, значительно более широкое значение. В частности, им выражалось и определенное состояние души. Цицероном слово «культура» было связано со словом «душа»: cultura animi - культура души, духовная культура.
Итак, древние римляне называли культурой деятельность, связанную с возделыванием, обработкой, улучшением чего-либо. В «Толковом словаре живого великорусского языка» В. Даля значение этого слова определяется так: «Обработка и уход, возделывание, возделка; образование, умственное и нравственное».
В последнее время слово «культура» приобрело универсальное значение. Оно постоянно используется в научной и популярной литературе, в газетах и журналах, звучит по радио и телевидению. Ученые и публицисты говорят о материальной и духовной, политической и правовой, нравственной и эстетической культуре. Все чаще употребляют понятие «экономическая культура». Диапазон значений поистине замечателен: культура поведения, культура быта, культура дискуссий, культура дворянской усадьбы, культура возделывания картофеля, культура просвещения...
В правоведении понятие «правовая культура» употребляют, говоря об обществе в целом и об отдельной личности.
Правовая культура общества - это система овеществленных и идеальных элементов, относящихся к сфере действия права. Она является составной частью культуры общества и включает в себя право, правовые нормы, правоотношения, правовые учреждения и другие элементы.
Правовая культура личности представляет собой единство глубоких правовых знаний, уважения к праву (положительного отношения к праву) и правомерного (правопослушного) поведения.
Фундаментом, на котором стоит правовая культура, является нравственная и политическая культура. Эти три вида культуры личности самым непосредственным образом поддерживают, усиливают друг друга.
Без формирования и развития правовой культуры невозможно построить правовое государство. Человек, не обладающий ею, чувствует себя в обществе и государстве бесправным «винтиком» или внутренним эмигрантом. Только тот, кто обладает правовой культурой, осознает свою роль полноправного и активного гражданина страны, неравнодушного к ее проблемам и трудностям.
Чувство собственного достоинства есть необходимое и подлинное проявление духовной жизни; оно есть знак того духовного самоуважения, без которого немыслимы ни борьба за право, ни политическое самоопределение, ни национальная независимость. Гражданин, лишенный этого чувства, политически недее
И. Ильин
Как и все действительно ценное, правовая культура создается постепенно. Раньше всего закладывается фундамент - элементы нравственной культуры: совесть, честь, правдивость, чувство собственного достоинства, доброта. Без них правовая культура невозможна. Развиваясь, взрослея, человек познает законы добра и зла, чести и бесчестия, свободы и рабства, получает первые сведения о политике.
Представления о том, «что такое - хорошо и что такое - плохо получить первые, самые простые знания в области права: какие действия закон запрещает, как карают нарушителей, за что прощают или проявляют снисхождение. Лишь затем появляется интерес к различным отраслям права, к его принципам и аксиомам, к отдельным эпизодам из истории правовых систем. Сведения по криминалистике, судебному процессу, дознанию, работе прокуратуры и другим вопросам часто приобретаются случайно, например, из детективов или телевизионных сериалов.
Юрисконсульт — це працівник державної або приватної організації, що забезпечує дотримання законодавства в процесі її діяльності. Він стежить за тим, щоб закони дотримувалися як самої компанії, так і по відношенню до компанії. Головні завдання людини, що обіймає посаду юрисконсульта — видача висновків з приватноправових питань і виступ у суді в якості повіреного.
Юрисконсульт може працювати як у державних і громадських установах, так і на приватних підприємствах, діяльність яких потребує постійної юридичної підтримки.