Гражданин А. заключил с негосударственным пенсионным фондом "С" договор, в соответствии с которым ежемесячно перечислял в фонд определенный взнос в расчёте на то, что через пять лет, по достижении пенсионного возраста, будет получать дополнительную пенсию. Через три года данный фонд перестал существовать. 1. Какова юридическая природа отношений, возникших между гражданином А. и фондом?
2. Какой отраслью права регулируются данные отношения?
3. В какой орган следует обратиться гражданину А. за защитой своих прав?
Відповідь:
Патронат над дитиною (сімейний патронат) – це комплексна послуга, яка передбачає тимчасовий догляд, виховання та реабілітацію дитини в сім’ї патронатного вихователя у період подолання дитиною, її батьками складних життєвих обставин та/або у період прийняття рішення щодо подальшої долі дитини (усиновлення, влаштування до прийомної сім’ї, ДБСТ, під опіку тощо).
Переваги патронату:
- дитина має змогу спілкуватися і бачитися з біологічними батьками під час перебування її під патронатом.
- створені умови для освіти, розвитку, соціально-психологічної реабілітації дитини
- дитина має змогу повернутися до біологічних батьків, або отримати нову люблячу сім’ю (пошуком якої теж займаються працівники і готують дитину до такого процесу)
- біологічна сім’я під супроводом соціального працівника
- дитина захищена від недогляду, жорстокості, а також потрапляння в інтернатні заклади та ЦСПР/притулки
- оптимальний час для прийняття найкращого для дитини рішення (протягом 3-х, максимум протягом 6 міс.)
Недоліки патронату:
- патронатний вихователь зобов'язаний забезпечити дитині особистий простір для проживання, одяг відповідно до віку, сезону та статі, харчування і т.п.
- можливе проблематичне налагодження контакту з дитиною, адже в своїй сім'ї вона могла почувати себе не дуже добре
- одночасно до сім’ї патронатного вихователя можуть бути влаштовані тільки діти, які є між собою рідними братами та сестрами, або діти, які виховувалися в одній сім’ї.
Во-первых, Кускова следует рассматривать как должностное лицо в соответствии с примечанием к ст. 2.4 КоАП: «Совершившие административное правонарушение в связи с выполнением организационно-распорядительных или административно-хозяйственных функций руководители или другие работники иных организаций…несут ответственность как должностные лица». Кусков являлся прорабом СМУ №14, имел соответствующие полномочия, дал распоряжение ссыпать в лесу бытовые отходы.
Во-вторых, лесничий не имел право составлять на Кускова протокол об административном правонарушении в связи с его отсутствием на месте совершения правонарушения. Лесничий должен был зафиксировать в протоколе об административном правонарушении, составленном на Ветрова, что тот получил приказание от Кускова ссыпать бытовые отходы в лесу, или Ветров мог сам отразить это в протоколе. Далее материалы должны были быть переданы в компетентные органы для установления всех обстоятельств по делу, вины Кускова и т.д.