Для этого, не посредственно, надо понять общие разделения Государства на типы различного аппаратов управления.
У Государства есть, Его многонациональный "Народ" , что в свою очередь взаимодействует с гос управлением , т.е. органами власти, избирая Президента, Депутатов Гос Думы, депутатов местного законодательного собрания. А так как Государство дает Права народу и признает их, то органы власти решают не все вопросы о жизниобеспечения народа, для этого и существует Местное самоуправления (например по уборке территории, прокладки коммуникации , строительства дорог и прочие).
Местное самоуправление - это форма управления народом самим собой. Глава избирается самим народом из самого народа, но как частый случай показывает , народ занят и не делает свой выбор ради себя, и поэтому, этот выбор за народ, делает Гос органы власти, что и работают в интересы государственного управления.
И поэтому Глава, Мэр, Администрация и прочие синонимы данной деятельности являются Исполнительным органом, они исполняет поручения либо Народа, либо Гос органов.
Конституційні обов'язки - це закріплені в нормах Конституції міри належної поведінки суб'єктів конституційно-правових відносин.
в'язок неухильно додержуватися Конституції України та законів України (ст. 68 Конституції України). При виконанні цього обов'язку особа повинна дотримуватися і підзаконних актів, і актів органів місцевого самоврядування. Цей обов'язок конкретизується в низці конституційних заборон, передбачених статтями 13, 17, 19, 23, 24, 37, 41,55,126 Конституції України;
2) обов'язок не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ч. 1 ст. 68 Конституції України). Цей обов'язок деталізується у статтях 24,27, 28, 32, 41,43,44, 47,54,64 Конституції України.
Частина 2 ст. 68 Конституції України містить норму про те, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. На думку дослідників цієї проблеми, зазначена норма не є обов'язком, а має логічне продовження в контексті положення ч. 1 ст. 57 Конституції про гарантування кожному знати свої права і обов'язки;
3) відповідно до ст. 51 Конституції України кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Зміст цих обов'язків деталізується в Сімейному кодексі України;.
4) обов'язок отримати повну загальну середню освіту, який випливає з ч. 2 ст. 53 Конституції України. Ухилення батьків або осіб, що їх замінюють, від обов'язку забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України;
5) обов'язок не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані збитки (ст. 66 Конституції України);
6) обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ст. 67 Конституції України).
Объяснение:
Для этого, не посредственно, надо понять общие разделения Государства на типы различного аппаратов управления.
У Государства есть, Его многонациональный "Народ" , что в свою очередь взаимодействует с гос управлением , т.е. органами власти, избирая Президента, Депутатов Гос Думы, депутатов местного законодательного собрания. А так как Государство дает Права народу и признает их, то органы власти решают не все вопросы о жизниобеспечения народа, для этого и существует Местное самоуправления (например по уборке территории, прокладки коммуникации , строительства дорог и прочие).
Местное самоуправление - это форма управления народом самим собой. Глава избирается самим народом из самого народа, но как частый случай показывает , народ занят и не делает свой выбор ради себя, и поэтому, этот выбор за народ, делает Гос органы власти, что и работают в интересы государственного управления.
И поэтому Глава, Мэр, Администрация и прочие синонимы данной деятельности являются Исполнительным органом, они исполняет поручения либо Народа, либо Гос органов.
в'язок неухильно додержуватися Конституції України та законів України (ст. 68 Конституції України). При виконанні цього обов'язку особа повинна дотримуватися і підзаконних актів, і актів органів місцевого самоврядування. Цей обов'язок конкретизується в низці конституційних заборон, передбачених статтями 13, 17, 19, 23, 24, 37, 41,55,126 Конституції України;
2) обов'язок не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ч. 1 ст. 68 Конституції України). Цей обов'язок деталізується у статтях 24,27, 28, 32, 41,43,44, 47,54,64 Конституції України.
Частина 2 ст. 68 Конституції України містить норму про те, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. На думку дослідників цієї проблеми, зазначена норма не є обов'язком, а має логічне продовження в контексті положення ч. 1 ст. 57 Конституції про гарантування кожному знати свої права і обов'язки;
3) відповідно до ст. 51 Конституції України кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Зміст цих обов'язків деталізується в Сімейному кодексі України;.
4) обов'язок отримати повну загальну середню освіту, який випливає з ч. 2 ст. 53 Конституції України. Ухилення батьків або осіб, що їх замінюють, від обов'язку забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України;
5) обов'язок не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані збитки (ст. 66 Конституції України);
6) обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ст. 67 Конституції України).